Види контролю

Даний розділ метрологічної частини курсу присвячений загальним поняттям про вимірах, їх принципи і методи. Тому на закінчення торкнемося такого поняття як контроль, який є окремим випадком в усьому спектрі вимірювань.

Контроль - це процес отримання та обробки інформації про об'єкт з метою визначення знаходження параметрів об'єкта в заданих межах.

Види контролю класифікуються наступним чином.

1. За можливостями (або неможливості) використання продукції після виконання контрольних операцій розрізняють неруйнівний і руйнівний контроль:

- при неруйнівному контролю відповідність контрольованого розміру (або значення) нормі визначається за результатами взаємодії різних фізичних полів і випромінювань з об'єктом контролю. Інтенсивність полів і випромінювань вибирається такою, щоб не тільки не відбувалося руйнувань, але й не змінювалися його властивості під час контролю. Залежно від природи фізичних полів і випромінювань види неруйнівного контролю поділяють на такі групи: акустичні, радіаційні, оптичні, радіохвильові, теплові, магнітні, електричні;

- при руйнівному контролі визначення відповідності (чи невідповідності) контрольованого розміру або значення нормі супроводжується руйнуванням виробу (об'єкта контролю), наприклад під час перевірки його на міцність.

2. За характером розподілу за часом розрізняють безперервний, періодичний і летючий контроль:

- безперервний контроль полягає в безперервній перевірці відповідності контрольованих значень нормам протягом всього процесу виготовлення або його певній стадії;

- при періодичному контролі вимірювальну інформацію отримують періодично через встановлені інтервали часу τ. Період контролю τ може бути як менше, так і більше часу однієї технологічної операції τ_оп. Якщо τ = τ_оп, то періодичний контроль стає операційним (або післяопераційним);

- летючий контроль проводять у випадкові моменти часу.

Існують ще багато підвидів контролю: самоконтроль або контроль майстра (або ВТК), вхідний, операційний або приймальний, активний або пасивний, контроль якості, технологічного процесу, умов експлуатації і т.д.

Зупинятися на деталях кожного з перерахованих підвидів контролю немає необхідності, для загального розуміння такого поняття як "вимірювання" вони не додадуть нічого нового.

Встановлена сукупність операцій і правил при вимірюванні, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю відповідно до прийнятого методу, називають Методикою виконання вимірювань (МВВ). МВВ регламентується нормативно-технічним документом.

Для чого потрібна методика виконання вимірювань?

Справа в тому, що основна втрата точності при вимірах відбувається не за рахунок можливої метрологічної несправності застосовуваних засобів вимірювань, а, в першу чергу, за рахунок недосконалості методів і методик виконання вимірювань.

У цілому точність вимірів залежить від:

Точності застосовуваного засобу вимірювання, точності методу вимірювання, впливу зовнішніх факторів. Наприклад, при вимірюванні маси матеріалу, що рухається по транспортеру, точність базового вимірювального пристрою, звичайно, в 10 - 20 разів вище загальної точності маси, яку зважують; при повірці ртутних термометрів слід враховувати точність "зчитування" свідчень.

Всі ці нюанси відображаються в методиці виконання вимірювань.

Методика виконання вимірювань крім сукупності методів, засобів і процедур, про які вже йшла мова, включає в себе умови підготовки і проведення вимірювань, правила обробки експериментальних даних при виконання конкретних вимірювань.

Згідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.

Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.

Атестовані методики заносяться до Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, у порядку, встановленому нормативним документом з метрології ЦОВМ.

Загальні вимоги по розробці, оформленню, атестації, стандартизації МВВ і метрологічному нагляду за ними регламентується ДСТ. Дані нормативні документи стосуються і переважної більшості проведених вимірювань. Виключення становлять МВВ, при використанні яких похибки вимірювань визначаються в процесі або після їхнього застосування. Такого роду вимірювання досить нечисленні і здійснюються, головним чином, у наукових дослідженнях, а також при проведенні експериментів. Порядок розробки, застосування і вимоги до таких МВВ визначають організації, що використовують МВВ. Підкреслимо, що МВВ являє собою технологічний процес вимірювання. Для вимірювань, проведених за допомогою простих показуючих приладів, не потрібні документовані МВВ.

Ну, а тепер, коли ви вже знайомі з усіма нюансами, пов'язаними з виконанням вимірювань, уявімо собі ситуацію, що ви після закінчення коледжу прийшли на свою нову роботу, на фірму, яка, зокрема, займається проведенням випробувань обладнання. До вас, молодого спеціаліста, підійшли з довірою, і призначили начальником випробувальної лабораторії.

Природно, мова йде про лабораторію, яка працює в сфері державного метрологічного контролю. Такий контроль поширюється на вимірювання, результати яких використовуються, зокрема, для:

- контролю безпеки умов праці

- робіт із забезпечення технічного захисту інформації

- робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури і правосуддя

- робіт з оцінки відповідності продукції (сертифікації) (це найбільш імовірна область вашої діяльності, хоча...)

З чого треба почати?

1. Треба перевірити наявність атестата про акредитацію лабораторії.
Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»

"Вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань".

(підкреслити, навіщо все це треба)

2. Прилади. Ознайомитися зі складом обладнання, перевірити, щоб всі прилади були включені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки або були в переліку, дозволяє використання приладів лабораторією. У такому переліку всі прилади обов'язково беруться з гоударственного реєстру.

Треба переконатися, що у всіх приладів в порядку термін перевірки, що є відповідні записи в журналі.

Повинні дотримуватися міжповірочний інтервали.

3. Перевірити наявність атестованих методик проведення випробувань (МВВ)..

4. Умови випробувань. Ознайомившись з методиками виконання випробувань (МВВ), зверніть особливу увагу на умови проведення випробувань і переконайтесь, що всі можливі вимоги при проведенні випробувань здійсненні. Якщо ні, почніть працювати над усуненням цих недоліків.

Стан справ з п.п. 2. 3, 4 регулярно перевіряється Державної метрологічної службою. Це означає, що ви повинні домагатися порядку і усунення недоліків всіма силами і засобами, інакше після чергової перевірки, коли на фірмі через недоліки можуть бути неприємності, і лабораторію навіть можуть не акредитувати на право проведення випробувань, крайнім опинитеся ви, з усіма наслідками, що випливають звідси.

Ось і все.

Дата добавления: 2014-01-07