Нормоконтроль технічної документації

Органи стандартизації в Україні.

Завдання стандартизації.

· забезпечувати продукцію, процеси та послуги стосовно життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин, довкілля;

· захищати та зберігати майно і продукцію, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;

· досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб лю­дей;

· реалізувати права споживачів;

· забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;

· досягати збіжності та відтворності результатів контролю;

· установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;

· ощаджувати всі види ресурсів, поліпшувати техніко-економічні показники виробництва;

· упроваджувати новітні технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;

· забезпечувати господарські об'єкти, складні технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техноген­них катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

· розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;

· усувати технічні бар'єри у торгівлі.

Серед органів стандартизації в Україні розрізняють: органи державної служби стандартизації та органи ґалузевої служби стандартизації.

До органів державної служби стандартизації відносяться:

·Державний комітет України з стандартизації, метрології та
сертифікації (Держстандарт України);

·Український науково-дослідний інститут стандартизації,
сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ);

·Державний науково-дослідний інститут "Система" (ДНДІ
"Система");

·Український державний науково-виробничий центр стан­
дартизації, метрології та сертифікації (УкрЦСМ);

·Український навчально-науковий центр зі стандартизації,
метрології та якості продукції;

·технічні комітети зі стандартизації (ТК);

·територіальні центри стандартизації, метрології та серти­
фікації.

До органів галузевої служби стандартизації відносяться:

· служба стандартизації міністерства або відомства;

· головні (базові) організації зі стандартизації;

· служба стандартизації підприємства (організації).

Технічні документи (конструкторські і технологічні) повинні відповідати ряду вимог; найважливішими з них є:

· вимоги до конструкції, що визначають її раціональність,
взаємозв'язок елементів, вірність вибору матеріалів, характер
оздоблення тощо;

· вимоги до технології, що визначають можливість викори­
стання для виготовлення виробів найбільш прогресивних і еко­
номічних технологічних процесів та устаткування;

· вимоги до оформлення, що визначають чіткість та наоч­
ність зображення на кресленні всіх відомостей, необхідних для
виготовлення деталі чи виробу.

Щоб розроблювана в процесі проектування технічна документація задовольняла перерахованим вище вимогам, необхід ний постійний, добре організований контроль, — як конструкторський і технологічний, так і нормативний (нормоконтроль).

Мета нормоконтролю — повне додержання в технічних доку­ментах вимог чинних стандартів, широке, використання у виро­бах при проектуванні стандартних і уніфікованих елементів.

Здійснення нормоконтролю обов'язкове для всіх організацій і підприємств, що виконують проектно-конструкторські роботи, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Нормоконтролю підлягає така конструкторська документація: текстові документи (пояснювальна записка, інструкції, технічний опис і умови, тощо), креслення та інша конструкторська доку­ментація.

При нормоконтролі технологічної документації перевіряють: карти технологічних процесів, додержання технологічних нор­мативів, технологічні креслення, карти розкрою матеріалів, розрахунки з нормування матеріалів тощо.

Нормоконтроль — один із завершальних етапів створення тех­нічної документації, значення якого з розвитком стандартизації постійно зростає. Як один із засобів впровадження і додержання стандартів, нормоконтроль дисциплінує конструктора і техно­лога, привчає їх до суворого виконання встановлених правил розробки і оформлення технічної документації.

Нормоконтроль на підприємстві може бути як централізова­ним, так і децентралізованим: це залежить від масштабів підпри­ємства і загальної схеми організації робіт з стандартизації. При централізованому нормоконтролі відділ стандартизації має в своєму складі групу нормоконтролю або відповідального за нор­моконтролі,, що підпорядковані керівнику відділу.

При децентралізованому нормоконтролі він здійснюється в різних підрозділах підприємства.

Права і обов'язки працівників нормоконтролю визначаються відповідним положенням і наказом по підприємству. Нормо-контролер повинен бути спеціалістом високої кваліфікації, без­доганно знати своє виробництво, регулярно слідкувати за видан­ням нових стандартів всіх категорій та інших обов'язкових нор­мативних документів.

Вказівки нормоконтролера обов'язкові для виконання, супере­чки між ним і виконавцем вирішує керівник відділу (бюро, групи) стандартизації підприємства. Його рішення може бути відмі­нено тільки головним інженером підприємства або директором.

Технічна документація, яка не має підпису нормоконтролера, не приймається до подальшої роботи.

1.4 Техніко-економічна ефективність стандартизації.

