Методи і форми фінансового планування на підприємствах

Фінансове планування націлене на фінансове забезпечення виконання завдань господарської діяльності і дозволяє:

- виявити можливості отримання коштів від основної діяльності

- оцінити достатність коштів для виконання поточних завдань

- оцінити очікувану фінансову результативність, тобто прибутковість

- оцінити потребу в інвестиціях, в тому числі для подальшого розвитку

- визначити суми готівкових надходжень і видатків та збалансувати їх

Методи планування. В числі основних методів планування виділяють:

ü Балансовий метод – реалізується складанням різного роду балансів, за якими узгоджуються потреби і ресурси (баланс грошових надходжень і видатків, баланс доходів і витрат, бухгалтерський баланс активів і пасивів)

ü Нормативний метод – реалізується застосуванням у процесах планування системи норм і нормативів (норми витрат, норми часу, нормативи використання машин і устаткування, нормативи запасів, фінансові нормативи та ін.). При цьому необхідно спиратись на прогресивну нормативну базу і переглядати її з урахуванням техніко-технологічних і організаційних інновацій.

ü Метод планування за техніко-економічними факторами (або розрахунково-аналітичний метод) – ґрунтується на оцінюванні досягнутого рівня попереднього періоду і планових змін ключових техніко-економічних параметрів і показників на основі їх залежності від змін зовнішніх і внутрішніх факторів (технічних, організаційних, ринкових тощо). Застосуванню цього методу на практиці перешкоджають багаточисельність факторів, ймовірностний характер їх очікуваних змін і складність оцінок впливу факторів на кінцеві результати. На практиці цей метод реалізується переважно застосуванням експертних оцінок.

В системі фінансового планування виділяють:

Ø стратегічне планування – забезпечує основу для всіх управлінських рішень і охоплює визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, та засобів і шляхів їх досягнення (як правило, на довгостроковій основі);

Ø поточне планування – переважно з терміном до 1 року (з розбивкою на квартали) - це переважно фінансово-економічні плани, які охоплюють різні аспекти поточної діяльності підприємства: виробництво, збут, ресурси, фінансові результати тощо;

Ø оперативне планування (яке іноді називають оперативно-календарним) – з терміном до 1 місяця (з розбивкою на декади) - спрямоване на узгодження в часі параметрів виробничо-господарських процесів з урахуванням техніко-технологічних параметрів виробництва, руху грошових потоків тощо.

Важливою передумовою життєздатності планування є забезпечення його безперервності, що забезпечується:

- підтриманням гнучкості горизонту планування, в залежності від загальних соціально-економічних передумов, темпів науково-технічного прогресу, ступеню передбачуваності майбутнього тощо;

- своєчасним корегуванням планів, враховуючи початкові сигнали про зовнішні та внутрішні зміни умов господарювання.

Стратегічне планування Метою стратегічного фінансового планування є узгодження виробничих і маркетингових цілей підприємства у перпективному періоді з необхідними джерелами фінансування. Стратегічне планування ґрунтується на попередньому аналітичному дослідженні нинішньої стратегії підприємства, досягнутих конкурентних перевагах. Крім того, необхідною передумовою є прогнозний аналіз змін тих факторів зовнішнього середовища, які суттєвим чином можуть вплинути на стратегічні результати: загальногосподарської кон’юнктури, кредитно-фінансової ситуації, системи державного регулювання економіки, податкової політики тощо.

На етапі стратегічного планування, доцільно отримати відповіді на такі питання:

- які фактори є стратегічними і обумовлюють різницю в показниках ефективності для різних видів і напрямів діяльності;

- який рівень ефективності є “нормальним” за даних ринкових умов для конкретного виду і напряму діяльності за певної стратегії;

- як зміняться показники ефективності конкретного виду і напряму діяльності, якщо матиме місце модифікація стратегії, зміна ринкової кон’юнктури тощо.

Стратегічне планування слід розглядати як певну сукупність досліджень майбутніх процесів і тенденцій у прогнозних оцінках змін зовнішніх і внутрішніх факторів, що обумовлює доцільність багатоваріантного підходу до кількісних оцінок ресурсів і результатів на етапі стратегічного планування (наприклад шляхом складання 3-х варіантів плану: оптимістичного, песимістичного, середньозваженого).

