Вибір споживача з ординалістських позицій

Лекція 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

План

1.Вибір споживача з ординалістських позицій.

2.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.

3.Гранична норма заміщення благ: сутність і методика обчислення.

4.Бюджетна лінія, її властивості.

5.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.

Питання, що винесене на самостійне опрацювання:

1. Крайні випадки взаємозаміщення та взаємодоповнення благ.

Рекомендована література:

1. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика / Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича.- С.-Пб.: Экон.шк., 1997.- с.с.120-126.

2. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика.Ч.2 В 2 т./ Пер с англ. 2-го изд. –М.: Республика, 1992.- с.с.190-196.

3. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Учеб. для вузов. М.: Издат. гр. НОРМА-ИНФРА.М., 1998- с.с.127-131, 139-132.

4. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Знання, 1998 – с.с.92-99, 112-129.

Споживач, вибираючи блага, керуються певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вподобаннями (preferences) називають систему цінностей людини щодо благ, інших людей та оточення. Вони формують систему переваг, яка базується на таких положеннях:

· Повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів;

· Транзитивність переваг споживача та його здатність до послідовного перенесення переваг з одних благ та їх наборів на інші;

· Раціональність вибору;

· Не насиченість споживача благом.

Припущення щодо системи вподобань:

1. Аксіома порівнянності – людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір або вказати на їх еквівалентність з її точки зору. Важливим при цьому є з’ясування того, що людина хоче, а не того що вона може.

2. Аксіома транзитивності встановлює - певний порядок вподобань: якщо певний набір благ „Х” є привабливішим ніж „У”, який у свою чергу за ступенем привабливості переважає набір „Z”, то набір „Х” буде привабливішим в порівнянні з набором „Z”.

3. Аксіома монотонності – уточнює структуру вподобань: збільшення блага з додатною корисністю у наборі благ робить цей набір привабливішим, а збільшення антиблага (блага з від’ємною корисністю, тобто такого, що небажане для людини) робить цей набір менш привабливим.

Необхідно чітко підкреслити, що дані аксіоми стосуються індивідуальної системи цінностей.

2. Криві байдужості як специфічний інструментарій мікроекономічного аналізу.

Система переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір споживача за порядковою (ординалістьською) функцією корисності, яка досліджується на основі геометричного аналізу із застосуванням специфічного інструментарію. Для цього в аналіз поведінки споживача вводять, так звані, „криві байдужості”. З допомогою них замість кількісного вимірювання корисностей можна застосувати просте порядкове вимірювання у вигляді градації (ранжирування) корисностей і воно буде відображати переваги споживача. Достатньо, щоб споживач, будучи поставленим перед вибором, міг сказати, надає перевагу він одному товару перед іншим, чи йому все одно, який із них споживати. Таким чином абсолютна корисність замінюється відносною.

Найбільший вклад в розробку ординалістської корисності внесли Ф. Еджуорт, В. Парето, Е. Слуцький, Р. Аллен та Дж. Хікс.

Нехай у споживача є два блага, з допомогою яких він може задовольнити відповідну потребу, наприклад, чай і кава. Припустимо, що їх загальні корисності однакові. Це означає, що дану потребу можна задовольнити чи чаєм, чи кавою, чи комбінуючи їх споживання, що буває найчастіше.

Чай V

крива байдужості

T

Кава

Крива VT показує всі можливі комбінації цих двох благ (чаю і кави) і споживач при будь-якій їх комбінації може задовольнити свою потребу.

Крива байдужості (indifference curve) – показує різні комбінації двох економічних благ, які мають однакову корисність для споживача.

Кожна крива байдужості відображає певний рівень загальної корисності двох благ. Але рівні загальної корисності можуть бути різними в залежності від кількості цих благ. В міру збільшення кількості благ криві байдужості зміщуються вверх і вправо.

Рис. Карта байдужості

Комбінація кривої 2-го порядку забезпечує більш високу корисність, ніж комбінація кривої 1-го порядку, третього більше, ніж другого і т.д.

Властивості кривих байдужості:

1. Через будь-яку точку в графічному просторі товарів можна провести відповідну криву байдужості. Це означає, що поряд з даною комбінацією двох товарів можуть бути знайдені і інші комбінації, що мають для споживача таку ж загальну корисність.

2. Криві байдужості не можуть перетинатись.

3. На основі перших двох властивостей може бути побудована „карта байдужості споживача”. Комбінації товарів, що лежать на більш високих кривих байдужості мають для споживача більшу корисність.

4. Криві байдужості мають від’ємний нахил, так як зменшення кількості одного товару повинно бути компенсоване збільшенням кількості іншого з тим, щоб їх загальна корисність не змінювалася.

Дата добавления: 2014-01-07