Пісенна творчість 20-30-х рр

· Масова пісня як новий жанр музично-поетичної творчості: мелодико-інтонаційні джерела, тематика, найвідоміші українські композитори-пісніри.

Розвиток на Україні пісенно-хорового жанру, історично зумовлений революційними звершеннями, пов’язаний з виникненням принципово нової музично-поетичної творчості ‑ масової пісні.

Народжена грандіозним духовним піднесенням народу, політично загострена й дійова, пісня активно вторгалася в життя, ставала могутнім засобом ідейно-політичного єднання мас. В період громадянської війни та іноземної інтервенції всенародного поширення набувають на Україні пролетарські революційні пісні та гімни ‑ «Інтернаціонал, перекладений вперше у 1919 р. на українську мову, «Марсельєза» «Червоний прапор, «Варшав’янка, «Шалійте, шалійте, скажені кати», «Сміло у ногу рушайте», «Дубинонька» та інші.

По-новому, піднесено зазвучали заборонені царизмом «Заповіт» Т. Шевченка і хор М. Лисенка на вірші І. Франка «Вічний революціонер». Композитори М. Леонтович, К. Стеценко, П. Козицький, В. Верховинець, Г. Верьовка першими на Україні звернулись до обробок революційних пісень, в ряді яких знайшли втілення традиції народного гуртового співу. Значною подією того часу стало видання у Києві в 1921 р. з ініціативи Київського військового округу збірки революційних пісень, аранжированих для чоловічого хору Я. Степовим. Цей переклад здійснив поет Микола Вороний.

Перші на Україні гармонізації «Інтернаціоналу» для хору належали композиторам М. Леонтовичу, П. Козицькому, В. Верховинцю. Це видання було здійснене двома мовами ‑ російською та українською. До нього увійшли такі пісні: «Інтернаціонал», «Вы жертвою пали», «Смело, товарищи, в ногу», «Дубинушка», «Вперед», «Красное знамя», «Коммунистическая марсельеза, «Шалійте, шалійте, скажені кати», «Вічний революціонер».

У процесі розвитку масова пісня спиралася на вже відомі, які наповнювалися новим революційним змістом, набували нової ідейної спрямованості. Так виникали пісні про легендарні походи Червоної Армії, про партизанів і видатних радянських командирів. Багато з них народжувалось безпосередньо в загонах червоного козацтва, зокрема, в знаменитому Богунському Полку Миколи Щорса, наприклад, «Хай Тріщить під нами крига», «Ой з-під горки все туман», «Гей ви, хлопці-партизани».

Процес інтонаційно-образної трансформації охопив і старовинні визвольні та повстанські пісні, в яких багатовікова мрія народу про волю втілилась тепер в боротьби. Так, героїчний Гімн Богдана Хмельницького «Гей, не дивуйте, добрі люди» з новим текстом став найпопулярнішим на Україні бойовим маршем «Гей, нумо, хлопці, й ви, комсомольці». Мелодія повстанської пісні «Ой що ж бо то та й за ворон» лягла в основу Комсомольського «Пісні про героїв Трипілля».

Так, чіткі рішучі інтонації, маршові ритми зазвучали в нових варіантах народних пісень «Засвистали Козаченьки», «Ой у полі Жито», «Зібралися ви бурлаки». А Відома похідна партизанська пісня «По долинам и по взгорьям», що пізніше поглибилась по всій країні в обробці О. Александрова, виникла на інтонаційні основі української ліро-епічної пісні «Розпрягайте, хлопці, коні».

Велику агітаційну роль відіграв у роки громадянської війни жанр злободенно-сатиричної пісні. В алегорично переосмислених образах народно поетичного гумору викривалася зрадницька політика буржуазно-націоналістичних урядів, гостро висміювались вороги революції, денікінці, Петлюра, Махно, Скоропадський. Нові тексти дістали мелодії народних жартівливих пісень: «І шумить, і гуде», «Гречаники», «Ой у полі три криниченьки» широковідома частівка «Яблучко». Популярна сатирична пісня «Проводы» («Как Родная меня мать провожала») з новими словами, Дем’яна Бедного співалась на мелодію української народної жартівливої пісні «Ой, що ж то за шум учинився».

