Конкурентні переваги об'єкта управління

Оцінка внутрішніх конкурентних переваг

Тема 5. Оцінка окремих конкурентних переваг

Реалізація розробленої моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства припускає виставляння оцінки, що відображає наявність і ступінь розвитку кожної конкурентної переваги. Такі оцінки доцільно виставляти за десятибальною шкалою (від 0 до 9, аналогічно до шкал Сааті). При цьому значенню 1 відповідає мінімальний ступінь розвитку конкурентної переваги (окремий випадок — відсутність конкурентної переваги оцінюється як 0 балів), а значенню 9 — максимальний ступінь розвитку розглянутої конкурентної переваги.

Модуль 3 "Концептуальної схеми моделювання" має на увазі побудову моделей шкал конкурентних переваг. Необхідність побудови шкал оцінки кожної конкурентної переваги викликана потребою стандартизації оцінок, приведення їх до порівнянного виду.

Номінальна шкала оцінки кожної конкурентної переваги становить максимальні, мінімальні і проміжні значення кількісних показників, що відображають наявність досліджуваної конкурентної переваги, зіставлені з десятибальною (0-9) шкалою оцінки.

Розглянемо показники, відображаючі ступінь наявності конкурентних переваг за групами.

Процес побудови стандартизованої шкали оцінки конкурентної переваги розглянемо на прикладі конкурентної переваги "виробнича структура підприємства".

Спочатку визначається кількісний показник, котрий відображає ступінь розвитку даної конкурентної переваги. Під виробничою структурою підприємства прийнято розуміти структуру організації виробничого процесу. Виробничий процес є комплексом трудових і природних процесів, спрямованих на виготовлення товару заданої якості, кількості, асортименту і у встановлений термін [82]. Відповідно, у цій сфері конкурентна перевага буде забезпечуватися наявністю гнучких виробничих систем, а також автоматизованих виробничих модулів і систем. Таким чином, кількісно дана конкурентна перевага може бути виражена наступною формулою:

, (3.1)

де — вартість у досліджуваному періоді продукції (послуг), при випуску якої частково використовуються автоматизовані лінії, гр. од.;

— коефіцієнт автоматизації: частка автоматизованих операцій в процесі виробництва одиниці продукції, м. буд.;

— вартість в досліджуваному періоді продукції (послуг), випуск якої повністю здійснюється на автоматизованих лініях, гр. од.;

— вартість всієї продукції, виробленої в досліджуваному періоді, гр. од.

Даний показник відображає ступінь використання автоматизованих виробничих процесів на підприємстві. Відповідно, максимальне його значення дорівнює 1, мінімальне значення дорівнює 0, чим вище його значення, тим вище рівень наявності даної конкурентної переваги.

Шкала, розроблена для визначення універсального значення показника, становить розподіл стандартизованих оцінок (0 — 9) у діапазоні зміни показника (0 — 1) і наведена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Шкала визначення ступеня розвитку конкурентної переваги "виробнича структура підприємства"

Значення показника	0,0 — 0,1	0,1 — 0,2	0,2 — 0,3	0,3 — 0,4	0,4 — 0,5	0,5 — 0,6	0,6 — 0,7	0,7 — 0,8	0,8 — 0,9	0,9 — 1,0
Кількість балів

Відповідно до отриманої шкали оцінка ступеня розвитку конкурентної переваги проводиться в такий спосіб: розраховується кількісний показник, потім його значення співвідноситься зі значеннями на шкалі і визначається оцінка в балах, після чого отриману нормовану оцінку використовують у моделі інтегрального показника (2.18).

Моделювання індивідуальних нормованих шкал за іншими конкурентними перевагами проводиться в аналогічній послідовності.

Рівень уніфікації і стандартизації продукції і складових частин виробництва. Чим вище ступінь уніфікації і стандартизації продукції і виробництва, тим вище їх ремонтопридатність, можливість переналагодження, зміни обсягу виробничої програми. Все це в остаточному підсумку веде до зниження собівартості в масовому виробництві. Кількісно дану конкурентну перевагу можна оцінити як відношення кількості стандартизованих деталей (складових частин) у виготовленому виробі і уніфікованих процесах при його виробництві до загальної кількості деталей (складових частин) у виробі і виробничих процесах. Відповідно, чим вище даний показник, тим вище ступінь наявності конкурентної переваги:

; (3.2)

де — кількість стандартизованих деталей у виробленому виробі, шт.;

— кількість уніфікованих процесів на підприємстві, проц.;

— загальна кількість деталей у виробах, шт.;

— загальна кількість процесів, проц.

