Облік основних засобів

Загальні засади обліку необоротних активів.

План

Тема 2 Облік необоротних активів.

Мета: Визначити складові необоротних активів та особливості ведення їх обліку. Нарахування зносу на необоротні активи.

2.1 Загальні засади обліку необоротних активів.

2.2 Облік основних засобів.

2.3 Облік інших необоротних матеріальних активів.

2.4 Облік нематеріальних активів.

2.6 Інвентаризація необоротних активів.

Література: [ 18 с. 34-39][1][7с.89-121]

До необоротних активів відносяться матеріальні і нематеріальні ресурси, які належать бюджетній установі та забезпечують її функціонування, строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ законодавством передбачено декілька видів вартостей, за якими відображаються необоротні активи.

Балансова вартість – вартість, за якою необоротні активи відображаються в балансі після вирахування суми нарахованого зносу.

Первісна вартість – вартість необоротних активів, до якої включаються всі фактичні витрати, пов’язані з їх придбанням, створенням і виготовленням, крім:

- витрат з найму транспорту для перевезення необоротних активів (вони відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації (КЕКВ));

- сум ПДВ, які сплачені при отриманні (придбані) необоротних активів (вони відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації (КЕКС), що призначений для придбання цих активів, або відносяться до податкового кредиту, якщо це передбачено чинним законодавством).

Відновлювана вартість – це первісна вартість, змінена після проведення переоцінки.

До основних засобів бюджетних установ відносяться необоротні активи, якщо:

- вони мають матеріальну форму;

- їх вартість становить більше 500 грн. за одиницю (комплект).

Незалежно від вартості, до складу основних засобів бюджетних установ зараховуються також:

- сільськогосподарські машини та знаряддя;

- будівельні механізовані інструменти;

- робочі та продуктивні тварини;

- усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей та вантажів;

- документація з типового проектування.

Також до основних засобів бюджетних установ належать сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорія, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки).

Законодавчо визначено також перелік цінностей, які не відносяться до складу основних засобів незалежно від їх вартості:

- знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);

- бензомоторні пили, троси для сплаву;

- сезонні дороги, тимчасові відголудження лісовізних доріг і тимчасові будівлі у лісі з терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки; котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки);

- спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного та масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);

- спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі;

- формений одяг, призначений для видачі працівникам установ;

- тимчасові не титульні споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

- тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів;

- предмети прокату;

- молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл.

Планом рахунків для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів передбачено рахунок 10 “Основні засоби”.

Надходження основних засобів у бюджетних установах може здійснюватись декількома шляхами серед яких придбання та безоплатне надходження.

Однією з особливостей придбання активів бюджетною установою є обов’язкове здійснення закупівлі шляхом проведення тендерних торгів, тобто здійснення конкурсного відбору учасників-постачальників.

Визначення підприємства-переможця, в якого можна придбати необхідні цінності, може здійснюватись шляхом:

- відкритих торгів;

- торгів з обмеженою участю;

- двоступеневих торгів;

- закупівлі в одного постачальника (виконавця).

Замовник (розпорядник бюджетних коштів) обов’язково повинен визначити відповідальних осіб за організаційну роботу на етапі підготовки тендерних торгів, формування тендерного комітету, затвердження його складу.

До складу тендерного комітету повинні входити представники замовника, а за потреби, залежно від очікуваної вартості закупівлі, також представники міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Тендерний комітет несе відповідальність за розгляд, оцінку та порівняння тендерних пропозицій та визначення переможця торгів.

Критеріями оцінки тендерних пропозицій є:

- найнижча оцінка;

- строк поставки;

- якість і функціональні характеристики;

- післяпроподажне обслуговування;

- умови розрахунків;

За підсумками результатів оформляється протокол засідання тендерного комітету, а також Звіт про результати здійснення процедури торгів, який зберігається замовником протягом трьох років.

У бухгалтерському обліку первісна вартість основних засобів відображається на рахунку 10 “Основні засоби”.

Д-т 10 “Основні засоби”

К-т 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” – при надходженні основних засобів на умовах попередньої оплати;

Д-т 10

К-т 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” при наступній оплаті.

У бюджетних установах при надходженні основних засобів відображається створення (збільшення) фонду в необоротних активах, облік якого ведеться на субрахунку 401 “Фонд у необоротних активах за їх видами”. На вартість основних засобів, що надійшли, одночасно робиться запис за дебетом 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи”, 802 “Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи”, 813 “Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду” та кредитом субрахунку 401 “Фонд у необоротних активах за їх видами” відображається первісна вартість основного засобу, що обліковується на рахунку 10 “Основні засоби” (без урахування витрат на транспортування).

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних матеріальних необоротних активів, білизни, одягу, взуття та ін.) ведеться в гривнях без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься відразу на видатки установи.

Д-т 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи”, 802 “Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи”, 813 “Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду” та

К-т 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”, 675 “Розрахунки з іншими кредиторами ”.

Безоплатне отримання основних засобів. Бюджетні установи можуть одержати основні засоби від інших підприємств як гуманітарну допомогу або благодійний внесок.

Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається із гуманітарних мотивів у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій, екологічних та техногенних катастроф та ін.

Крім надходження гуманітарної допомоги, бюджетні установи можуть отримувати благодійні внески. Особливістю отриманих благодійних внесків є те, що вони не можуть спрямовуватись на виплату заробітної плати працівникам і не можуть заміняти плату за отримання установами платних послуг.

У бухгалтерському обліку операції, пов’язані з безоплатним отриманням основних засобів:

Д-т 10 “Основні засоби”

К-т 713 “Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду”.

Д-т 813 “Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду”

К-т 401 “Фонд у необоротних активах за їх видами”.

Ремонт і модернізація основних засобів. Ремонт основних засобів – це комплекс заходів, спрямованих на підтримання діючих об’єктів у працездатному стані, зберігаючи при цьому Кость та властивості об’єкту.

Видатки, пов’язані з проведенням поточного ремонту відображають у складі фактичних видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації – 1135 “Оплата транспортних послуг і утримання транспортних засобів”, 1137 “Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання”, проведення капітального ремонту – 2133 “Капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів”.

Списання основних засобів. Необоротні активи можуть бути списані якщо вони:

- непридатні для подальшого використання;

- виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

- морально застарілі;

- фізично зношені;

- пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха.

Також списання основних засобів може здійснюватись внаслідок:

- продажу;

- ліквідації;

- безплатної передачі.

Продаж основних засобів. Продаж необоротних активів бюджетних установ здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та конкурси). Продаж майна здійснюється безпосередньо після отримання дозволу центрального та місцевого органу виконавчої влади, а також за погодженням із Фондом державного майна України або його регіональними відділеннями.

Суми, отримані установами від продажу основних засобів, відносяться до складу доходів того бюджету за рахунок якого утримується дана установа.

Дата добавления: 2014-01-06