Програми спостережень у ГСМНС

Програми спостережень формуються за принципом пріоритетних забруднюючих речовин і інтегральних характеристик (які відображають групу явищ, процесів чи речовин). Класи пріоритетності забруднюючих речовин, які встановлені експертним шляхом і прийняті в системі ГСМНС, приведені в табл. 2.2. У таблиці прийняті скорочення: І – імпактний, Р – регіональний, Ф – фоновий рівні моніторингу.

Таблиця 2.2.

Класифікація шкідливих речовин по класах пріоритетності, прийнята в ГСМНС

Клас	Шкідлива речовина	Середовище	Тип програми (рівень моніторингу)
	Двооксид сірки, зважені частки Радіонукліди	Повітря Їжа	І, Р,Ф І, Р
	Озон   Хлорорганічні з'єднання і діоксини Кадмій	Повітря   Біота, людина Їжа,вода, людина	І (тропосфера) Ф (стратосфера) І,Р І
	Нітрати, нітрити Оксиди азоту	Вода, їжа Повітря	І І
	Ртуть Свинець Двооксид вуглецю	Їжа, вода Повітря, їжа Повітря	І,Р І Ф
	Оксид вуглецю Вуглеводні нафти	Повітря Морська вода	І Р,Ф
	Фториди	Прісна вода	І
	Азбест Миш’як	Повітря Питна вода	І І
	Мікробіологічні забруднення Реакційноспроможні забруднення	Їжа   Повітря	І,Р   І

Ціль ГСМНС – вивчення Землі. Задача вивчення Землі як цілісної природної системи поставлена Міжнародною геосферно-біосферною програмою (МГБП) і вирішується на основі широкого застосування космічних засобів спостережень. МГБП, здійснення якої почалося з 1990 р., передбачає сім ключових напрямків розробок:

1. Закономірності хімічних процесів у глобальній атмосфері і роль біологічних процесів у кругообігах малих газових компонентів. Проекти, що виконуються по цих напрямках, ставлять метою, зокрема, аналіз впливу змін вмісту озону в стратосфері на проникнення до земної поверхні біологічно небезпечного ультрафіолетового випромінювання, оцінку впливу аерозолів на клімат і ін.

2. Вплив біогеохімічних процесів в океані на клімат і зворотні впливи. Проекти включають комплексні дослідження глобального газообміну між океаном і атмосферою, морським дном і границями континентів, розробку методик прогнозування реакції біогеохімічних процесів в океані на антропогенні збурення в глобальному масштабі, вивчення евфотичної зони Світового океану.

3. Вивчення прибережних екосистем і впливу змін землекористування.

4. Взаємодія рослинного покриву з фізичними процесами, відповідальними за формування глобального кругообігу води. У рамках цього напрямку будуть проводитися дослідження з програми глобального експерименту з метою вивчення кругообігу води.

5. Вплив глобальних змін на континентальні екосистеми. Будуть розроблятися методики прогнозу впливів змін клімату, концентрації вуглекислого газу і землекористування на екосистеми, а також зворотних зв'язків.

6. Палеоекологія і палеокліматичні зміни і їхні наслідки. Будуть проводитися дослідження з метою реконструкції історії змін клімату й природного середовища за період з 2000 р. до н.е. з тимчасовим дозволом не більш 10 років.

7. Моделювання земної системи з метою прогнозу її еволюції. Створюються чисельні моделі в глобальному масштабі, робляться кількісні оцінки взаємодії глобальних фізичних, хімічних і біологічних інтерактивних процесів у земній системі протягом останніх 100 тисяч років.

У рамках МГБП вивчаються біогеофізичні кругообіги вуглецю, азоту, фосфору і сірки, що зараз визначаються як природними, так і антропогенними факторами.

Глобальні процеси є об'єктом пильної уваги індустріально розвинених країн і міжнародного співробітництва. У рамках загальної угоди між країнами “вісімки” (Великобританія, Італія, Канада, США, Франція, Німеччина, Японія, Росія) створено Міжнародний комітет із природно-ресурсних супутників (IEOSC). У рамках Комісії підписано декларацію про спільні дії по запобіганню потеплення клімату. Передбачається знизити енергоємність продукції, що випускається, підвищити ККД устаткування на теплових станціях, збільшити частку використання поновлюваних джерел енергії.

Прикладом програми глобального моніторингу може бути система Environmental Observance System (EOS) у США. Програма розрахована на тривалу перспективу – 15 років, з початком у 1995 р. Вона має міждисциплінарний характер і працює на основі даних 3 супутників, що обслуговуються персоналом постійної орбітальної системи. У комплект апаратури входить близько 40 приладів: відеоспектрометри, радіометри, лідарні зондировщики, радіовисотоміри й ін. EOS планується як всеосяжна інформаційна система, аналіз даних якої дозволить зрозуміти функціонування Землі як природного комплексу “атмосфера-гідросфера-кріосфера-біосфера», дозволить виявити межі його мінливості, оцінити напрямки майбутньої еволюції.

Таким чином, задачі моніторингу довкілля у глобальному масштабі є багатокрітеріальними. Одною з задач є визначення величини припустимого впливу на біосферу. Припустимими варто вважати такі впливи, що не приводять до погіршення стану біосфери по жодному з розглянутих параметрів.

Дата добавления: 2014-01-07