Види статистичних графіків і способів їх побудови

Статистичні графіки відрізняються великою різноманітністю. Залежно від способу побудови їх можна поділити на дві великі групи: діаграми і статистичні карти.

Діаграми – це умовне зображення числових величин та їх співвідношень за допомогою геометричних знаків. Термін „діаграма ” тотожній терміну „статистичний графік”. Діаграми є найбільш розповсюдженим видом графіків. Виділяють такі основні види діаграм: лінійні, стовпчикові, стрічкові, квадратні, секторні, радіальні, трикутні, фігурні, знак Варзара та ін.

Залежно від кола розв’язуваних завдань усі діаграми можна поділити на діаграми порівняння, структури та динаміки.

Найрозповсюдженішим видом показових діаграм є лінійні діаграми, які використовуються здебільшого для характеристики динамічних рядів та рядів розподілу. Поряд з цим лінійні діаграми широко використовуються для вивчення взаємозв’язків між явищами, порівняння кількох показників, ходу виконання планів тощо.

Лінійні діаграми дають можливість зображати явища у вигляді ліній, які з’єднують точки, розташовані у координатному полі. Ламані лінії, що утворюються, показують характер розвитку явища у часі або особливості його розподілу за величиною якої – небудь ознаки або зв’язку явищ.

За способом побудови – це графіки з рівномірною (арифметичною) шкалою. При їх побудові використовують прямокутну систему координат. Розташування будь – якої точки в цій системі визначається двома параметрами – абсцисою та ординатою

Стовпчикові та стрічкові діаграми застосовуються переважно для порівняння різних показників у просторі і у часі, а також аналізу структури явищ.

Стовпчикові діаграми – це графіки, в яких різні величини представлені у вигляді стовпчиків однакової ширини, які розташовані один від одного на однаковій відстані або щільно. Якщо стовпчики розташовані не по вертикалі, а по горизонталі, то такі діаграми називаються стрічковими.

Основа порівняння в стовпчикових і стрічкових діаграмах – лінійна (одномірна). Висота стовпчиків і довжина стрічок відповідно з прийнятим масштабом пропорційна величині зображуваних явищ.

При побудові стовпчикових (стрічкових) діаграм потрібно додержуватись таких основних правил. Основи стовпчиків (стрічок) повинні бути рівними. Стовпчики (стрічки) можуть бути розміщені на однаковій відстані один від одного або щільно. Звичайно додержуються правила, щоб ширина проміжків біла вдвоє меншою за ширину самих стовпчиків (стрічок). Висота стовпчиків і довжина стрічок повинні строго відповідати зображуваним цифрам.

Стовпчикові і стрічкові діаграми краще за лінійні передусім у тих випадках, коли порівнюваних величин не так багато, порушується безперервність у часі (порівнюють не суміжні періоди) і потрібно звернути увагу не на відносну зміну, а на абсолютну величину порівнюваних рівнів.

Під круговими (квадратними) діаграмами розуміють графіки, що виражають однорідні величини через площі кругів (квадратів).

Щоб побудувати кругову і квадратну діаграми з порівнюваних статистичних величин, потрібно добути квадратні корені, а потім зобразити круги і квадрати із сторонами, пропорційними одержаним результатам.

Секторна діаграма являє собою круг, розділений радіусами на окремі сектори, кожний з яких характеризує вагу відповідної частини в загальному обсязі зображуваної величини. Секторні діаграми використовуються переважно для характеристики структури явищ. При порівнянні різних структур загальні площі кіл беруть однаковими. Кожний сектор виділяють за кольором або штрихом; крім того, в кожному секторі нерідко дають і цифрове позначення його питомої ваг. При малому куті сектора експлікації до нього вказується стрілкою.

Радіальні діаграми використовуються для зображення явищ, які періодично змінюються у часі (переважно сезонних коливань). Для побудови їх використовують полярну систему координат. Круг поділяється на 12 рівних частин, кожна з яких означає певний місяць. Величину радіуса беруть за середньомісячний рівень (100%) і відповідно до цього масштабу на променях, починаючи від центра круга, відкладають відрізки, що зображують місячні рівні. Кінці цих відрізків з’єднують між собою, внаслідок чого утворюється замкнена фігура дванадцятикутник, який характеризує сезонні коливання досліджуваного явища.

