Поняття і параметри виробничої функції. Виробнича функція з одним змінним фактором

Перш, ніж виявити особливості ринкової стратегії і тактики фірм, необхідно коротко охарактеризувати універсальні, ті, що не залежать від типу економічної системи, основи виробництва благ.

Випуском може бути будь-яке благо (продукція чи послуга), що виготовлена фірмою для продажу.

Діяльність фірми може означати як виробничу, так і комерційну діяльність, наприклад транспортування, зберігання, а також покупку продукції з метою її послідуючого перепродажу. В сучасному суспільстві будь-яка фірма виготовляє, як правило, не одне, а ряд економічних благ, але ми з метою спрощення будемо нехтувати цими обставинами і вважати, виготовляється лише один товар чи послуга.

Економічна діяльність фірми може бути описана виробничою функцією: Q=f(F₁,F₂,...F_n), де

Q – максимальний обсяг продукції при заданих витратах;

F₁-кількість використаного фактора f₁;

F₂- кількість використаного фактора f₂;

F_n- кількість використаного фактора F_n.

Припустимо, що F₁ є змінним фактором, тоді, як решта (п-1) фактори (F₂…F_n ) є сталими.

Для того, щоб відобразити вплив змінного фактора на виробництво, вводяться поняття сукупного, середнього та граничного продукту.

· Сукупний продукт (TP - total product) - це кількість економічного блага, що виготовлена з використанням деякої кількості змінного фактора.

· Середній продукт (AP - average product) – відображає середню віддача (продуктивність) змінного фактора, тобто загальний обсяг продукції, який припадає на одиницю змінного фактора.

AP=TP/F₁

_· Граничний продукт (MP - marginal product) - визначається як приріст сукупного продукту, отриманий в результаті нескінченно малого приросту кількості використаного змінного фактора:

_· МР= TP / F_1.

Сукупний продукт (Q) з ростом використання в виробництві змінного фактора (F₁) буде збільшуватися, але при цьому цей ріст має певні межі в рамках заданий технології. При незмінному стані техніки ріст використання праці обмежений. На першій стадії виробництва (ОА) збільшення праці сприяє все більшому використанню капіталу: гранична і загальна продуктивність праці зростають. Це виражається в зростанні граничного і середнього продукту, при цьому МР більше, ніж АР. В результаті все більшого використання фактора F₁ приріст сукупного випуску продукції зменшується. В цьому і полягає суть закону спадної продуктивності (віддачі) змінного фактора виробництва. Згідно з цим законом залучення до процесу виробництва все більшої додаткової кількості певного фактора (при незмінності решти) призводить рано чи пізно до того, що віддача (продуктивність) кожної наступної одиниці змінного ресурсу буде меншою за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу, тобто гранична продуктивність спадає.

Цей закон ніколи не був доведений строго теоретично, а виведений експериментальним шляхом. Він носить не абсолютний, а відносний характер. Це проявляється в тому, що він є прийнятним в короткостроковому періоді, коли хоч би один з факторів залишається незмінним, його межі також розширює технічний прогрес.

Рис. Сукупний продукт змінного фактора виробництва

Дата добавления: 2014-01-07