Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Статистичні групування. Види групувань




При обробці статистичних матеріалів виникає потреба виділити однорідні групи, типи, а вже потім їх описати певними кількісними характеристиками.

Центральним моментом будь-якого зведення є групування.

Групування ― це розподіл сукупності на групи за істотними для них ознаками.

Як самостійний метод дослідження, групування дозволяє розв’язати такі завдання:

· виділити в сукупності явищ, що вивчаються, соціально-економічні типи;

· вивчити структуру суспільних явищ;

· виявити суттєві зв’язки і залежність поміж ознаками явища, що вивчається.

Відповідно до розглянутих задач виділяють такі види групувань:

· типологічні;

· структурні;

· аналітичні.

Ознака, яка знаходиться в основі групування, являється групувальною.

У залежності від міри складності явища, що вивчається, і завдань аналізу групування можуть проводитись за однією або декількома ознаками: за однією ознакою ― прості, за декількома ― комбінаційні.

Приклад простих групувань: розподіл населення за віковими групами; розподіл промислових підприємств за мірою виконання плану.

Приклад комбінаційних групувань: розподіл родин за їх розміром та належністю членів до суспільних груп.

Групувальні ознаки можуть мати різний характер. Одні ознаки мають кількісне вираження (вік, кількість дітей у родині, врожайність сільськогосподарських культур) і являються кількісними; інші ― відображають певні якості одиницю сукупності (сімейний стан, національність) і являються якісними.

У статистиці типологічні групування ― це розподіл сукупності, що вивчається, на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи одиниць відповідно до правил наукових групувань. Наприклад, групування населення за статтею, підприємств ― за формою власності, продукції ― за економічним призначенням.

Складна проблема для цих групувань ― вибір їх основи.

Кількісні значення ознаки, на основі яких іде розподіл явищ за групами в статистиці являються інтервалами. Кількість інтервалів при типологічних групуваннях повинна відповідати кількості попередніх часних сукупностей. Всередині груп одиниці повинні бути однорідними як якісно, так і кількісно, але групи повинні суттєво відрізнятися одна від одної.

Структурними являються групування, які характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Наприклад, склад населення за віком, рівнем освіти; склад підприємств за рівнем рентабельності, мірою механізації і автоматизації виробничих процесів.

При структурних групуваннях за кількісною ознакою виникає потреба визначення кількості груп та їх меж.

Коли групувальна ознака змінюється безперервно, групи будуються у вигляді інтервалу ― “від” і “до”.

Інтервали можуть бути однакові і неоднакові.

Розмір однакових інтервалів визначається за формулою:

, (3.1)

де хmax, хmin ― максимальне та мінімальне значення групувальної ознаки;

n ― кількість груп.

Інтервали можуть бути закритими, коли відома нижня і верхня межі ознаки, та відкритими ― коли відома лише одна з меж.

Відкриті інтервали використовують лише для початкової або останньої групи.

При вивченні взаємозв’язків розглядається щонайменше дві ознаки. Одна з них відображає причину (факторна), друга ― наслідок (результативна).

Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки. Наприклад, залежність середньої заробітної плати від стажу роботи; коефіцієнту народжуваності від віку; рівня продуктивності праці робітника від його кваліфікації.

Безпосереднє групування статистичного спостереження відображає первинне групування. Перегрупування раніше згрупованих показників являється вторинним.

Необхідність в перегрупуванні показників виникає тоді, коли первинне групування містить в собі більше (менше) груп, ніж це необхідно для характеристики типових відносин та зв’язків і коли з метою порівняння треба отримати зіставлені показники кількох групувань.

Розглядають два способи утворення нових груп:

· зміна розміру інтервалу;

· перегрупування часток.

У економічній практиці проведення статистичних досліджень перевага віддається першому способу.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2179; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.