Оцінка зовнішніх конкурентних переваг

Комплексна оцінка конкурентоспроможності підприємства має на увазі оцінку як внутрішніх, так і зовнішніх конкурентних переваг. Для кожного підприємства, а особливо для такого, що виходить на зовнішній ринок або вже працює на ньому, необхідно оцінити свою конкурентоспроможність із урахуванням різних умов функціонування підприємств у різних державах і регіонах, тому що різні умови зовнішнього середовища значно відображаються на конкурентоспроможності підприємств. Виходячи з цього, необхідно розробити індивідуальні шкали оцінки зовнішніх конкурентних переваг.

У групі зовнішніх конкурентних переваг першими відзначені такі, як рівень конкурентоспроможності країни (держави), рівень конкурентоспроможності регіону і рівень конкурентоспроможності галузі. Ці конкурентні переваги відзначаються разом, тому що для їхньої оцінки можна застосувати ідентичні процедури.

Конкурентоспроможність країни (держави) — це, насамперед, здатність регіональних виробників продавати свої товари. Здатність збільшувати або, принаймні, утримувати за собою частки ринків, достатніх для розширення і вдосконалювання виробництва, для росту рівня життя [95].

Положення регіону в державі подібне положенню країни в умовах глобалізації. Тобто для регіону у внутрішньодержавних зв'язках майже не застосовна політика протекціонізму і не існують митні бар'єри.

Також заслуговує на увагу підхід до визначення конкурентоспроможності на макрорівні Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР): "...здатність компаній, галузей, регіонів і націй забезпечити порівняно високий рівень доходу і заробітної плати, залишаючись відкритими для міжнародної конкуренції" [93].

У загальному випадку під конкурентоспроможністю регіону можна розуміти здатність зберігати і збільшувати свою частку доходу в масштабах держави.

Таким чином, держава або регіон конкурентоспроможні, коли вони можуть створювати умови для успішного функціонування підприємств і для забезпеченого життя населення на своїй території. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що зовнішніми ознаками конкурентоспроможності країни або регіону є їх привабливість для капіталу і для робочої сили. На думку автора, конкурентоспроможність країни або регіону доцільно оцінювати за наступними формулами:

, , (3.22)

де — приплив капіталу і його відтік в оцінюваному періоді, гр. од.;

, — приплив населення і його відтік в оцінюваному періоді, чол.;

— чисельність населення на початок оцінюваного періоду, чол.;

0,75, 0,25 — коефіцієнти значимості параметрів оцінки конкурентоспроможності (для капіталу коефіцієнт більше, ніж для населення, тому що приплив населення залежить від економічних умов проживання в країні або регіоні, тобто залежить від першого);

— конкурентоспроможність країни або регіону, за ступенем привабливості для капіталу і населення, виражена в універсальних величинах відповідно до запропонованої шкали оцінок.

Така оцінка дозволяє оцінити конкурентоспроможність країни або регіону за певний період за зовнішніми ознаками.

Розрахунок показників за репрезентативною вибіркою країн світу наведений у додатку В.

Для визначення шкали оцінки показника необхідно обчислити величину рівновеликого інтервалу для ряду розподілу показників. При цьому для одержання більш точного результату необхідно не враховувати максимальний і мінімальний з отриманих показників. Таким чином, ширина рівновеликих інтервалів для показників конкурентоспроможності країни за ступенем привабливості для капіталу і населення складе відповідно:

(чол./чол.),

(дол.США/чол.).

Шкала визначення універсальних значень показників конкурентоспроможності країни представлена в додатку В.

Результати розрахунку показника в процесі оцінки округляються до цілого значення.

Для розробки універсальної шкали оцінок конкурентоспроможності регіону необхідно розрахувати показники за кожним регіоном України (додаток Д).

