Виникнення та припинення права спеціального природокористування

Право спеціального природокористування виникає на підставі цілого ланцюга юридичних фактів, найважливішим з яких є отримання спеціального дозволу.

Одним із видів дозволів на спеціальне природокористування є ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності, пов’язаної із природокористуванням протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»[47], видами господарської діяльності в галузі природокористування, що підлягають ліцензуванню є:

1) пошук (розвідка) корисних копалин;

2) видобування уранових руд;

3) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;

4) централізоване водопостачання та водовідведення;

5) діяльність, пов’язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Суб’єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб’єкта господарювання — заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код — для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів — для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності, на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Окрім ліцензій, дозволами на спеціальне природокористування можуть бути: державний акт на право постійного користування землею, лісорубний квиток (ордер) та лісовий квиток (на користування лісовими ресурсами); мисливський квиток (на користування об’єктами тваринного світу).

В екологічному законодавстві знаходять своє врегулювання не лише процеси виникнення права природокористування, а й підстави та порядок його припинення (призупинення). Для різних видів права природокористування, а також у залежності від об’єктів цього права, в нормативних актах визначено різні підстави припинення або призупинення природокористування. Деякі із підстав є загальним для всіх або більшості видів природокористування, інші - мають спеціальний характер і розповсюджуються лише на окремі види права природокористування.

Загальними підставами припинення права природокористування можуть бути наступні:

- добровільна відмова від права природокористування земельною ділянкою;

- вилучення природного об’єкту у випадках, передбачених законодавством;

- припинення діяльності державних або комунальних підприємств, установ та організацій;

- використання природного об’єкту способами, які суперечать екологічним вимогам;

- використання об’єкту не за цільовим призначенням;

- систематичне невнесення плати та спеціальне природокористування;

- закінчення строку, на який надавався об’єкт.

Припинення права спеціального природокористування здійснюється:

1) за клопотанням природокористувача (наприклад, добровільна відмова від права природокористування);

2) за рішенням уповноваженого державного органу або органу місцевого самоврядування (наприклад, при необхідності використати певний природний об’єкт для задоволення суспільних або громадських потреб);

3) за рішенням суб’єкта, який надав природний об’єкт у користування (наприклад, після закінчення встановленого строку);

4) за рішенням суду (у випадках, коли суб’єкти природокористування не доходять до згоди про порядок або підстави припинення природокористування).

Розглядаючи припинення права природокористування необхідно пам’ятати, що природокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припиненням права або зміною умов спеціального природокористування, за винятком випадків, коли таке припинення (зміна умов) було здійснено з вини самого природокористувача чи за його клопотанням.

Окрім повного припинення права природокористування, екологічне законодавство передбачає також випадки обмеження чи тимчасового зупинення діяльності підприємств, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо вони експлуатують об’єкти НПС з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств, як правило, забороняються всі викиди та скиди забруднюючих речовин в НПС, обмежуються права по спеціальному природокористуванню до моменту виконання відповідним суб’єктом всіх необхідних природоохоронних заходів.

Питання для самоконтролю:

1. Визначити відмінності між правом природокористування в об’єктивному та суб’єктивному значенні.

2. Перерахувати основні принципи права природокористування.

3. З’ясувати основні відмінності між загальним та спеціальним правом природокористування.

4. Назвати основні права та обов’язки суб’єктів природокористування.

5. Визначити підстави виникнення та припинення права природокористування.

Тема 4. УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВОВІДНОСИН

План (логіка викладу):

1. Поняття управління у галузі екологічних правовідносин.

2. Система органів управління у галузі охорони НПС.

3. Функції органів екологічного управління.

Дата добавления: 2014-01-07