В радіальній діаграмі за ось абсцис беруть коло, а ось ординат – його радіуси, які є носіями масштабної шкали з точкою відліку від центра кола.

Залежно від того, який зображується цикл досліджуваного явища – замкнений або продовжуваний (з періоду в період) – розрізняють замкнені і спіральні радіальні діаграми. Наприклад, якщо зображуються дані по місяцях за кілька років, то при з’єднанні рівня Груня даного року з рівнем січня цього ж року діаграма буде замкненою; при з’єднанні рівня грудня даного року з рівнем січня наступного року утворюється спіральна діаграма. Спіральна діаграма застосовується в тому разі, якщо поряд з сезонними коливаннями відбувається систематичне зростання досліджуваного явища.

Особливим різновидом площинних діаграм є графічні статистичні знаки, запропоновані російським статистиком В.Є. Варзаром (1851 - 1940). Знак Варзара являє собою площинну діаграму у вигляді прямокутника. Цей вид діаграм використовують для зображення показників, які є результатом перемноження двох інших пов’язаних між собою показників – факторів.

До статистичних карт відносять картограми і картодіаграми. Для характеристики територіального розміщення яких – небудь соціально – економічних явищ (щільність населення по регіонам країни, розподіл районів за рівнем урожайності, продуктивності тварин і т.д.) застосовують картограми.

Картограма являє собою схематичну географічну карту, на якій різною фарбою або штрихуванням зображено розподіл будь – якого явища в межах зображуваної на карті території.

Картограми можуть бути виконані по матеріалах окремого господарства (внутрішньогосподарський розріз по бригадах, відділах, полях сівозміни), району (в розрізі господарств), області (в розрізі районів) і т.д.

Картограми поділяють на фонові і точкові. Фонова картограма – вид картограми, на якій штрихами різної густоти або фарбою різного ступеня насиченості зображають інтенсивність якого – небудь показника в межах територіальної одиниці. Цей вид картограм, як правило, використовується для зображення середніх і відносних показників.

При побудові фонових картограм попередньо здійснюється групування даних за досліджуваною ознакою. При цьому звичайно виділяють невелику кількість груп (не більше 5-6), а для наочності інтервали заокруглюють. Для кожної групи встановлюється своє штрихування (інтенсивність її повинна зростати з мірою зростання показника). Група господарств (район), що попадають в той або інший інтервал, позначається на карті відповідним штрихуванням.

Точкова картограми – вид картограм, на якій рівень досліджуваного показника зображується за допомогою точок. Точки зображують одну одиницю сукупність або деяку їх кількість, показуючи на географічній карті щільність або частоту появи певної ознаки. Цей вид картограм використовується здебільшого для відображення розміщення і концентрації абсолютних показників – площі угідь, посівів, чисельність худоби і т.д. При цьому розмір того або іншого показника по територіальних одиницях характеризується певною кількістю точок.

При побудові точкової діаграми всі точки, що наносяться на карту, повинні мати однаковий розмір, оскільки кожна з них характеризує певну величину. Точки легко підрахувати на карті. Необхідно продумати, яку величину буде означати кожна точка; якщо це дуже мале значення, то потрібна буде дуже велика кількість точок, і, навпаки, мала кількість точок не дасть враження густоти.

Загальним недоліком картограм є те, що в межах виділеної територіальної дільниці коливання статистичних показників чітко не виявляється. Крім того, недоцільно зображувати абсолютні величини, оскільки вони відносяться до різних за величиною територій.

Картограма – це поєднання схематичної географічної карти з однією із розглянутих вище діаграм (круговою, квадратною, стовпчиковою та ін.). Прикладом картограм є географічна карта, на якій чисельність великих міст зображена у вигляді кіл різної величини.

Контрольні запитання

1. Що таке статистичні графіки, їх роль і значення в аналізі масових суспільних явищ?

2. Які основні елементи графіка?

3. Як класифікуються статистичні графіки?

4. З якою метою використовуються лінійні, стовпчикові і секторні діаграми?

5. Як будують квадратні і кругові діаграми?

6. Що таке картограми і картодіаграми, у чому їх відмінність?

7. Назвіть основні вимоги до побудови статистичних графіків?

8. Розкрийте загальні правила аналізу статистичних графіків.

Дата добавления: 2014-01-07