Для визначення шкали оцінки показника необхідно обчислити величину рівновеликого інтервалу для ряду розподілу показників. При цьому для одержання більше точного результату необхідно не враховувати максимальний і мінімальний з отриманих показників. Таким чином, ширина рівновеликих інтервалів для показників конкурентоспроможності регіону за ступенем привабливості для капіталу і населення дорівнюватиме відповідно:

(чол./чол.),

(дол.США/чол.).

Шкала визначення універсальних значень показників конкуренто-спроможності регіону представлена в додатку Е.

Результати розрахунку показника в процесі оцінки округляються до цілого значення.

Виходячи з процесу визначення конкурентоспроможності країни і регіону, конкурентоспроможність галузі можна оцінити за подібною формулою з тією лише відмінністю, що рух капіталу буде відображатися різницею між інвестиціями в підприємства досліджуваної галузі і інвестиціями, здійснюваними підприємствами, що належать до досліджуваної галузі за її межі (в інші галузі економіки), віднесених до вартості основних коштів у галузі; а також різницею між прийнятими на роботу в даній галузі і звільненими, віднесеними до чисельності зайнятих у даній галузі:

, , (3.23)

де — приплив капіталу і його відтік в оцінюваному періоді, гр. од.;

, — прийняті й звільнені працівники в оцінюваному періоді, чол.;

— чисельність працівників на початок оцінюваного періоду, чол.;

— вартість основних коштів у галузі на початок досліджуваного періоду, гр. од.;

0,75, 0,25 — коефіцієнти значимості параметрів оцінки конкурентоспроможності (для капіталу коефіцієнт більше, ніж для робочої сили, тому що приплив населення залежить від економічних умов проживання в країні або регіоні, тобто залежить від першого);

— конкурентоспроможність галузі за ступенем привабливості для капіталу і працівників, виражена в універсальних величинах відповідно до запропонованої шкали оцінок.

Розрахунок показників для визначення шкали доцільно проводити не за галузями, а відповідно до прийнятої в Україні класифікації підприємств за видами економічної діяльності (додаток Е).

Ширина інтервалів шкал оцінки показників конкурентоспроможності виду економічної діяльності за ступенем привабливості для капіталу і працівників дорівнюватиме відповідно:

(чол./чол.),

(дол.США/дол.США).

Шкала визначення універсальних значень показників конкуренто-спроможності регіону представлена в додатку Е.

Результати розрахунку показника в процесі оцінки округляються до цілого значення.

Характеристика такої конкурентної переваги, як відкритість суспільства і ринків, повинна відображати наявність і рівень розвитку міжнародного співробітництва і інтеграції, можливість міжнародної вільної конкуренції. В умовах глобалізації світової економіки відкритість суспільства і ринків досліджуваної держави може бути виражена в структурі і обсягах експорту і імпорту. Кількісно ця конкурентна перевага може бути відображена наступним показником:

, (3.24)

де — обсяг експорту в досліджуваному періоді, гр. од.;

— обсяг імпорту в досліджуваному періоді, гр. од.;

— валовий внутрішній продукт у досліджуваному періоді, гр. од.

Вибір даного показника обумовлений тим, що відкритість ринків виражається в наявності і інтенсивності зовнішніх зв'язків. Відповідно, чим більше значення даного показника, тим інтенсивніше досліджувана держава бере участь у міжнародних економічних відносинах. І, навпаки, при мінімальному значенні показника можна припустити, що досліджувана держава перебуває в добровільній або примусовій економічній ізоляції.

Величина інтервалів шкали оцінки показника "відкритість суспільства і ринків" становить:

.

Шкала визначення універсальних значень показника "відкритість суспільства і ринків" представлена в додатку Ж, табл. Ж.1.