Шкала, розроблена для визначення універсального значення показника, представлена в табл. 3.1.

Наявність кваліфікованого персоналу. В цьому випадку під персоналом розуміють наявність персоналу, що відповідає вимогам виробничого процесу і організаційної структури, тобто робітників, розряди яких відповідають розряду виконуваної ними роботи. Відповідно, кількісно дана конкурентна перевага виражається наступним показником:

, (3.3)

де — i-й розряд працівників підприємства з 1 по 6;

— кількість робітників i-го розряду на підприємстві в досліджуваному періоді, чол.

— j-й розряд, що відповідає робочому місцю, з 1 по 6;

— кількість робочих місць, що вимагають j-го розряду на підприємстві в досліджуваному періоді.

Відповідно, чим ближче значення показника до одиниці, тим вище ступінь наявності даної конкурентної переваги. Шкала для визначення універсального значення показника представлена в табл. 3.1.

Устаткування. Під устаткуванням у цьому випадку мають на увазі наявність прогресивного виробничого і допоміжного устаткування. Наявність прогресивного устаткування дозволяє підприємству з найменшими витратами часу і коштів одержувати продукцію високої якості. Прогресивним устаткуванням пропонується вважати устаткування, виробництво і продаж якого були початі не раніше трьох років до досліджуваного періоду. Кількісно дану конкурентну перевагу можна розрахувати як різницю між відсотком прогресивного устаткування в активній частині основних фондів підприємства і відсотком зношування активної частини устаткування в досліджуваному періоді. Відповідно, чим вище значення отриманого показника, тим вище ступінь наявності конкурентної переваги.

, (3.4)

де — частка прогресивного устаткування (не старше 3 років), %;

— відсоток спрацювання устаткування, %.

Шкала, що рекомендується, для визначення універсального значення показника представлена в додатку Б, табл. Б.1.

Якість виготовлення продукції. Дана конкурентна перевага відображає ефективність системи контролю якості на підприємстві. Кількісно цю ефективність можна оцінити рівнем браку і продукції з низькою якістю, виробленої у звітному періоді за наступною формулою:

, (3.5)

де — втрати від браку в досліджуваному періоді, включають собівартість забракованої продукції і витрати на виправлення браку, гр. од.;

— вартість продукції, на яку отримані рекламації в досліджуваному періоді, гр. од.;

— витрати на гарантійний ремонт у досліджуваному періоді, гр. од.;

— вартість виробленої у звітному періоді продукції, гр. од.

Таким чином, чим нижче значення показника втрат від браку, тим вище ступінь розвитку конкурентної переваги. Виходячи з досвіду виробничої діяльності і загальних законів ефективної діяльності підприємства, даний показник не повинен перевищувати 10%. Шкала, що рекомендується, для визначення універсального значення показника представлена в додатку Б, табл. Б.2.

Конкурентні переваги управляючої системи. Організаційна структура підприємства. Під структурою управління організацією розуміється впорядкована сукупність взаємозалежних елементів, що перебувають між собою в стійких відносинах, що забезпечують їхнє функціонування і розвиток як єдиного цілого [73]. Організаційна структура для успішного функціонування підприємства повинна відповідати цілям підприємства, і в її рамках повинна підтримуватися ефективність координації робіт менеджерів.

