Планування інноваційного проекту. Фінансовий план в системі бізнес-планування інноваційних проектів

Управління реалізацією інноваційного проекту.

На першій стадії визначається мета проекту й очікувані кінцеві ре-
зультати, дається оцінка конкурентоспроможності і перспективності ре-
зультатів проекту, можливого ефекту, формується склад завдань і комплекс
заходів проекту, здійснюється планування проекту й оформлення його.
Найважливішою на цій стадії є оцінка реалізованості проекту.

На другій стадії вибираються організаційні форми управління,
зважуються завдання виміру, прогнозування й оцінки оперативної ситуації, що склалася. після досягнення результатів, витрат часу, ресурсів і фінансів, аналізу й усуненню причин відхилення від розробленого плану, корекція плану.

Створення нових проектів передбачає попереднє економічне обгрунтування їх доцільності, подальше планування необхідних витрат на їх здійснення та очікуваних кінцевих результатів. Бізнес-планування дозволяє економістам-менеджерам не тільки обгрунтувати необхідність розробки того чи іншого інноваційного проекту, але і можливість його реалізації в діючих ринкових умовах.

Основними об'єктами бізнес-планування у вільних економічних відносинах служать високоприбуткові і конкурентоспроможні інноваційні проекти. Як відомо, сучасний ринок, заснований на дотриманні всіма виробниками і споживачами рівноваги між попитом і пропозицією і порівняння своїх доходів і витрат, завжди буде віддавати перевагу в кредитуванні та фінансуванні тим виробничим, підприємницьким або комерційним пропозиціям, які в майбутньому дадуть найбільший соціально-економічний результат. Бізнес-плани в основному призначаються для того, щоб сприяти виходу на ринок висококонкурентних нових видів товарів і послуг.

Отже, будь-який інноваційний бізнес-проект повинен мати відповідний бізнес-план обгрунтування оптимальних показників виробництва і продажу товарів і послуг як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринку. У ринкових відносинах бізнес-план сам перетворюється на своєрідний товар, просування якого в навколишнє підприємство зовнішню банківсько-кредитну або фінансово-інвестиційне середовище повинно принести максимальний дохід розробникам нового проекту. Бізнес-плани є для наших виробників новим видом внутрішньогосподарського або внутрішньофірмового планування, що одержали найбільше поширення на малих і середніх підприємствах.

Бізнес-плани розробляються на різні інноваційні об'єкти або процеси, пов'язані з проектуванням або створенням нових фірм та їх підрозділів, розробкою та постачанням на ринок необхідних товарів і послуг, реконструкцією підприємств та розширенням випуску продукції, вдосконаленням технології та організації виробництва, підвищенням якості товарів і продуктивності праці. У них обгрунтовується певна соціально-економічна мета, як правило має завершений творчий результат: зростання прибутку, збільшення частки ринку, задоволення вимог покупців, прискорення обігу продукції, створення нових робочих місць і т.д.

Обрана соціально-економічна мета фірми на майбутній період її виробничо-господарської чи іншої діяльності повинна одержати найбільш повне відображення в розробляється бізнес-плані. На новостворювані або відкриваються фірми і підприємства розробляється відповідно до проекту комплексний бізнес-план, що включає докладні техніко-економічні розрахунки по всіх розділах та показниками проектування, будівництва і освоєння нового виробництва товарів і послуг. На діючих підприємствах бізнес-плани зазвичай створюються з метою досягнення відповідних стратегічних, тактичних або оперативних напрямків або завдань, пов'язаних з подальшим розвитком виробничих або функціональних підрозділів, реструктуризацією або розширенням організації і т.д. При стабільній і стійкій роботі підприємства бізнес-план може бути спрямований на оновлення основних виробничих фондів та розвиток нових технологій. При значному спаді виробництва, що має місце в перехідний період, бізнес-план повинен передбачати пошук нових ринків, розширення збуту продукції і т.п. В одних випадках потрібна розробка комплексних бізнес-планів, в інших - локальних бізнес-проектів. Бізнес-плани потрібні на відкриття будь-якого нового проекту або своєї справи всім виробникам і підприємцям.

Бізнес-план являє собою, за моїм визначенням, документ, який описує аспекти майбутнього комерційного підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також встановлює способи їх вирішення. Бізнес-план у кінцевому рахунку повинен дати правильну відповідь на такі важливі питання ринкових відносин, як можлива вартість проекту і плановані доходи. Кожен підприємець повинен знати, скільки буде коштувати новий проект і чи принесе це справа доходи, а якщо принесе, то коли і яка ступінь ризику? Відповіді на ці питання раціонального господарювання в складних ринкових відносинах дає правильно складений бізнес-план. Передовий закордонний досвід свідчить, що в умовах ринку всім виробникам необхідно складати плани як довгострокової, так і поточної діяльності. Це означає, що всім нашим підприємцям слід також мати ділові плани. Складання бізнес-плану служить першим кроком кожного починаючого підприємця у сферу інноваційної, господарської, комерційної або інвестиційної діяльності. Розробка такого плану вимагає не тільки всебічної економічної оцінки майбутнього бізнес-проекту професійними менеджерами, але і безпосередньої участі самих підприємців і вищих керівників підприємства або фірми. Спільна участь у складанні бізнес-планів економістів і підприємців особливо необхідно на вітчизняних підприємствах, що мають багаторічний досвід складання тактичних і стратегічних, зокрема п'ятирічних і річних, планів. Тому виникає питання про спадкоємність або співвідношенні широко відомих в російській промисловості систем і методів планування соціально-економічного розвитку підприємств і нових бізнес-планів.