Процентні ставки в країні і регіонах. Ця конкурентна перевага відображає рівень процентних ставок за кредитами і прямими інвестиціями. Можливість одержати кредит з найбільш низькими процентними ставками є важливим стимулом для підвищення ділової активності. У той же час високі процентні ставки з прямих інвестицій відображають ефективність функціонування економіки й відповідно високу рентабельність економічних проектів, здійснюваних на певній території. Виходячи з вищесказаного, цю конкурентну перевагу можна оцінити за формулою:

, (3.25)

де — середня процентна ставка за кредитами, %;

— середня процентна ставка по прямих інвестиціях, %.

Таким чином, чим вище значення даного показника, тим краще положення країни (регіону) у відношенні розглянутої конкурентної переваги. Виходячи з загальноекономічних тенденцій розвитку інвестиційних і кредитних процесів, пропонується наступна шкала для оцінки даної конкурентної переваги (додаток Ж, табл. Ж.2).

Наявність доступних і дешевих природних ресурсів. Ця конкурентна перевага відображає наявність ресурсної бази і ефективності її використання. У випадку якщо країна має необхідні ресурси в достатній кількості і їхня розробка є економічно більш вигідною, ніж їхня закупівля в інших державах, відпадає потреба в імпорті природних ресурсів і з'являється можливість їхнього експорту. Відповідно, чим більше ресурсів виробляється, тим краще розвинена дана конкурентна перевага в досліджуваній державі. Кількісно цю конкурентну перевагу можна оцінити за формулою:

, (3.26)

де — обсяг виробництва природних ресурсів у досліджуваному періоді, т.у.п.;

— обсяг споживання природних ресурсів у досліджуваному періоді, т.у.п.

У складі витрат на виготовлення продукції підприємствами вітчизняної промисловості найбільшу частку займають витрати на придбання енергії і енергоносіїв. Також будь-який вид підприємницької діяльності нерозривно пов'язаний з використанням енергоносіїв і будь-яке підвищення цін на енергоносії викликає ланцюжок зростання витрат (на кожному етапі виготовлення сировини або комплектуючих і готової продукції) на виробництво продукції. Тому в процесі розрахунку показника доцільно використати дані з енергоносіів, у тому числі і як основного предмета міжнародної торгівлі природними ресурсами.

За мінімальну величину показника приймаємо значення 0. Величина інтервалів шкали оцінки показника "наявність доступних і дешевих природних ресурсів" становить:

.

Шкала визначення універсальних значень показника "наявність доступних і дешевих природних ресурсів" представлена в додатку Ж, табл. Ж.3.

Кліматичні умови і географічне положення країни. Сприятливі кліматичні умови позитивно впливають на розвиток сільського господарства, роботу транспорту і потребу в енергетичних ресурсах. Основним показником, що відображає кліматичні умови, вважається середньорічна температура [48]. Сприятливість географічного положення відображається наявністю безлічі транспортних шляхів, що проходять через територію держави. Потенційна можливість з найменшими витратами налагодити транспортні економічні зв'язки з іншими державами прямо залежить від кількості країн, з якими граничить держава, і з наявністю виходу до морських шляхів сполучення. Величина інтервалів шкал оцінки показника "кліматичні умови і географічне положення країни" становить:

, .

Шкала визначення універсальних значень показника "кліматичні умови і географічне положення країни" представлена в додатку Ж, табл. Ж.4.

Таким чином, після додавання оцінок за трьома позиціями виходить підсумкова оцінка по даній конкурентній перевазі.

Розглянемо конкурентні переваги, прямо забезпечувані державою. Державна підтримка малого бізнесу в країні і регіонах. В умовах розвинутої ринкової економіки малий бізнес є основним інструментом вирішення питання зайнятості населення. Крім того, малі підприємства займають переважну більшість у сфері послуг і роздрібній торгівлі. Відповідно, при наявності державної підтримки малого бізнесу підприємствами даного сектора економіки виробляється значна частина валового продукту. Однак при несприятливих умовах малий бізнес не в змозі конкурувати із середніми і великими організаціями. Таким чином, ефективність державної підтримки малого бізнесу виражається не в кількості малих підприємств, а в результатах їхньої діяльності. Кількісно дану конкурентну перевагу можна виразити наступним показником [94]:

, (3.27)

де — частка валового внутрішнього продукту, виробленого малими підприємствами в досліджуваному періоді, %;

— частка малих підприємств у загальній кількості підприємств у досліджуваному періоді, %.