Ідейно-художні особливості професіональної масової пісні формувались в атмосфері небувалого розмаху самодіяльного хорового співу, агітаційно масової та культурно-освітньої роботи. Широка мережа художніх колективів, гуртків і студій, що виникли після закінчення Громадянської війни, перші хорові олімпіади, агітпоїзди, мітинги, демонстрації вимагали негайного створення нового, сучасного репертуару.

Старша композиторська школа. Перші пісні, в яких втілювались образи революції, належали композиторам старшого покоління це, зокрема, масовий хор К. Стеценка «Перше травня» (слова М. Філянського) і лірико-романтичний дует Я. Степового «Гей, на Весла» (слова за редакцію В. Лагоди)

Молоді композитори. Водночас з’являється і цілий загін молодих радянських композиторів-піснярів які активно працюють у новому жанрі К. Богуславський, М. Вериківський, В. Верховинець, Г. Верьовка П. Козицький, Ф. Попадич, Л. Ревуцький, П. Толстяков та інші. Велику роль у формуванні радянської пісні відіграла революційна поезія, насамперед творчість видатних основоположників – П. Тичини і В. Сосюри, а також комсомольських поетів П. Усенка, В. Блакитного, І. Шевченка, М. Кожушного, Л. Первомайського та ін., вірші яких були покладені в основу молодіжних пісень і маршів.

Пісенні збірки. З’являються перші пісенні збірки: «Червона Армія» (1923), «Жовтневі співи», «Жовтень», «Жіноча доля в пісні» (1924), «Молодий ленінець (1925), «Збірник комсомольських пісень» (1927) та інші, що були розраховані на потреби й можливості самодіяльних хорових колективів та широкої аудиторії. Особливої уваги заслуговує складений у 1926 році композиторами К. Богуславським та П. Козицьким збірник «Масовий спів». Це методичний посібник, до якого було включено хоровий репертуар, упорядкований згідно з календарем революційних свят. У розділі «Музично-виховна робота – частина державного будівництва» зазначалось: «Перше завдання керівника музичної роботи – це свідомо й твердо перетворити музику й пісню на знаряддя політичного виховання мас. Пісня мусить увійти у нові форми побуту, лунати на революційних святах, вечірках, під час спочинку, розваг і всюди нести за собою новий світогляд».

У пісенній творчості 20-х років відбився інтенсивний процес взаємовпливу російської та української музичних культур. Так, міцно утверджуються в музичному побуті українського народу пісні О. Давиденка, М. Блантера, Д. Васильева-Буглая, Дм. Покрасса. Тим часом ряд відомих по всій країні російських радянських пісень починають своє існування на Україні: серед них «Авіамарш» Ю. Хайта (слова П. Германа), створений у 1920 році на київському евакопункті за завданням Політуправління армії; «Наш паровоз, вперед лети», що виникла серед комсомольців Київських залізничних вагоноремонтних майстерень до святкування 7- річниці Жовтня (мелодія П. Зубакова, слова А. Красного); популярна пісня «Марш Буденного» («Мы красные кавалеристы») Дм. Покрасса, слова А. Дактиля, яка фольклоризувалася на Україні.

Тематика масової пісні охоплювала всі сторони життя. Але в центрі уваги був узагальнений образ революції, людської маси як колективно діючої сили, що обумовило основні структурно-стильові особливості творів – хоровий склад і тяжіння до маршовості. Мелодико-інтонаційні джерела української масової пісні цього періоду виявляли провідну тенденцію тих років – схрещення, взаємодію інтонацій народних пісень селянської і міської традиції та революційного фольклору. Окремі комплекси цього інтонаційного потоку, що визначив специфіку пісенної стихії періоду громадянської війни, пронизували й професіональну творчість, образно конкретизуючи ці жанрово-інтонаційні зв’язки.

Широкий пласт пісенної спадщини цього періоду складали численні пісні піднесено-гімнічного характеру, що оспівували велич боротьби за Радянську владу, відданість революції, могутність збройних сил молодої республіки. Так, на формуванні революційно-героїчного стилю позначилася ораторська патетика пісні Л. Ревуцького на слова П. Грабовського «Уперед». Загостреною плакатністю вислову відрізнялися патріотичні пісні-заклики талановитого композитора, хорового диригента і фольклориста, учня і послідовника М. Лисенка В. Верховинця (1880-1938) – «Грими, грими, могутня пісне» (слова В. Чумака) і «Більше надії, брати» (слова Д.Загула).

