Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Система органів управління у галузі охорони НПС

Екологічне управління здійснюють органи загального керівництва і спеціальні органи влади. Їх діяльність спрямована, по-перше, на організацію проведення комплексу заходів, спрямованих на збереження певних об'єктів природи, по-друге, на організацію раціонального використання, збереження і відтворення природних ресурсів.

Органи екологічного управління - це юридично відособлені державні, самоврядні і громадські інституції, уповноважені здійснювати організаційно-розпорядчі, координаційні, консультативні, організаційно-експертні, контрольні та інші функції у галузі забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони НПС.

За обсягом і характером компетенції органи екологічного управління класифікуються на:

I. органи державного управління (органи загального державного управління і органи спеціального державного управління);

II. органи місцевого самоврядування (органи регіонального самоврядування та органи локального самоврядування);

III. органи громадського управління (органи Всеукраїнського громадського управління, органи регіонального (міжрегіонального) громадського управління, органи місцевого громадського управління).

Органи загального державного управління - уповноважені законодавчими актами органи державної виконавчої влади, на які покладені, поряд із загальними, повноваження в сфері забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони НПС. До них належать:

1. Президент України:

·утворює, реорганізує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

·оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цього рішення ВРУ;

·підписує закони, прийняті ВРУ (п.п.15,21,29 ст.106 Конституції України).

2. Органи центральної державної виконавчої влади:

1) Кабінет Міністрів України:

· забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

· здійснює управління об'єктами державної власності;

· спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів державної виконавчої влади (п.п.3,5,9 ст.116 Конституції);

· забезпечує розробку державних, міждержавних і регіональних екологічних програм;

· встановлює порядок утворення і використання державного позабюджетного фонду охорони НПС та затверджує перелік природоохоронних заходів;

· встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у НПС, розміщення відходів;

· встановлює порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення НПС, розміщення відходів;

· приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

· приймає рішення про зупинення або припинення діяльності суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про охорону НПС;

· керує зовнішніми зв'язками України у галузі охорони НПС (ст.17 ЗУ "Про охорону НПС").

3. Органи місцевої державної виконавчої влади:

1) обласна державна адміністрація;

2) Київська міська державна адміністрація;

3) Севастопольська міська державна адміністрація;

4) районна державна адміністрація;

5) районна в м. Києві державна адміністрація;

6) районна в м. Севастополі державна адміністрація.

Органи місцевої державної виконавчої влади в межах своєї компетенції:

· здійснюють реалізацію рішень відповідних рад;

· координують діяльність місцевих органів управління, підприємств, установ та організацій, розташованих на території ради;

· організують розробку місцевих екологічних програм;

· визначають нормативи плати і розміри платежів за забруднення НПС;

· затверджують за поданням органів Міністерства охорони НПС для підприємств, установ та організацій ліміти використання природних ресурсів, ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у НПС;

· організують збір, переробку, утилізацію і захоронення промислових, побутових та інших відходів на своїй території;

· формують і використовують місцеві позабюджетні фонди охорони НПС (ст.19 ЗУ "Про охорону НПС").

Таким чином, завдання органів загального державного управління можна звести до відпрацювання правових, економічних, соціальних, науково-технічних та інших правил і способів господарювання, а також впливу на НПС, що дозволяє загальмувати процес погіршення екологічної ситуації в Україні, а згодом і стабілізувати її.

Органи спеціального державного управління - спеціально уповноважені органи центральної виконавчої влади, що реалізують функції управління в галузі використання природних ресурсів, охорони НПС і забезпечення екологічної безпеки. До них належать:

1. Органи надвідомчого управління і контролю:

1) Міністерство охорони навколишнього природного середовища -є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності, і, відповідно до покладених на нього завдань:

· готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної діяльності;

· розробляє і реалізує загальнодержавні та інші програми з охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, бере участь у розробленні і реалізації загальнодержавних та інших програм з відтворення та охорони природних ресурсів, а також гідрометеорологічної діяльності, сприяє розробленню регіональних програм з цих питань та координує їх виконання;