Поточне планування. Якщо стратегічні плани окреслюють місію та підпорядковані їй цілі діяльності підприємства і принципово важливі засоби їх досягнення, то тактичні плани в системі поточного планування повинні визначати усю сукупність практичних засобів, що забезпечують виконання стратегічних цілей і завдань. Практикою визначено період в один рік (з розбивкою по кварталам) як найбільш прийнятний для розробки тактичних короткострокових планів.

Поточні фінансові плани повинні бути достатньо деталізованими і виконувати роль програми скоординованих, узгоджених дій в усіх господарських процесах і напрямках діяльності підприємства на відповідний період. Однією з найважливіших вимог до поточних планових рішень є забезпечення оптимального використання майнових, фінансових і трудових ресурсів, ґрунтуючись на потребах, умовах та кон’юнктурі ринку, інтенсифікації виробництва і праці, впровадженні досягнень науково-технічного прогресу, максимальній реалізації наявних резервів тощо.

Практика річного поточного планування дозволяє виокремити в структурі річного фінансового плану підприємств виробничої сфери такі розділи:

- план доходів, витрат і фінансових результатів по операційній, фінансовій та іншій діяльності;

- план розподілу прибутку і виплати дивідендів;

- план формування капіталу і фінансових інвестицій: план емісії чи викупу корпоративних прав, план руху власного капіталу, план руху кредитних ресурсів та їх обслуговування, план придбання (продажу) інструментів фінансового інвестування тощо;

- плановий баланс;

- план руху грошових коштів.

Для державних підприємств структура і показники річного фінансового плану визначаються відповідними державними органами)

Складання поточного фінансового плану за звичай відбувається в три етапи:

- аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року;

- розгляд та аналіз виробничих, маркетингових показників планового періоду;

- розробка проекту фінансового плану.

Основним інструментом поточного фінансового планування є планові бюджети. Згідно із сучасним трактуванням, плановий бюджет – це короткостроковий плановий кошторис коштів (ресурсів), які є в розпорядженні підприємства для виконання окремо визначених функцій і завдань у рамках загальнофірмового планування і який відображує надходження і видатки коштів за окремими операціями чи інвестиційними проектами.

Оперативне фінансове планування - є завершальною ланкою в системі фінансового планування на підприємстві і виступає як засіб реалізації поточних планів і важіль повсякденного управління діяльністю підприємства. Регулярність і послідовність в розробці оперативних планів є запорукою стабільного функціонування підприємства. При цьому розробка планів органічно поєднується з вирішенням питань поточного регулювання (диспетчеризації) господарсько-виробничих і фінансово-економічних процесів. Горизонтом оперативного планування є, як правило, місяць (з поквартальною розбивкою).

Об’ектами і завданнями оперативного фінансового планування є управління грошовими потоками – розробка плану-графіка надходжень і видатків грошових коштів (платіжного календаря). Міру деталізації інформації, яка включається до платіжного календаря визначає само підприємство, виходячи з конкретної розрахунково-платіжної ситуації, що складається. Приблизна форма платіжного календаря має такий вигляд:

	1 декада	2 декада	3 декада
ЗАЛИШОК КОШТІВ НА ПОЧАТОК ПЕРІОДУ
НАДХОДЖЕННЯ
1. Грошові надходження в складі виручки від реалізації продукції
2. Грошові надходження в складі виручки від реалізації необоротних активів, матеріальних запасів, фінансових інвестицій
3. Дивіденди, відсотки та інші доходи від цінних паперів і депозитів
4. Кредити отримані
5. Надходження орендних платежів
6. Цільові надходження
7. Авансові платежі отримані
8. Інші надходження
ВИДАТКИ
1. Оплата за товарно-матеріальні цінності
2. Заробітна плата
3. Податки і податкові платежі
4. Погашення банківських кредитів
5. Сплата відсотків за кредит
6. Сплата авансових платежів
7. Сплата орендних платежів
8. Погашення кредиторської заборгованості
9. Виплата дивідендів
10. Інші видатки
ЧИСТИЙ РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ (РІЗНИЦЯ МІЖ НАДХОДЖЕННЯМИ ТА ВИДАТКАМИ)
ЗАЛИШОК КОШТІВ НА КІНЕЦЬ ПЕРІОДУ

Дата добавления: 2014-01-06