Поняття конфліктної ситуації та конфліктуу

Конфлікти між вчителем і учнями

Засоби підвщинення ефективності впливу

Негативні типи слухачів

Рівні спілкування

Рівень 1. Слухання-співпереживання

- на цьому рівні слухачі утримуються від суджень з приводу того, хто говорить, ставлячи себе ніби на його місце.

Рівень 2. Ми чуємо слова. Але насправді не слухаємо.

“На цьому рівні люди залишаються ніби “на поверхні спілкування”, вони не розуміють усієї глибини сказаного. Вни намагаються почути, що говорить співрозмовник, але не роблять спроби зрозуміти його.”

Рівень 3. Слухання з тимчасовим відключенням.

“Слухач при цьому ніби слухає і не слухає, усвідомлюючи, що відбувається. Але в основному він зосереджений на собі. Іноді при цьому людина стежить за темою обговорення “краєм вуха”, чекаючи лише моменту, щоб втсупити в розмову”.

· “Симулянт”, чи “псевдослухач”.

- вдає, начебто уважний. Робить вигляд, що слухає, дивиться на вчителя, хитає головою на знак згоди.

· “Залежний слухач”

- легко потрапляє під вплив і багато в чому залежить від думок, бажань і почуттів інших людей. Такі учні буваютьс настільки поглинені тим, як вони слухають і як реагують на вчителя, що мимиволі упускають суть сказаного.

· “Самозакоханий слухач”

- людина, яка хоче, щоб слухали тільки її.

· “Слухач-автор”

- учень, який ніколи не дослуховує співрозмовника до кінця і, щоб заповнити пропущене чи незрозуміле, домислює події чи реакції відповідно до власної

· “Перебивач”

- часто може перебивати того, кого слухає, щоб звернути увагу на себе.

· “Слухач, занурений у себе”

- учень, який занадто велику увагу під час розмови приділяє собі.

· “Інтелектуал” чи “слухач-логік”.

- учень, який сприймає інформацію більше розумом.

· “Слухач-бджола”.

- людина, яка слухає тільки те, що цікаво і важливо для неї самої. Все інше вона пускає повз вуха, вважаючи неважливим чи неправильним

· “Слухач-жало”

- людина, яка вичікує момент, щоб зловити розповідача на помилці і вказати на неї.

· “Пристосування” - система прийомів (мімічних, мовних, психологічних): схвалення, порада, незадоволення, натяк, прохання, осуд, гумор, насмішка, наказ, довіра, побажання

· “Прибудова або добудова” - пристосування свого тіла, інтонації та стилю спілкування до іншої людини для того, щоб потім пристосувати її поведінку до цілей педагога.

· Посилення впливу через підвищення голосу на початку фрази в порівнянні з попередньою; зміна способів словесного впливу; перехід від складного до простого, від простого до складного; рельєфне виділення фраз; різка зміна способів спілкування.

· Конфліктна ситуація — це виникнення протиріч, тобто зіткнення бажань, думок, інтересів.

· Конфлікт — це взаємні негативні стосунки, які виникають при зіткненні бажань, думок; це протиріччя між людьми, які обтяжені і можуть супроводжуватись емоційною напругою та “з’ясуванням стосунків”.

Види конфліктів між вчителем і учнем (М. Рибакова)

· конфлікт діяльності, що виикають з приводу успішності учня, виконання ним позанавчальних завдань;

· конфлікти поведінки (вчинків), порушення, що виникають з приводу дотримання учнем правил поведінки в школі і поза нею;

· конфлікти стосунків, що виникають у сфері емоційно-особистісних стосунків учнів і вчителів.

Особливості педагогічних конфліктів (А. Я. Анцупова, А. І. Шипілов)

· учасники конфліктів мають різний соціальний статус (учитель — учень);

· різниця в життєвому досвіді учасників породжує різну міру відповідальності за помилки при вирішенні конфліктів;

· різне розуміння подій і їх причин (конфлікт “очима вчителя” і “очима учня”);

· присутність інших учнів робить їх зі свідків учасниками, а конфлікт набуває виховного значення і для них;

· вчитель зобов’язаний взяти на себе ініціативу в розв’язанні конфлікту;

· будь-яка помилка вчителя у вирішенні конфлікту спричиняє нові проблеми і конфлікти, в які включаються інші учні;

· конфлікт в педагогічній діяльності легше попередити, ніж успішно вирішити.

Дата добавления: 2014-01-07