Закріплення літературних норм

Види норм української літературної мови

Назви норм	Що регулюють норми
Орфоепічні й акцентні норми	Правильну вимову голосних і приголосних звуків, звукосполучень, наголошування слів
Графічні норми	Правила передачі звуків на письмі
Орфографічні норми	Визначають літературні форми слів
Лексичні норми	Визначають можливості використання слів у властивому їм значенні та правила сполучуваності слів за змістом у реченні й словосполученні
Граматичні норми:   - морфологічні;   - синтаксичні	Правильне творення й уживання слів та їх форм, правильна побудова словосполучень і речень
Визначають правильне вживання морфем
Визначають усталені зразки побудови словосполучень, речень
Стилістичні норми	Уживання мовних одиниць різних видів відповідно до їх стилістичного забарвлення й стилю мовлення
Пунктуаційні норми	Фіксують систему правил уживання розділових знаків
Мовленнєвий етикет	Визначає правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців, та стійкі формули спілкування (вітання, прощання, побажання, запрошення тощо)

Зверніть увагу! Закони писемної мови зібрані в «Українському правописі» (редакція 1993 року). У цьому документі відтворено основні правила граматики, орфоепії, графіки. Усе, що суперечить цим правилам, є порушенням норми.

Вироблення норм, попри всю стихійність їх складання, відбувається шляхом свідомого регулювання, що знаходить своє вираження у виступах на мовні теми, у мовних дискусіях, діяльності спеціальних установ, як, наприклад, Інституту української мови НАН України. Норми літературної мови фіксується у довідниках, відбиті у словниках, фіксуються у вигляді усталених правил у правописі, довідниках, пропагуються навчальними підручниками та посібниками з української мови, методичними журналами. Вони є обов’язковим еталоном правильності літературної мови для всіх, хто володіє і користується мовою, особливо для навчальних закладів, радіо, телебачення, театру, секретарів-референтів, видавництв тощо.

Схема 3.

В інформаційному суспільстві фахівець має вміти швидко сприймати будь-яку форму мовлення, схоплювати необхідну інформацію, створювати монологи, вести діалоги, дискусії, висловлюватися публічно тощо. Слово є одним із інструментів професійної діяльності лікарів, педагогів, правозахисників, менеджерів, журналістів тощо. Від багатства словникового запасу, рівня культури мови і техніки мовлення значною мірою залежить професійна майстерність, імідж та успіх особистості. Будь-яка професійна діяльність потребує певних мовнокомунікативних умінь.

Наша мова - дзеркало нашої культури. Наука, освіта, ділова документація розмовних слів не припускають.

Щоб говорити і писати правильно, треба добре знати всі розділи мовної системи, а щоб говорити і писати добре, треба вміти відбирати в конкретній ситуації спілкування найбільш вдалі, доречні мовні засоби – слова, словосполучення речення.

Культура усного і писемного мовлення всіх, хто користується українськоюмовою як засобом спілкування, полягає в тому, щоб досконало знати мовні норми і дотримуватись їх.

Словники і науково-методичні видання.

Словникова справа має на Україні давні й славні традиції. Перший словник Лаврентія Зизанія «Лексис» вийшов у 1596 р., словниковий склад - 7 тисяч слів старослов’янської мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову. У 1627р. у Києві Памва Беринда видає другий словник (34 тис. слів). Здобув загальне визнання не тільки на Україні і в Росії, але також у Польщі та Молдові.

Першим же словником сучасної української мови вважається словничок, доданий І. П. Котляревським до його поеми «Енеїда».

Серед словників початку ХХ ст. варто згадати «Словарь української мови» Бориса Грінченка у чотирьох томах, виданий у Києві (1907-1909). Словник містить 70 тис. слів української літературної і народної мови ХІХ ст., перекладених або витлумачених російською мовою. Свого часу був відзначений премією Російської Академії наук.

Протягом ХІХ і початку ХХ ст.. було видано немало словників, але значна їх частина, звичайно, застаріли й цікаві для нас як історичні пам’ятки.

Запитання

1. Яка мета дисципліни «Стилістика ділового мовлення та редагування»?

2. Які функції мови в житті людини та суспільства?

3. Які розділи мовознавства ви знаєте? Що вивчає кожен із них?

4. Дайте визначення поняття "літературна мова", "загальнонародна норма","державна мова",. Які характерні ознаки властиві літературній мові?

5. Назвіть урядові документи, що надали українській мові статусу державної?

6. Які дві форми сучасної української літературної мови ви знаєте? З'ясуйте їх особливості та значення для суспільства.

7. Як ви розумієте унормованість літературної мови?

8. Що таке мовна норма і на яких рівнях вона проявляється?

9. Якими нормами регулюється усне літературне мовлення?

10. Які норми властиві писемному літературному мовленню?

11. Чому кожному із стилів притаманна своя норма?

12. Що таке варіантність? Чим зумовлена варіантність у мові?

13. Яким повинно бути ставлення до варіантності у різних мовних стилях?

14. Чому не можна порушувати літературну норму?

15. Що, на Вашу думку, входить у поняття мовної культури?

16. З яких джерел можна почерпнути відомості про мовну норму?

17. Які словники фіксують мовну норму?

Дата добавления: 2014-01-07