Стандартизація є невід'ємною частиною робіт по створенню но­вої техніки і характеризується в цілому високою економічноюефективністю. Остання визначається тим, що стандартизація дозволяє:

· привести показники якості продукції у відповідність з досягненнями науки і техніки;

· комплексно ув'язати властивості сировини, матеріалів, півфабрикатів і готової продукції;

· скоротити строки, трудомісткість розробки і освоєння ви­
робництва нових видів продукції;

· впорядкувати системи документації;

· підвищити рівень спеціалізації виробництва;

· здійснити нагляд за впровадженням і додержанням стан­
дартів в народному господарстві.

Економічна ефективність стандартизації може бути визначена в масштабі всього народного господарства, галузі виробництва або окремого підприємства. Для цього виконують спеціальні економічні розрахунки, які проводяться: при включенні в план робіт з стандартизації конкретної теми, пов'язаної з розробкою стандартів; при поданні проектів стандартів на затвердження; після впровадження стандартів. Розрахунки проводяться у від­повідності до існуючих нормативних документів [8].

Економічний ефект від стандартизації складає виражену в грошових чи натуральних показниках економію живої і мате­ріалізованої праці в суспільному виробництві в результаті впро­вадження стандарту з урахуванням необхідних затрат. Визначається він на основі тих же принципів, що і економічний ефект науково-технічного прогресу, складовою частиною якого є стан­дартизація.

Проведення робіт з стандартизації, особливо розробка і впро-надження державних стандартів, має економічні, технічні і соці­альні наслідки для всього народного господарства, причому во­ни можуть бути в різних сферах дуже суперечливі. Якщо впро­вадження стандарту створює економічний ефект у виробництві і експлуатації стандартизованої продукції, то впровадження його завжди доцільне. Але дуже часто випуск стандартизованої про­дукції більш високої якості вимагає від промисловості великих затрат, що підвищує собівартість її виготовлення. В той же час в експлуатації така продукція дуже вигідна, бо має підвищені споживчі властивості. В цьому випадку необхідно встановити, на­скільки результати перевищують сумарні затрати, і зробити ви­сновки про доцільність впровадження стандартів не з вузько­відомчих позицій, а з позицій народного господарства в цілому.

При проведенні робіт з стандартизації критерії економічної ефективності повинні бути основними, що визначаючії напрямок цих робіт і рівень показників, що закладаються в стандарти. Тому визначення величини економічного ефекту повинно проводитися, починаючи з початкової стадії, і супроводжувати весь процес розробки стандарту з метою вибору і встановлення оптимального рівня стандартизованих показників.

Вже при розробці планів і програм стандартизації за укруп­неними показниками визначається величина очікуваного еконо­мічного ефекту, який уточнюється при складанні технічного зав­дання на розробку кожного конкретного стандарту. В процесі роботи по створенню стандарту проведення техніко-економічних розрахунків має на меті вибір оптимального варіанту ви­рішення завдань стандартизації.

Розроблений стандарт подається на розгляд і затвердждення з уточненим техніко-екокомічним розрахунком ефективності, який потрібен для прийняття рішення про його затвердження і впровадження в народне господарство на основі значення очіку­ваного економічного ефекту. Після впровадження стандарту на основі цих даних про фактичні результати, отримані в сфері проектування, виробництва і експлуатації об'єктів стандартиза­ції, може бути розраховане значення фактичного економічного ефекту з метою аналізу змін економічних показників в ре­зультаті проведення робіт з стандартизації.

В той же час порядок, що встановлює необхідність прове­дення техніко-економічних розрахунків, допускає і ряд виклю­чень із загального правила. З урахуванням різноманітності об'єктів стандартизації не завжди є можливим і доцільним ви­значати економічну ефективність. Це відноситься до:

· стандартів, в яких техніко-економічні показники залиши­
лись без змін в порівнянні з базовими;

· стандартів, що встановлюють підвищені норми для органо­
лептичних властивостей продукції;

· загальнотехнічних і організаційно-методичних стандартів,
що направлені на встановлення порядку проведення робіт (інст­
рукції, положення, правила і норми виробничо-технічного при­
значення, документація у сфері управління виробництвом, тех-
ніко-економічна інформація); стандартів на терміни, визна- чення, класифікацію, позначення. По вказаних стандартах да­ються якісні характеристики їх доцільності і затрати на їх роз­робку і впровадження.

Стимулювання працівників підприємств, проектно-конструк­торських і науково-дослідних організацій, міністерств і відомств за своєчасну та якісну розробку і впровадження стандартів проводиться у відповідності з положенням про преміювання за створення і освоєння нової техніки.

Загальна сума премій встановлюється при затвердженні плану робіт з стандартизації, виходячи з попереднього розрахунку очі­куваного економічного ефекту в рамках підприємства

Література: [1, 6, 11]

Запитання для самоконтролю

1. Які існують органи стандартизації в України?

2. Які функції покладені на державні органи стандартизації?

3. З якою метою проводиться уніфікація?

4. Яким вимогам повинні відповідати технічні документи?

Дата добавления: 2014-01-07