У період становлення ринкових відносин серед деяких наших економістів стала поширюватися і теорія про те, що на зміну внутрігосподарського планування прийшло бізнес-планування. Проте багаторічна практика підтвердила не тільки можливість, але й необхідність спільного існування цих систем планування на вітчизняних підприємствах.

Механізм ділового ринкового планування включає теорію, методологію та практику планово-управлінської діяльності, яка охоплює загальні закономірності та російську специфіку ринкових економічних відносин. Змінилися орієнтири, методи та інструменти господарювання, в основу яких покладені ринкові закони попиту і пропозиції. У цих умовах ділове планування або бізнес-плани повинні об'єднати всі етапи реалізації підприємницьких проектів: від вибору стратегічної або тактичної мети до її повної реалізації на відповідному ринку. Бізнес-планування включає такі етапи, як вибір і обгрунтування виду діяльності, виявлення найбільш реальних проектів її здійснення, економічну оцінку витрат і результатів, розробку деталізованого бізнес-плану, забезпечення виконання запланованих заходів, коригування планових показників та уточнення фактичної ефективності використання бізнес-проекту.

Таким чином, практика планування підтверджує тісну взаємодію бізнес-планів і соціально-економічних планів, що склалися на російських підприємствах в останні роки. Однак між цими видами планів існують і відмінності, що свідчать про наявність у кожного з них свого власного предмета і місця як у сфері внутрішньофірмового планування, так і в усій системі ринкового господарювання.

По-перше, бізнес-Планування, на відміну від внутрішньовиробничого або корпоративного планування, включає не весь комплекс загальних цілей підприємства або корпорації на одне з найважливіших завдань, які визначають конкретний зміст планування нового виду діяльності або бізнес-проекту. Бізнес-план орієнтується головним чином на розробку нової стратегії або тактики розвитку підприємства, тоді як соціально-економічне планування може включати різні види спільної поточної і перспективної діяльності.

По-друге, бізнес-плани розробляються на інноваційні проекти, чітко окреслені тимчасовими термінами їх виконання, після закінчення яких робота над даними бізнес-проектом завершується. Внутрішньофірмове планування виробляється і здійснюється безперервно на всіх рівнях управління господарством. По мірі виконання одного річного плану фірми після відповідного коректування переходять до здійснення чергового плану і т.д. Бізнес-план має не тільки чіткі тимчасові, але й більш вузькі просторові межі, тоді як будь-який внутріфірмові план таких чітких обмежень не має.

По-третє, основне призначення бізнес-плану полягає у відкритті підприємцями нової справи і одержанні на виконання проекту необхідних виробничих ресурсів і в першу чергу грошових коштів. Пошук надійних інвесторів вимагає найбільш ретельного обгрунтування багатьох фінансових показників з урахуванням існуючої ступеня ризику не тільки у внутрішній виробничо-господарської діяльності, але і в зовнішніх кредитно-фінансових та банківських структурах. Внутріфірмові плани необхідні більшою мірою для власного використання, тоді як бізнес-плани потрібні для зовнішніх інвесторів і кредиторів.

По-четверте, бізнес-плани розробляються безпосередньо під керівництвом і за особистої участі підприємця - засновника фірми. Внутрішньофірмового планування, як правило, займаються професійні економісти-менеджери і плановики лінійних і функціональних підрозділів підприємства. Особиста участь кожного бізнесмена-підприємця у розробці ділового плану свого нового підприємства сприяє не тільки виробленню реальної стратегічної й оперативної цілі, але й забезпечує в майбутньому найбільш досконалу організацію виконання бізнес-проекту на основі порівняння витрат і результатів.

По-п'яте, вітчизняні фахівці поки що не мають науково обгрунтованих методик розробки бізнес-планів стосовно до наших умов нових ринкових відносин, оскільки в більшості методичних та навчальних рекомендацій розкривається переважно досвід планування на сформованому зарубіжному ринку. У той же час на російських підприємствах в умовах спаду виробництва недостатньо широко використовується наявний досвід внутрішньогосподарського планування. Тому в даний час потрібно комплексний підхід до розвитку теорії та практики, не тільки бізнес-планування, але і всієї системи внутрішньогосподарського планування на вітчизняних підприємствах і фірмах з різними формами власності та організаційними особливостями.