Таким чином, пропонується наступна шкала оцінки даної конкурентної переваги (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Шкала визначення універсального показника "організаційна структура підприємства"

Наявність елементів організаційної структури	Кількість балів
Відсутність подвійної або нечіткої підпорядкованості
Відповідність організаційної структури цілям підприємства
Здатність організаційної структури до адаптації
Відсутність нефункціональних і дублюючих підрозділів
Разом

Адекватність організаційної структури підприємства умовам функціонування і завданням підприємства можна оцінити тривалістю (запізнюванням) управлінського впливу. Тобто, чим менше часу проходить з моменту одержання інформації і ухвалення рішення до виконання цього рішення, тим вище ступінь наявності даної конкурентної переваги. Для розвитку даної конкурентної переваги організаційна структура повинна мати наступні властивості: відсутність подвійної або нечіткої підпорядкованості, відповідність організаційної структури цілям підприємства, здатність організаційної структури до адаптації, відсутність нефункціональних і дублюючих підрозділів.

Облік і регулювання виробничих процесів. Прогресивність обліку і регулювання виробничих процесів заключається у використанні засобів автоматизації обліку виробничих процесів. Отже, ступінь наявності даної конкурентної переваги можна визначити відношенням вартості продукції, у виробництві якої використовуються засоби автоматизованого обліку до вартості всієї продукції підприємства, виробленої за досліджуваний період. Даний показник показує ступінь використання автоматизованих коштів для обліку у виробничих процесах, отже, побічно відображає реалізацію підприємством програми точного обліку всіх матеріальних потоків у процесі виробництва. Таким чином, чим вище отримане значення, тим більше ступінь наявності даної конкурентної переваги:

, (3.6)

де — вартість продукції, при виробництві якої використаються автоматизовані засоби обліку, гр. од.

Шкала визначення універсального значення показника представлена в табл. 3.1.

Облік і аналіз використання всіх видів ресурсів за всіма стадіями життєвого циклу великих об'єктів підприємства. Дана конкурентна перевага відображає наявність систем обліку витрат ресурсів і ефективність їхнього функціонування на підприємстві. Ефективність функціонування подібних систем можна відобразити єдиним показником, а саме — відсотком втрат сировини і інших видів ресурсів. Таким чином, чим нижче значення показника, тим вище ступінь розвитку зазначеної конкурентної переваги.

Шкала, що рекомендується, для визначення універсального значення показника представлена в додатку Б, табл. Б.3.

Менеджери. Ефективність управління багато в чому залежить від уміння менеджерів приймати правильні управлінські рішення без необґрунтованих втрат часу. Ця здатність обумовлена високою кваліфікацією управлінського апарату. Відповідно, кількісно дана конкурентна перевага відображається питомою вагою висококваліфікованих менеджерів у складі управлінського персоналу. Висококваліфікованими пропонується вважати менеджерів, що мають вищу освіту за фахом, яка відповідає займаній посаді і виконуваним функціям, та досвід роботи з даного напрямку не менше п'яти років. Таким чином, чим ближче до одиниці значення показника, тим вище ступінь наявності конкурентної переваги. Розраховувати показник доцільно за формулою:

, (3.7)

де — кількість співробітників управлінського персоналу, кваліфікація й досвід яких відповідають займаній посаді;

— загальна кількість робочих місць для управлінського персоналу за штатним розкладом.

Шкала представлена в табл. 3.1.

Ефективність каналів розподілу. Для підприємства ефективність каналів розподілу заключається, в першу чергу, в можливості продавати продукцію з мінімальною різницею між відпускною і роздрібною ціною, тобто з мінімальними націнками торговельних посередників. Кількісно дана конкурентна перевага відображає частку продукції, яка продається з мінімальною націнкою. Мінімальною націнкою при крупнооптовій торгівлі (відпуску продукції з підприємства) вважається до 5% для промислової продукції і до 10% для споживчих товарів [66]. Відповідно, чим ближче до одиниці розраховане значення, тим вищий ступінь розвитку конкурентної переваги:

, (3.8)

де — обсяг продукції, продаваної з мінімальною націнкою, гр. од.;

— обсяг реалізованої продукції, гр. од.

Шкала для визначення універсального значення показника представлена в табл. 3.1.

Ефективна система стимулювання збуту і післяпродажного обслуговування. Ефективність системи стимулювання збуту полягає в підвищенні обсягу продажів з мінімальними витратами для підприємства. Ознакою ефективного післяпродажного обслуговування є надання тривалого гарантійного періоду. Відповідно, кількісно конкурентна перевага може бути виражена показником:

, (3.9)

де — частка продукції, проданої в досліджуваному періоді із застосуванням будь-якого виду знижок, %;

— середній відсоток знижки в досліджуваному періоді, %;

— середня тривалість періоду гарантійного обслуговування для продукції, реалізованої в досліджуваному періоді, років.

