Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Моніторинг вод Світового океану

Як проводять гiдробiологiчнi спостере­ження за якістю вод?

Скільки раз на рік проводять спостереження по різних програмах у пунктах стаціонарної мережі моніторингу поверхневих вод?

Назвіть перелік інгредієнтів і показників якості води, що спостерігаються у пунктах стаціонарної мережі моніторингу.

Які існують загальні принципи розташу­вання пунктів спостереження за станом по­верхневих вод суші?

Для чого потрібні створи, вертикалі і горизонти на пунктах спостережень за станом по­верхневих вод суші?

Як можна визначити термін “якість води”?

Як організована система спостережень та контролю за станом по­верхневих вод суші?

 

План

5.1 Особливості техногенного забруднення океанічних вод

5.2 Організація спостережень за станом вод морів і океанів

5.3. Програми спостережень за станом вод морів і океанів.

5.4. Організація моніторингу забруднення морів в Україні.

5.1 Особливості техногенного забруднення океанічних вод

Океани, включаючи замкнені і напівзамкнені моря, є важливою частиною глобальної системи життєзабезпечення. Вони впливають на клімат, погоду і стан атмосфери, а також є могутнім резервом продуктів харчування, мінерально-сировинних і інших ресурсів.

Останні десятиліття знаменуються посиленням антропогенних впливів на морські екосистеми в результаті забруднення морів і океанів. Поширення багатьох забруднюючих речовин отримало локальний, регіональний і навіть глобальний характер. Тому забруднення морів і океанів стало найважливішою міжнародною проблемою. Об'єднана група експертів по наукових аспектах забруднення морів і океанів сформулювала визначення забруднення, яке було підтримано міжурядовою комісією (1967 р.) і конференцією при ООН із проблем навколишнього середовища (1972 р., Стокгольм).

У цьому формулюванні під забрудненням морів і океанів мається на увазі: “введення людиною прямо чи побічно речовин і енергії в морське середовище (включаючи естуарії), що приводить до таких шкідливих наслідків, як збиток живим ресурсам, небезпека для здоров'я людини, перешкоди в морській діяльності, включаючи рибальство, погіршення якості морського середовища і зменшення його корисних властивостей”.

Список забруднюючих речовин включає речовини з токсичними властивостями, скидання нагрітих вод, патогенні мікроби, тверді відходи, завислі речовини, біогенні речовини і деякі інші форми антропогенних впливів. Найбільш актуальною стала проблема хімічного забруднення океану (табл. 5.1).

Забруднення морських вод слід розглядати з урахуванням складного обміну природних вод між геосферами й утворюючими їх системами у процесі вологообігу і еволюційного розвитку Землі.

 

 

Таблиця 5.1

Характеристики основних потоків забруднювальних речовин

Забрудню-вальна речовина Стік, т/рік Частка антроп. стоку, % Потік в океан, т/рік
природ. антроп. з суші з атмосфери
Свинець 1,8*105 2,1*106   (1-20)*105 (2-20)*105
Ртуть 3,0*103 7,0*103   (5-8)*103 (2-3)*103
Кадмій 1,7*104 1,7*104   (1-20)*103 (0,5-4)*103
Нафта 6,0*105 4,4*106   (3-4)*106 (3-5)*105
Хлоровані вуглеводні - 1,9*104   (5-6)*106 (8-14)*103

 

Близько 70% забруднення морського середовища пов’язане з наземними джерелами. Забруднення виникає також в результаті судноплавства і при затоплюванні (дампінгу) ємностей з отруючими речовинами, побутовими та промисловими відходами.

До основних джерел забруднення морських вод можна віднести: скид промислових і господарських вод безпосередньо у море або з річковим стоком; надходження з суші різних речовин, що застосовуються в сільському і лісовому господарствах; навмисне поховання шкідливих речовин в морі; втрати різних речовин у процесі суднових операцій; аварійні викиди з суден або підводних трубопроводів; розробка корисних копалин на морському дні; перенесення забруднювачів в атмосфері.

Нафта і нафтопродукти – найбільш розповсюджені забруднюючі речовини. У природних умовах до Світового океану їх надходить від 0,2 до 2 млн. т. Найбільшу шкоду морським екосистемам завдають морські перевезення. Танкерами перевозиться щорічно близько 2 млрд. тонн нафти і нафтопродуктів. Втрати відбуваються навіть і при безаварійній роботі морського транспорту. Але під час аварій, коли розливається до 40-50 тис. тонн, уражаються поверхні площею близько 100 км2. Внаслідок аварій та витоків до Світового океану надходить 5-10 млн. тонн нафти й нафтопродуктів на рік, тобто набагато більше ніж в природних умовах. Щорічне забруднення океанів внаслідок морських перевезень, аварій та незаконного зливу складає близько 600 тис. тонн нафти. Нафта і нафтопродукти справляють негативний вплив на морські біоценози, тому що їх плівки порушують обмін енергією, теплом, вологою й газами між океаном і атмосферою, а також впливають на фізико-хімічні і гідробіологічні умови, на клімат Землі, на баланс кисню у атмосфері.

Забруднення морських вод пестицидами (особливо в пригирлових частинах морів, в естуаріях) багатьма ученими розглядається як найбільш імовірна загроза необоротної деградації у майбутньому морських екосистем. Заборона ДДТ, інших найбільш стійких та токсичних пестицидів у деяких країнах не привела до корінного вирішення цієї проблеми, хоча в цілому кількість ДДТ, що надходить до морських вод, дещо скоротилась (близько 27-28 тис. т/рік).

Забруднення морських вод відбувається нерівномірно. Особливо піддаються забрудненню прибережні та шельфові області, міжматерикові та внутрішньоматерикові моря, куди виноситься потік стічних вод річками; цьому сприяє також розташування у прибережних районах суші значної частини промислових підприємств, а на низькодолах – землеробських угідь. Для районів шельфу найбільш характерне нафтове забруднення. Здатність морських вод до самоочищення від нафтового забруднення залежить від географічної широти, температури води, розміру хвилювання на поверхні моря і т.д. Так, при низьких температурах розкладення нафтопродуктів, які потрапили у морську воду, відбувається повільніше, що призводить до їх накопичення і шкідливого впливу.

Наростання сумарного впливу багатьох джерел забруднення приводить до прогресуючої евтрофікації прибережних зон моря і мікробіологічного забруднення води, що істотно утрудняє використання води для різних потреб людини.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Донних відкладень | Організація спостережень за станом вод морів і океанів
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1954; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.