Монополістичний капіталізм Франції

На початок 70-х років ХІХ ст. Франція теж являла собою розвинену капіталістичну країну з колоніями в Африці та Азії.

У Франції були створені підприємства легкої й харчової промисловості, що працювали на сировині й матеріалах місцевого і колоніального виробництва, була створена металургійна промисловість, що споживала руду і вугілля з провінції Лотарингії на півночі країни.

Французькі товари – шовкові тканини, парфумерно-косметичні та ювелірні вироби користувалися великим попитом на світовому ринку. Французькі модельєри диктували моду заможнім покупцям з Європи, Азії та Америки.

Протягом майже всього ХІХ ст. Франція посідала по рівню промислового виробництва друге місце у світі, поступаючи лише Великобританії. Значну роль в економіці країни відігравали внутрішня і зовнішня торгівля завдяки мережі залізниць і судноплавству. До речі, з 1870 р. до 1900 р. протяжність залізничних шляхів у Франції зросла з 14,4 42,8 тис. кл. І на даний період Франція суттєво випередила за цим показником Великобританію.

Провідну роль в економіці Франції відігравав банківській капітал, хоча діяльність банків була спрямована не на інвестиції у промисловість, а на позиково-лихварську діяльність. Саме у Франції біржова діяльність була спрямована не на операції з товарами, а на купівлю і продаж цінних паперів – акцій, облігацій, векселів тощо. При цьому поруч з офіційною біржовою торгівлею цінними паперами, яку здійснювали з дозволу урядовців маклерів – так званий “паркет”, діяла вільна біржова торгівля фондовими цінностями – де в торгах брали участь фізичні особи – дрібні торговці, ремісники та інші продавці та покупці акцій, облігацій, грошових забов’язань.

Зі вступом Франції у війну з Пруссією у 1870-71р. економічне становище країни погіршилось, оскільки Франція втратила провінцію Ельзас – центр текстильного виробництва та Лотарингію – сировинну базу вугілля і залізної руди. Згідно з мирним договором Франція повинна була сплатити переможнику контрибуцію у розмірі 5 млрд. франків, що теж підірвало економіку.

На занепад промислового виробництва Франції в останній чверті ХІХ ст. також вплинули невдачі у сільському господарстві. Французькі селяни вели натуральне господарство і обходились без багатьох промислових виробів. Парцелярне господарство гальмувало процеси урбанізації, оскільки робочі руки були потрібними вдома у сільській місцевості.

Франція так і не змогла перетворитися на індустріальну країну. Дві третини населення мешкали у селах. У промисловості переважали дрібні підприємства з застарілим устаткуванням. На початок ХХ ст. в країні налічувалось 76,9 тис. підприємств капіталістичного типу, з них 67,8 тис. мануфактур.

У той же час у Франції також проходила концентрація виробництва. У 1876 р. був створений металургійний синдикат, 1883 р. – цукровий картель, 1885 р. – керосиновий картель.

Незважаючи на окремі успіхи в економіці Франція подібно Великобританії зупинилась у своєму розвитку і з другого перейшла на четверте місце у світовому рангу провідних країн світу, що підтверджується даними, наведеними у додатку.

Дата добавления: 2014-01-07