Відповідно, чим вище значення показника, тим сильніше розвинена дана конкурентна перевага. Беручи до уваги оптимальні значення складових показника, на рівні: частка продукції проданої в досліджуваному періоді із застосуванням будь-якого виду знижок — 50%; середній відсоток знижки в досліджуваному періоді — 10%; середня тривалість періоду гарантійного обслуговування — 3 роки. Розрахуємо еталонне значення показника:

.

Величина інтервалів шкали оцінки показника "ефективна система стимулювання збуту і післяпродажного обслуговування" становить:

.

Шкала визначення універсальних значень показника "ефективна система стимулювання збуту і післяпродажного обслуговування" представлена в додатку Б, табл. Б.4.

Конкурентні переваги входу системи. Наявність надійних конкурентоспроможних постачальників. Дана конкурентна перевага відображає роботу підприємства з постачальниками, їх успішний вибір. Відповідно вирішальним фактором є конкурентоспроможність постачальників. Оцінка конкурентоспроможності постачальника не має на меті детального огляду причин і слідств сформованого рівня його конкурентоспроможності, тому в цьому випадку доцільно використати експрес-метод оцінки конкурентоспроможності постачальника з погляду підприємства-споживача. Для цілей оцінки рівня розвитку даної конкурентної переваги за непрямим показником найбільш доцільним є використання спрощеного методу оцінки за розміром частки ринку (лідируючого положення) постачальника. Кількісно конкурентна перевага може бути виражена відношенням вартості сировини і матеріалів, що закуповуються у постачальників з високою конкурентоспроможністю до загальної вартості матеріалів, які закуповуються. Конкурентоспроможність постачальників у цьому випадку можна визначити приблизно — залежно від частки ринку продукції, займаної постачальником у досліджуваному періоді. Таким чином, чим ближче розрахований показник до одиниці, тим вище ступінь розвитку конкурентної переваги:

, (3.10)

де — вартість сировини й матеріалів, що закуповуються у постачальників з високою конкурентоспроможністю, гр. од.;

— загальна вартість придбаної сировини й матеріалів, гр. од.

Шкаланаведена в табл. 3.1.

Доступ до якісної дешевої сировини і інших ресурсів. Ця конкурентна перевага відображає можливість підприємства здобувати якісну сировину за цінами нижче середніх ринкових. Відповідно, воно може бути виражене кількісно наступною формулою:

, (3.11)

де — вартість придбаної в досліджуваному періоді сировини, якість якої підтверджено сертифікатами, гр. од. (даний показник має вдвічі більше навантаження на результуючий коефіцієнт, тому що пріоритет віддається якісній сировині як безпосередній складовій виробництва конкурентоспроможної продукції);

— вартість сировини, придбаної в досліджуваному періоді за цінами нижчими від ринкових, гр. од.;

— загальна вартість придбаного в досліджуваному періоді сировини, гр. од.

Максимальне значення даного показника буде дорівнювати трьом, і, чим ближче до цього значення перебуває розрахункове, тим вище ступінь наявності у підприємства цієї конкурентної переваги. Шкала, що рекомендується, для визначення універсального значення показника представлена в додатку Б, табл. Б.5.

Конкурентні переваги виходу системи. Конкурентоспроможність продукції. Питання конкурентоспроможності продукції і її впливів на конкурентоспроможність підприємства були докладно розглянуті у розділі 1. У цьому випадку необхідно визначити метод оцінки конкурентоспроможності продукції, досить універсальний і простий у використанні. Найбільш підходящим для цілей дослідження є стандартна, загальноприйнята оцінка конкурентоспроможності продукції в порівнянні з еталоном за двома групами показників — якісним і ціновим. У цьому випадку інтегральний показник конкурентоспроможності продукції визначається за формулою:

, (3.12)

де — сумарна оцінка продукції по якісних параметрах;

— ціна споживання продукції.