Широке визнання дістав близький за стилем до революційних пісень світлийоптимістичний хор М. Вериківсъкого «Прапор червоний» на слова школярки Лесі Колосок.

Пластика народного наспіву відчувається в енергійній мелодії однієї з перших комсомольських пісень «То не вітер з двох боків» Г. Верьовки на слова П. Тичини, в популярній пісні полтавського композитора і хорового диригента Ф. Попадича «Червоне військо» («Кроком крицевим» слова М. Лебедя), в якій поєдналися сувора напруженість пролетарських маршових пісень (заспів) і світла пентатонічність народних веснянок (початок приспіву).

В пошуках нових художніх засобів для втілення сучасної тематики українські композитори нерідко зверталися до традиційної системи образів селянського фольклору, використовуючи його жанрові та стилістичні особливості. Наприклад, у популярних масових піснях П. Козицького «Передкомунська» (слова П. Усенка) і «Наша спілка молода (слова П. Кожушного) пружні, рішучі інтонації формуються на матеріалі народних пісень з їх натурально-ладовою основою, елементами вільного імпровізаційного розспіву, тенденцією до неперіодичності й метроритмічної змінності.

В пісенному репертуарі 20-х років значну увагу мала тематика інтернаціонального єднання, звучали революційні пісні інших народів світу. Так, швидко були підхоплені хоровими колективами і широко розповсюдилися здійснені Г. Верьовкою гармонізації італійського бойового гімну «Вперед, народе, йди» і знаменитої «Карманьйоли». Зберігаючи оптимізм і запал французької революційної пісні, композитор підпорядковує її вишукану танцювальність енергію маршового руху, загострюючи в образі народу-переможця риси вольової рішучості й сили.

К. Богуславський. Серед українських радянських митців, що активно працювали в жанрі масової пісні, слід виділити талановитого композитора, співака і диригента К. Богуславського. Активно відгукуючись на всі події культурно-політичного життя країни, він створив велику кількість популярних пісенних збірників, що включали поряд з оригінальними творами гармонізації народних обрядових пісень з новим текстом: це «Червоний юнак», «Дванадцять комсомольських пісень», «Перше Травня», «Червоне село», «Піонери йдуть» та інші. Стильові особливості музики композитора відбивали всі процеси, що відбувались у пісенній творчості того періоду – від втілення традицій народнопісенної стихії до кристалізації характерних рис нової радянської пісні. К. Богуславський був одним з перших на Україні авторів червоноармійської і комсомольської пісні, в яких він продовжував традиції похідних маршових пісень громадянської війни з типовими для козацького фольклору образами мужності, стрімкого напору («На коні!» на слова А. Олійника, «Юнацька кров» і «Ой ми військо на слова В. Поліщука та ін.). Справді народною стала також пройнята опоетизованим відчуттям радості колективної праці його пісня «Дванадцять косарів» на вірші комсомольського поета І. Шевченка. Її бадьора, сповнена епічної величі мелодія зазнає в приспіві типово фольклорного підголосково-поліфонічного розвитку.

Характерним для ліричних пісень 20-х років було органічне злиття індивідуального переживання з колективним, масовим, внаслідок чого лірична сфера нерідко образно трансформувалась, набуваючи епічного громадянського звучання. Так, сольний заспів пісні К. Богуславського «Нас покликали в військо червоне» на вірші А. Паніва, інтонаційно близький до міського романсу, в подальшому хоровому розвитку наближається до епічно-узагальненого образу народної пісні.

В українській, як і у всій радянській музиці першого десятиріччя, народжується пісенна Ленініана. Прагнення показати грандіозність ленінських ідей приводило до героїко-епічного втілення теми із зверненням до історичних асоціацій, алегорій, символік. Широкий діапазон творчих пошуків виявився в піснях, написаних у рік смерті В.І. Леніна під враженням тяжкої втрати: «Іллічу» М. Віленського (слова Ї. Ільїної)[1], «Під прапором чорним М. Вериківського (слова Д. Биченка), «3 нами Ленін Ф. Надененка (слова Гео Шкурупія), «Хто сміє плакать» В. Ступницького (слова І. Дніпровського) та ін. Ремінісценції траурних процесій, урочистих маршів, ораторських закликів відчуваються в хорі П. Козицького «А маса йде до мавзолею» на слова Г. Плискунівського.

Дата добавления: 2014-01-07