В умовах ринку основні планові завдання кожного підприємства зводяться до вирішення наступних питань:

- який вид продукції або яка нова справа вибрати для виходу на вітчизняний і зарубіжний ринок;

- який буде ринковий попит на пропоновані товари і послуги і як він буде змінюватися;

- які ресурси і в яких кількостях потрібні для організації бізнес-проекту;

- скільки будуть коштувати необхідні ресурси і де знайти надійних постачальників;

- які будуть витрати на організацію виробництва і реалізацію продукції та послуг на відповідних ринках;

- який може бути ринкова ціна на дану продукцію і як на неї вплинуть конкуренти;

- якими можуть бути спільні доходи і як їх слід розподіляти між усіма учасниками бізнес-проекту;

- які будуть показники ефективності виробництва і як їх можна підвищити.

На початкових етапах складання бізнес-планів на ті чи інші бізнес-проекти досить наближених відповідей на основі виконання укрупнених розрахунків економістами-менеджерами. Надалі потрібне проведення фахівцями докладних або уточнених розрахунків основних планово-економічних показників. Зміст бізнес-плану, його склад і ступінь деталізації визначаються взаємодією таких факторів, як вид і обсяг продукції, що випускається, величина ринкового попиту і пропозиції, рівень розвитку і масштаби виробництва, джерело фінансування бізнесу і платоспроможність підприємства і т.п. Для попереднього техніко-економічного обгрунтування бізнес-проекту, як підтверджує вітчизняна практика, необхідні такі ринкові показники:

1) загальні вихідні дані та умови виконання проекту;

2) ринок збуту продукції та виробнича потужність;

3) матеріальні чинники виробництва і необхідні ресурси;

4) місцезнаходження підприємства та транспортні зв'язки;

5) проектно-конструкторська документація;

6) організація підприємства і накладні витрати;

7) потреба трудових ресурсів та джерела покриття;

8) планування термінів здійснення проекту;

9) фінансово-економічна оцінка бізнес-проекту.

Наведені показники бізнес-плану визначають не тільки зміст, але й послідовність виконання необхідних планово-економічних розрахунків. Тому для якісної розробки бізнес-планів необхідна достовірна вихідна маркетингова, виробнича, фінансова й інша планово-економічна інформація. У зв'язку з цим розглянемо приблизно структуру діючих на закордонних фірмах бізнес-планів, що розкривають більш докладно як вихідну інформацію, так і розробляються на її основі планові показники.

1. Титульний лист: назву та адресу фірми; імена та адреси засновників; суть пропонованого проекту; вартість проекту.

2. Вступна частина: основні положення запропонованого проекту.

3. Аналіз стану справ у галузі: поточна ситуація і тенденції її розвитку; потенційні конкуренти; передбачувані споживачі.

4. Істота пропонованого проекту: продукція, що випускається; виконувані роботи і послуги; необхідні приміщення та обладнання; потрібний адміністративний і виробничий персонал; відомості про сам підприємця і його партнерів.

5. Проізводстенний план: утримання технологічного і виробничого процесів; передбачувані субпідрядники та партнери; вартість основних виробничих фондів; номенклатура і обсяг випуску продукції; перелік застосовуваних матеріалів; постачальники сировини.

6. План маркетингу: передбачувані ціни на продукцію; можливі канали збуту; реклама продукції; прогноз нових видів продукції; цільові показники.

7. Організаційний план: форма власності; відомості про партнерів (пайовиків); міра відповідальності партнерів; склад керівних органів; організаційна структура фірми; розподіл обов'язків і функцій.

8. Фінансовий план: план доходів і витрат; грошові надходження і платежі; балансовий план; точка самоокупності; основні джерела грошових коштів; порядок використання доходів.

9. Оцінка ризику: слабкі сторони підприємства; ймовірність появи нових технологій; альтернативні стратегії; надійність партнерів і постачальників.

10. Додатки: перелік основних документів.

В українському малому і великому підприємництві в останні роки значно розширилася практика складання бізнес-планів з урахуванням специфіки нових ринкових відносин. Наведемо для прикладу основні показники бізнес-планів, що розробляються на підприємствах України:

- найменування інвестиційного проекту та його короткий опис;

- мета проекту та строки його реалізації;

- термін окупності інвестицій;

- очікувані результати від реалізації проекту (приріст виробництва продукції і прибутку, зростання експорту, підвищення якісних характеристик);

- передбачувана вартість проекту (загальна вартість, у тому числі залучення коштів з обласного бюджету);

- гранично мінімальний термін кредиту;

- форма гарантії повернення позики (заставу землі, нерухомість, обладнання, страховка);

- план інвестицій і термін повернення позики по місяцях року;

- основні ринки збуту продукції та конкуренти;

- результати реалізації проекту (нові робочі місця, закупівля технології, обладнання);

- структура собівартості за основними статтями витрат.

Наявність типового змісту бізнес-плану розширює межі його застосування не тільки на великих, але і на малих підприємствах. Разом з тим слід мати на увазі, що чинне російське законодавство не закріплює не тільки форми і порядок бізнес-планування, а й саму обов'язковість розробки таких планів. Однак бізнес-план вже зайняв своє міцне місце в українському підприємництві.

Дата добавления: 2014-01-07