Лекція 1-2. Тема: Імідж як категорія політології

1. Поняття політичного іміджу.

2. Основні підходи до визначення іміджу.

3. Функції політичного іміджу.

4. Розвиток іміджмейкінгу в Україні.

Імідж - не є сьогоднішнім винаходом. Можна сказати, що прийоми іміджмейкінгу були відомі ще із часів Прадавньої Греції або Шумеру. Практично протягом усього існування людського суспільства фактор іміджу значно впливав на хід політичних процесів. Саме цим обумовлений той факт, що до питання образу ідеальної держави, ідеального правителя так чи інакше, зверталися багато філософів давнини, середніх віків і нового часу. Вони замислювалися над питаннями того, яким повинен бути правитель (політик) в очах мас, наскільки йому реальному необхідно й можливо відрізнятися від уявлень про нього.

Із прадавніх мислителів, що зверталися до проблем, пов'язаних з іміджологією, були Софісти які готували судові промови для представників різних соціальних груп таким чином, щоб враховувалися характерні риси цих груп, а також особистісні риси замовників. У результаті практично ні в кого із слухачів не виникало сумнівів у тому, що автором промови є той хто виступає.

Ще один приклад негативного іміджу. Поперед військ Чингізхана, йшов їхній імідж дуже жорстоких воїнів. Відомо було, що вони вирізали всіх мешканців, якщо місто не здавалося до застосування облогових знарядь.

До проблеми іміджу, в сучасному його розумінні, у відкритих дослідженнях і літературі почали активно звертатися порівняно недавно: на Заході - з 1960-х років, у країнах колишньої соціалістичної співдружності - з кінця 1980-х - початку 1990-х.

Першими активно почали працювати з ним економісти, що займаються підприємництвом. У 60-х роках XX століття американський економіст Болдуінг запровадив у діловий обіг поняття «імідж» і обґрунтував його корисність для ділового процвітання.

Потім «імідж», як специфічний феномен, був узятий на озброєння політологією, фахівці побачили в ньому важливий напрямок своєї роботи. Політологам відомі роботи Ніколо Макіавеллі «Государ» і Гюстава Лєбона «Психологія соціалізму», в них можна знайти науково-прикладне обґрунтування практичної цінності цього феномена. Макіавеллі показав, яке значення для державної особи має володіння відповідною «личиною» (маскою), а Лєбон інтерпретував значення іміджування як засіб досягнення політичного успіху завдяки ефекту «особистої чарівності».

Термін «імідж» з'явився в Україні в першій половині 90-х років минулого століття, у політичній сфері як «імідж політика», що було викликано насамперед необхідністю проведення передвиборних компаній. У політиків і їхнього оточення з'явився попит на «гарний імідж».

Сьогодні застосування терміну «імідж» поширилося на різноманітні сфери життєдіяльності суспільства. В сучасній літературі поняття «імідж» має багато різних визначень, які відображають специфіку цього феномену.

Наприклад, фахівці із соціології права трактують цю категорію як «узагальнену, емоційно забарвлену в особистій і суспільній свідомості форму відображення правової дійсності у вигляді комплексу уявлень щодо законів і методів соціально-правового впливу». Фахівець з розробки комунікативних технологій А.Б. Звіринцев під іміджем розуміє «відносно стійке уявлення про будь-який об'єкт». Фахівець у галузі соціології, управління та іміджелогії Віктор Максимович Шепель дає визначення іміджу як індивідуального вигляду чи ореолу, створюваного «засобами масової інформації, соціальною групою або власними зусиллями особистості з метою привернення до себе уваги». Маркетолог Філіп Котлер (займався привабленням інвестицій у окремі міста, райони) визначає імідж як «сприйняття компанії чи її товарів суспільством».

Офіційне-узагальнене визначення цього поняття є у «Великій Російській Енциклопедії»: «Імідж (англ. image, від лат. imago - образ, вигляд), цілеспрямовано формований образ (якої-небудь особи, явища, предмета), покликаний зробити емоційно-психологічний вплив на будь-кого із метою популяризації, реклами».

Іншими словами імідж – це відображення в психіці людини у вигляді образу тих чи інших характеристик об'єкта чи явища.

Імідж характеризують і як набір атрибутів організації (бренд, товарна марка, логотип, відмінні риси ділової етики та ін.).

Отже термін «імідж» містить у собі одночасно відповіді на два запитання:

-по-перше, «чий імідж» («імідж чого»)?

- по-друге, «імідж – у кого»? («у чиїх очах»?);

Формування іміджу відбувається на основі об'єктивних характеристик діяльності окремої особистості чи організації. Він може складатися - природним шляхом (результат діяльності організації чи індивіда), так і в результаті цілеспрямованої діяльності з застосуванням спеціальних соціо- і психотехнічних засобів і технологій. Прикладами такої діяльності є передвиборчі компанії, реклама товарів, послуг і організацій.

Отже:

· імідж, по-перше, може мати як об'єктивну так і штучну складові;

· по-друге, тільки імідж, сформований на основі об'єктивних характеристик діяльності особистості чи організації може стати реальним фактором їхнього успіху.

Як свідчить досвід, позитивний імідж сьогодні є вирішальним фактором у забезпеченні ефективної життєдіяльності суб'єктів (як окремих індивідів, так і організацій). На підтвердження цієї тези можна навести безліч прикладів (Ми йдемо саме до цього лікаря, оскільки за ним є слава цілителя. Ми обираємо саме цього політика, очікуючи побачити в ньому рятівника від наших лих.

Так, незмінно висока якість японських автомобілів сформувала в останні десятиліття дуже високий їхній імідж у споживачів в усьому світі, що, у свою чергу, забезпечило японським автомобільним компаніям беззаперечне світове лідерство у сфері автомобілебудування. Як наслідок – вони витіснили з цієї позиції американських автогігантів «Дженерал моторз», «Форд» і «Крайслер»).

Ціна на продукцію найвідоміших у світі виробників товарів і послуг, як правило, у кілька десятків разів, перевищує ціну на аналогічну продукцію інших виробників (наприклад китайських), незважаючи на те, що відповідна продукція вироблена за ідентичними технологіями й на такому ж устаткуванні.

Дійсно, щоб залучити на свою сторону виборців, продати товар, успішно конкурувати у сфері освіти, на ринку праці чи фінансовому ринку політики (політичні партії), виробники (торгові компанії), навчальні заклади, окремо узяті індивіди, банки, інвестиційні і страхові компанії повинні мати відповідний імідж. Позитивний імідж необхідний для будь-якого виду діяльності.

Сьогодні є багато підходів розуміння механізмів формування іміджу. У найзагальнішому вигляді можна виділити три їхні різновиди.

Перший підхід, як уже відмічалося вище, полягає у формуванні іміджу природним шляхом, як результату діяльності організації чи індивіда.

Другий підхід розглядає формування іміджу як мистецтво «переконувати людей, впливати на їхні думки, підтримувати готовність до необхідних змін».

При третьому підході формування іміджу спирається на застосування науково обґрунтованих і перевірених на практиці технологій.

Дата добавления: 2014-01-07