Цінова дискримінація

Максимізація прибутку фірмою монополістом

Особливість попиту на монопольному ринку

Чистий монополіст є галуззю, а тому крива попиту є кривою галузевого попиту. Дана крива є низхідною існує три наслідки цього факту:

1. Ціна перевищує граничний доход. Крива, що нахилена вниз означає, що монополіст може збільшити свої продажі тільки призначивши більш високу ціну за одиницю своєї продукції. Більше того той факт, що монополіст повинен знизити ціну, щоб збільшити продаж, є причиною того, що граничний доход стає меншим, ніж ціна для кожного рівня випуску продукції, крім першого.

2. Той, хто диктує ціну. Оскільки кожний обсяг виробництва пов’язаний з деякою ціною, то монополіст неминуче визначає ціну, вирішуючи, який обсяг продукції виготовляти. Монополіст одночасно вибирає і ціну, обсяг виробництва. Але все не означає, що монополіст вільний від ринкових сил у встановленні ціни і обсягу виробництва і що покупець знаходиться повністю під владою монополіста. Зокрема, низхідна крива монопольного попиту означає, що високі ціни пов’язані з малим обсягом продаж, а низькі – з високим. Тобто, оскільки крива попиту монополіста є фіксованою, то він не може підвищити ціну без втрат продажу чи збільшити продажі без призначення більш низької ціни.

3. Цінова еластичність. Монополіст, який намагається максимізувати прибуток, завжди буде бажати уникнути нееластичного відрізка його кривої попиту на користь деякої комбінації ціна-кількість на еластичному відрізку.

Монополіст максимізує прибуток, випускаючи таку кількість продукції, за якої граничний виторг дорівнює граничним витратам (МR = МС). Що ж до ціни, яку править монополіст, то вона визнача­ється висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Така ціна завжди вища за граничні витрати, тобто Р > МС.

Еластичність попиту на продукт (навіть коли на ринку діє лише один продавець цього продукту) впливає на ціну монополіста. Маю­чи інформацію щодо еластичності попиту Е_D, а також дані, що харак­теризують граничні витрати монопольного виробника, можна обчис­лити ціну продукції Р за формулою

MC

P= -------------

1+E_D^-1

Порівняно з досконалою конкуренцією монополіст, максимізуючи прибуток, намагається виробити менший обсяг продукції і вста­новити вищу ціну на свій товар. Шкоду від монополії складають чисті втрати суспільства від того, що монополіст не досягає ефективного обсягу випуску. Крім того, монополіст перерозподіляє на свою ко­ристь частину доходів споживачів.

Проблема, з якою стикаються керівники фірми – монополістів, стосується того, як використати свою владу найефективніше. Одним із можливих способів збільшення прибутку для виробника, що має певну ринкову владу, є цінова дискримінація. Цінова дискримінація – це продаж однорідного блага за різними цінами різним покупцям, коли витрати однакові.

Економічні умови здійснення цінової дискримінації:

• продавець повністю контролює виробництво та ціноутворення товару на всіх сегментах ринку;

• продавець здатний відокремлювати різні та стійкі групи покуп­ців з різною еластичністю попиту;

• покупці не мають бажання та умов перепродавати придбану продукцію іншим покупцям.

Якщо монополія встанов­лює різну ціну для кожного по­купця, то це означає, що вона здійснює досконалу цінову дис­кримінацію, або впроваджує ідеальну диверсифікацію цін.

За умови, які забезпечують встановлення різних цін на одне і теж благо, розрізняють такі види цінової дискримінації:

1. просторова – продаж у місті та в селі; цінові пояси та зони;

2. часова – квитки на денні та вечірні сеанси;

3. товарна – тарифи на виробниче або споживче використання енергії; оптові та роздрібні ціни і тарифи; ціни на продукцію всесвітньо відомих і невідомих фірм;

4. персональна – ціни для дітей, студентів, дорослих; знижка для постійних покупців.

Дата добавления: 2014-01-07