Отже, для цілей оцінки ступеня розвитку даної конкурентної переваги доцільно розрахувати показник:

, (3.13)

де — еталонне значення інтегрального показника конкурентоспроможності продукції.

Шкала, що рекомендується, для визначення універсального значення показника представлена в додатку Б, табл. Б.6.

Лідируюче положення на ринку товарів. Лідерство на ринку товарів відображається часткою ринку конкретної продукції, що займає досліджуване підприємство. Кількісно дану конкурентну перевагу можна оцінити як середню зважену частку ринків вироблених товарів:

, (3.14)

де — вартість продукції і-го виду, реалізованої підприємством у звітному періоді, гр. од.;

— частка ринку, яку займає i-й вид продукції підприємства, %.

Відповідно, чим ближче даний показник до 100%, тим вищий ступінь наявності даної конкурентної переваги. Шкала, що рекомендується, для визначення універсального значення показника представлена в додатку Б, табл. Б.1.

Показники прибутковості. Показники прибутковості характеризують фінансові результати і ефективність діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку підприємств. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. З погляду конкурентоспроможності підприємства, таку конкурентну перевагу, як прибутковість, відображає показник чистої рентабельності підприємства. Чиста рентабельність підприємства визначається за формулою:

(3.15)

де — чистий прибуток за досліджуваний період, гр. од.;

— загальна величина активів підприємства в досліджуваному періоді, гр. од.

Рекомендоване значення за основними показниками рентабельності для виробничого підприємства становить 25% [85, с. 70]. Відповідно, чим вище отримані результати, тим сильніше розвинена дана конкурентна перевага.

Величина інтервалів шкали оцінки показника "показники прибутковості" становить:

.

Шкала визначення універсальних значень показника "показники прибутковості" представлена в додатку Б, табл. Б.7.

Інтенсивність використання капіталу. Дана конкурентна перевага характеризується показниками ділової активності. Ділова активність підприємства в першу чергу визначається швидкістю оборотності коштів. Тобто показники ділової активності характеризують інтенсивність функціонування підприємства, інтенсивність ведення операцій і використання коштів. Коефіцієнт оборотності активів визначається за формулою:

(3.16)

де — обсяг продажів у досліджуваному періоді, ден. ед;

— величина акціонерного капіталу, гр. од.

Відповідно, чим вище значення даного коефіцієнта, тим інтенсивніше використовується капітал підприємства. Рекомендоване значення показника дорівнює 1, 66 [85, с. 71].

Величина інтервалів шкали оцінки показника "інтенсивність використання капіталу" становить:

.

Шкала визначення універсальних значень показника "інтенсивність використання капіталу" представлена в додатку Б, табл. Б.8.

Фінансова стабільність функціонування підприємства. Фінансову стабільність підприємства і його залежність від різних змін як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі характеризує коефіцієнт фінансової стабільності. Коефіцієнт фінансової стабільності визначається за формулою:

(3.17)

де — чисті активи підприємства в досліджуваному періоді, гр. од.

Даний показник відображає ступінь забезпеченості активів підприємства власними коштами. Рекомендоване значення показника дорівнює 0,65 [85, с. 74]. Відповідно, чим ближче значення показника до одиниці, тим більшим ступенем фінансової стабільності володіє досліджуване підприємство.

Величина інтервалів шкали оцінки показника "фінансова стабільність функціонування підприємства" становить:

.

Шкала визначення універсальних значень показника "фінансова стабільність функціонування підприємства" представлена в додатку Б, табл. Б.9.

Конкурентні переваги, що відображають удосконалення управляючої системи. Місія підприємства. Під місією підприємства прийнято розуміти "гасло", що відображає те, якими видами діяльності підприємство збирається займатися і чого має намір досягти [73, с. 47]. Загалом місія відображає стратегічне бачення підприємства. Успішне здійснення місії підприємства можна відбити наявністю наступних елементів:

1) оригінальна ідея;

2) ексклюзивна сфера діяльності;

3) конкурентоспроможний продукт;

4) популярна торговельна марка.

Наявність всіх перерахованих елементів відповідає максимальному балу при оцінці даної конкурентної переваги.

Шкала, що рекомендується, для визначення універсального значення показника, представлена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Дата добавления: 2014-01-07