Розробка моделі вибору конкурентної стратегії підприємства

Тема 6. Вибір стратегії розвитку підприємства

Конкурентоспроможність підприємства є категорією стратегічною, і управління нею відбувається на рівні стратегічного планування, тому наступним кроком у розробці комплексу моделей оцінки конкурентоспроможності підприємств є модель вибору стратегії на основі результатів оцінки конкурентоспроможності підприємства (модуль 5 концептуальної схеми дослідження).

Вибір стратегії — робота, заснована на аналізі, і в цій області менеджер не може домогтися успіху тільки наполегливістю і творчим підходом. Рішення про те, яку стратегію вибрати, повинне прийматися на підставі оцінки внутрішнього і зовнішнього середовищ компанії, отриманої в результаті дослідження. У протилежному випадку розроблена стратегія може виявитися нежиттєздатною. Дослідження проводиться за двома основними напрямками: вивчаються ситуація в галузі і умови конкуренції в ній, а також ситуація всередині самої компанії та її власна конкурентоспроможність.

Ситуація в галузі і умови конкуренції в ній у широкому змісті відносяться до макросередовища підприємства; аналіз ситуації в самому підприємстві припускає вивчення його мікросередовища. Менеджери повинні мати чітке уявлення про мікро- і макросередовище підприємства для того, щоб правильно визначити стратегічні перспективи, сформулювати цілі і завдання, виробити стратегію розвитку підприємства, спрямовану на посилення його позицій. Без такого розуміння ситуації менеджери ризикують прийняти стратегічний план розвитку, який відповідає існуючим умовам, що не забезпечує компанії створення конкурентних переваг і не здатний дати поштовх розвитку компанії.

У процесі вибору стратегії розвитку підприємства застосовується безліч різних підходів, однак найбільш популярним є ситуаційний підхід [75, с. 125]. Ситуаційний підхід дозволяє оцінювати і прогнозувати стан підприємства як системи в динаміці. Дозволяючи розробляти сценарії розвитку ситуацій щодо рішень, ситуаційний підхід у той же час не орієнтований на управління ресурсами організації в рамках структурованої системи цілей.

Подальшим розвитком сценарного підходу є ситуаційно-ресурсний підхід, запропонований В. С. Пономаренко [68]. Особливостями цього підходу виступають його компоненти: передбачається робота з загальною ситуацією, що описує стан всіх ресурсів підприємства. Розвитком цього напрямку у виборі стратегій є функціонально-ресурсний адаптивний підхід, розроблений О. М. Тридідом [75].

Виходячи з положень, що описують ситуаційно-ресурсний і функціонально-ресурсний адаптивний підходи до вибору і розробки стратегії підприємства, автори пропонують модель вибору конкурентної стратегії розвитку підприємства на основі розробленої моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Конкурентна стратегія підприємства містить у собі підходи до бізнесу і ініціативи, які воно використає для залучення клієнтів, ведення конкурентної боротьби і зміцнення своїх позицій на ринку [73, с. 205]. Таким чином, правильно обрана конкурентна стратегія дозволяє, за умови її успішного здійснення, підвищити конкурентоспроможність підприємства. В свою чергу конкурентні переваги підприємства є основою успішної реалізації конкурентної стратегії. Отже, конкурентна стратегія і конкурентоспроможність підприємства є нерозривно пов'язаними категоріями.

Існує п'ять загальних конкурентних стратегій підприємства [73, с. 206]:

1. Стратегія лідерства за витратами передбачає зниження повних витрат виробництва товару або послуги, і відповідно ціни реалізації, з метою залучення більшого кола споживачів.

2. Стратегія широкої диференціації спрямована на додання продукції специфічних рис, що відрізняють її від продукції підприємств-конкурентів.

3. Стратегія оптимальних витрат дає можливість покупцям одержати за свої гроші більшу цінність за рахунок сполучення низьких витрат і широкої диференціації продукції.

4. Сфокусована стратегія, або стратегія ринкової ніші, заснована на низьких витратах, орієнтована на вузький сегмент покупців, де підприємство випереджає своїх конкурентів за рахунок більш низьких витрат виробництва.

5. Сформульована стратегія, або стратегія ринкової ніші, заснована на диференціації продукції, ставить своєю метою забезпечення представників обраного сегмента товарами і послугами, що найбільш повно відповідають їхнім смакам і вимогам.

Виходячи зі стандартного переліку стратегій і їх спрямованості на досягнення одного результату — підвищення конкурентоспроможності підприємства, визначається відповідність груп конкурентних переваг у розробленій моделі досягненню тієї або іншої стратегії (табл. 4.8).

Таблиця 4.8

Дата добавления: 2014-01-07