Машина як об’єкт виробництва

Поняття машини і виробу, склад машини, поняття службового призначення машини, якість машини та її показники.

Об’єктами машинобудівного виробництва є машини.

Машина – це механізм або сукупність механізмів, які призначені для перетворення енергії або виконання робіт. У відповідності з цим розрізняють два класи машин: машини-перетворювачі енергії (генератори та двигуни), за допомогою яких один вид енергії перетворюється в інший, зручний для використання, та робочі машини які можна поділити на технологічні (верстати, преси, ливарні машини, машини для легкої та харчової промисловості, будівельні машини, сільськогосподарські машини, пристрої побутової техніки тощо) та транспортні (літальні та космічні апарати, морські та річкові судна, автомобілі, мотоцикли, велосипеди тощо).

Готові машини, механізми, пристрої, деталі є виробами.

Виріб – це предмет або сукупність предметів, які виготовляються певним підприємством.

Вироби, в залежності від призначення, поділяють на вироби основного і допоміжного виробництва. Вироби основного виробництва призначаються для реалізації зовнішнім замовникам, тобто є товарною продукцією, а вироби допоміжного виробництва призначені тільки для власних потреб підприємства, яке їх виготовило.

ГОСТ 2.101 – 68 встановлює такі види виробів:

- деталі;

- складальні одиниці;

- комплекси;

- комплекти.

Вироби, в залежності від наявності чи відсутності в них складових частин поділяють на:

- неспецифіковані (деталі) – які не мають складових частин;

- специфіковані (складальні одиниці, комплекси, комплекти) – які складаються з двох і більше складових частин. На ці вироби розробляється специфікація.

Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування складальних операцій. Таким чином деталлю є виріб, який не має жодного рознімного чи не рознімного з’єднання. Прикладами деталей є: валик, виготовлений з одного шматка металу; вилитий корпус; відрізок кабелю або проводу заданої довжини; друкована плата; пластина з біметалевого листа; зварені з одного шматка листового металу короб чи патрубок. Фарбування чи нанесення будь-яких покрить не змінюють приналежність таких виробів до деталей.

Складальна одиниця – це виріб, складові частини якого мають з’єднуватися між собою на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями (зкручуванням, зварюванням, паянням, склеюванням, клепанням, запресовуванням тощо). Прикладами складальних одиниць є: автомобіль; верстат; редуктор; металевий короб, зварений з декількох листових деталей.

Складальні одиниці, які в процесі загального складання безпосередньо входять у виріб, називають складальними одиницями першого порядку. Наприклад, в процесі складання автомобіля двигун внутрішнього згорання є складальною одиницею першого порядку. Складальні одиниці, які безпосередньо входять в складальну одиницю першого порядку, називають складальними одиницями другого порядку і т. д.

Зібраний виріб можна розглядати як складальну одиницю нульового порядку.

Складальні одиниці за рівнем функціональної залежності від інших складових частин виробу поділяють на вузли і агрегати.

Вузол – це складальна одиниця, яка здатна виконувати свою функцію тільки в складі певного виробу. Найчастіше вузол збирається окремо від інших частин виробу. Прикладами вузлів є передня бабка токарно-гвинторізного верстата, стіл з полозками консольно-фрезерного верстата, коробка швидкостей вертикально-свердлильного верстата тощо.

Агрегат – це складальна одиниця, яка здатна виконувати свою функцію в складі різних виробів. Агрегати завжди збираються окремо від інших частин виробу і мають повну взаємозамінність. Досить часто агрегати самі є машинами. Прикладами агрегатів є електродвигуни, гідравлічні насоси, гідроциліндри, запобіжно-переливні клапани гідросистем тощо.

Комплекс – це виріб, який складається з двох і більше специфікованих виробів, не з’єднаних між собою на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначених для виконання взаємопов’язаних експлуатаційних функцій. Прикладами комплексів є: цех-автомат; виріб, який складається з ракети, пускової установки та засобів керування; автоматична телефонна станція, бурова установка тощо.

Комплект – це виріб, який складається з двох і більше виробів, не з’єднаних між собою на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями і є сукупністю виробів, які мають спільне експлуатаційне призначення допоміжного характеру, наприклад: комплект запасних частин, комплект інструментів, комплект вимірювальної апаратури.

Кожна машина створюється для задоволення певної потреби або потреб людини, що знаходить відображення у її службовому призначенні.

Під службовим призначенням машини розуміють максимально уточнену і чітко сформульовану задача, для виконання якої призначається машина.

Для того, щоб машина повною мірою виконувала своє службове призначення, його слід розробити на самому початку проектування машини.

Формулювання службового призначення машини має містити детальні відомості, які конкретизують загальну задачу і уточнюють умови, за яких ця задача буде виконуватись. До цих відомостей мають входити не тільки якісні, але й кількісні показники, які стосуються конкретних функцій, умов роботи машини тощо.

Під час проектування машини сформульоване службове призначення документально оформлюється у вигляді технічного завдання (ТЗ) на проектування машини. ТЗ на проектування машини зазвичай містить такі відомості.

1. Галузь використання.

2. Технічні вимоги.

2.1. Склад машини і вимоги до конструктивного устрою.

2.2. Показники призначення (потужність, к. к. д., показники продуктивності тощо).

2.3. Вимоги до надійності.

2.4. Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації.

2.5. Вимоги безпеки роботи (рівень шуму, вібрації тощо).

2.6. Естетичні та ергономічні вимоги.

2.7. Вимоги до продукції, що виробляє машина; вимоги до сировини та експлуатаційних матеріалів.

2.8. Умови експлуатації, вимоги до технічного обслуговування і ремонту.

3. Економічні показники.

3.1. Річна потреба в машинах.

3.2. Економічний ефект від використання машини.

3.3. Термін окупності.

3.4. Лімітна ціна.

Формулювання службового призначення машини з подальшим оформленням у вигляді ТЗ здійснює головний розробник машини після проведення ґрунтовних маркетингових досліджень.

Для того, щоб машина економічно виконувала своє службове призначення, вона повинна мати відповідну якість.

Якість машини – це сукупність її властивостей, які визначають відповідність її службовому призначенню і відрізняють її від інших машин.

Якість кожної машини характеризується низкою показників. На більшість з цих показників встановлюються кількісні величини з допусками на їх відхилення. Величини допусків мають забезпечувати економічність виготовлення машини, але, разом з тим, не повинні перешкоджати повноцінному виконанню нею свого службового призначення.

До основних показників якості машини відносять:

- якість продукції, що виробляється машиною;

- стабільність виконання машиною свого службового призначення;

- надійність;

- фізичну довговічність, тобто здатність зберігати початкову якість в часі;

- моральну довговічність, тобто здатність економічно виконувати службове призначення в часі у порівнянні з іншими машинами аналогічного призначення;

- продуктивність;

- енергоощадність (к. к. д; витрати паливно-мастильних матеріалів, електроенергії тощо);

- зручність і простота обслуговування й керування;

- рівень механізації та автоматизації;

- показники безпеки роботи.

В залежності від службового призначення певної машини, для характеристики її якості можуть використовуватись й інші показники.

Вимоги, яким має відповідати якість будь-яких виробів основного виробництва (у т.ч. машинобудівних підприємств), містяться в документі, який має назву «Технічні умови». Таким чином, будь-яка товарна продукція не може виготовлятися без наявності технічних умов на цей вид продукції. На вироби, які виготовляються у великій кількості (підшипники, електродвигуни, гідравлічні насоси і гідромотори, рукави високого тиску тощо), зміст технічних умов унормовується державними або галузевими стандартами.

Дата добавления: 2014-01-07