Відповідно, чим вище значення показника, тим більш розвинена дана конкурентна перевага.

Розглянемо даний показник на прикладі економіки США. Саме в США малий бізнес має найбільший розвиток. У малому бізнесі в США зайнято 92% економічно активного населення, малі підприємства в США становлять 98% від загального числа функціонуючих підприємств і виробляють 58% ВВП країни [94]. Таким чином, значення розрахункового показника для США складе

.

Виходячи з отриманого результату і приймаючи економіку США в цьому випадку за еталон, визначимо інтервал для шкали оцінки показника:

.

Шкала визначення універсальних значень показника "державна підтримка малого бізнесу в країні і регіонах" представлена в додатку Ж, табл. Ж.5.

Стабільність економічного законодавства країни. Дана конкурентна перевага складається в наявності стабільного, а виходить, сприятливого комерційній діяльності законодавства. Стабільність законодавства може бути виражена, у першу чергу, інтенсивністю редагування основного закону держави, а саме кількістю внесених у конституцію виправлень. За даними дослідження [100], за умови досить тривалого використання основного закону (більше 50 років), максимальною кількістю, що не приводить до зміни конституції, вважається 26 виправлень. Таким чином, чим ближче до 0 значення показника, тим вище ступінь наявності даної конкурентної переваги. Шкала визначення універсальних значень показника "стабільність економічного законодавства країни" представлена в додатку Ж, табл. Ж.6.

Державна підтримка розвитку людини. Державна підтримка розвитку людини заключається в соціальному забезпеченні населення держави. Отже, кількісно виражається у витратах держави на освіту, охорону здоров'я і соціальне забезпечення. Кількісно виражається часткою витрат на перераховані потреби в бюджеті держави. Отже, чим більше частка витрат, тим вище ступінь наявності конкурентної переваги. Відповідно до даних МВФ та ЮНЕСКО, для забезпечення належного рівня соціального захисту населення, сумарні витрати на освіту і охорону здоров'я повинні становити близько 10% бюджетних витрат [48]. Шкала визначення універсальних значень показника "державна підтримка розвитку людини" представлена в додатку Ж, табл. Ж.7.

Державна підтримка науки і інноваційної діяльності може бути кількісно визначена аналогічно попередньому показнику, тобто за рівнем бюджетних витрат на відповідні заходи. Відповідно до даних МВФ та ЮНЕСКО, для достатньої підтримки науки і інноваційної діяльності, сумарні витрати на науку повинні становити порядку 9% бюджетних витрат [48]. Шкала визначення універсальних значень показника "державна підтримка науки і інноваційної діяльності" представлена в додатку Ж, табл. Ж.8.

Податкові ставки в країні. Дана конкурентна перевага відображає відповідність системи оподатковування загальнонауковим положенням і ефективність оподатковування для держави і підприємства. Відомий факт, що найбільше наповнення бюджету створюється при загальному рівні оподатковування в розмірі 30% від прибутку і доходів громадян [66]. Відповідно, чим далі від позначеної цифри (як більше 30%, так і менш 30%) перебуває сумарний відсоток податкових відрахувань у державі, тим менше ступінь наявності конкурентної переваги. Шкала визначення універсальних значень показника "податкові ставки в країні" представлена в додатку Ж, табл. Ж.9.

Застосування розроблених показників і шкал їх оцінки дозволяє оцінити конкурентоспроможність підприємства. Подібний підхід забезпечує однакову розмірність індивідуальних оцінок конкурентних переваг і результуючого значення інтегрального показника, що приймає значення також у діапазоні від 0 до 9.

Дата добавления: 2014-01-07