· реалізує єдину науково-технічну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, заповідної справи, формування національної екологічної мережі, бере участь у формуванні національної системи науково-технічної інформації, виступає державним замовником науково-дослідних робіт з питань, що належать до його компетенції;

· координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

· здійснює відповідно до законодавства державний контроль за додержанням правил, нормативів, норм, лімітів, квот у сфері використання та охорони природних ресурсів, вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, в тому числі у пунктах пропуску через державний кордон України, режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, у сфері поводження з відходами, а також гідрометеорологічної діяльності;

· організовує та здійснює відповідно до законодавства державну екологічну експертизу;

· організовує в межах своїх повноважень проведення моніторингу навколишнього природного середовища, створення та функціонування екологічних та інших інформаційних систем;

· забезпечує ведення державних кадастрів рослинного і тваринного світу, бере участь у веденні державного водного кадастру;

· бере участь у вдосконаленні системи обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його повноважень;

· затверджує або погоджує в установленому порядку правила, нормативи, норми з охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами, аналізує практику їх застосування, в межах своєї компетенції бере участь у розробленні інших правил, нормативів і норм;

· бере участь разом з відповідними органами виконавчої влади у роботі із стандартизації, сертифікації, акредитації, метрологічного забезпечення у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної діяльності;

· видає в установленому законодавством порядку дозволи, ліміти, квоти на спеціальне використання природних ресурсів (крім надр), викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та допустимі рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, транскордонне переміщення об’єктів рослинного та тваринного світу, а також контролює додержання умов виданих дозволів, лімітів, квот, приймає рішення щодо зупинення їх дії або анулювання;

· є Адміністративним органом України з питань виконання вимог Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, компетентним органом для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням, національним компетентним органом з питань виконання адміністративних функцій відповідно до інших міжнародних договорів;

· видає відповідно до закону дозволи на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності у цій сфері, контролює додержання умов виданих дозволів та ліцензій, зупиняє або анулює їх дію;

· видає дозволи на поводження з небезпечними хімічними речовинами, а також контролює додержання умов виданих дозволів, приймає рішення щодо зупинення дії або анулювання цих дозволів;

· забезпечує погодження проектів відведення земельних ділянок для розміщення екологічно небезпечних та інших об’єктів;

· розробляє нормативи зборів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища, а також порядок їх стягнення;

· забезпечує збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток заповідної справи, управління охороною і використанням територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, формування національної екологічної мережі, підготовку пропозицій щодо створення нових та розширення території існуючих об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, ведення Червоної книги України та Зеленої книги України;

· організовує проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва, здійснює в установленому порядку державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів і затверджує переліки пестицидів, дозволених для використання в Україні, встановлює регламенти їх застосування, здійснює акредитацію установ та організацій, які проводять державні випробування пестицидів та агрохімікатів, надає дозволи на ввезення в Україну, виробництво дослідних партій і застосування незареєстрованих пестицидів та агрохімікатів для проведення державних випробувань, наукових досліджень та в інших випадках, передбачених законодавством;

· бере участь у плануванні та здійсненні заходів попередження та реагування на надзвичайні ситуації в частині забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

· здійснює міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування національної екологічної мережі, бере участь у підготовці та реалізації міжнародних договорів України, представляє і захищає національні інтереси України у відповідних міжнародних організаціях, координує діяльність центральних органів виконавчої влади з метою забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з участі України в міжнародних організаціях та міжнародних договорах з питань, що належать до повноважень Міністерства;

· організовує роботу, пов’язану із залученням міжнародної технічної допомоги у сферу охорони навколишнього природного середовища і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування національної екологічної мережі, а також гідрометеорологічної діяльності;

· забезпечує інформування органів державної влади, органів місцевого самоврядування та населення про екологічний стан територій та об’єктів, у тому числі ядерних установок і прилеглих до них територій, випадки та причини екстремального забруднення довкілля, готує разом з іншими органами виконавчої влади та подає в установленому порядку Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища;

· сприяє екологічній освіті та екологічному вихованню громадян, здійснює співробітництво з природоохоронними об’єднаннями громадян, затверджує положення про громадський контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища;

· виконує у межах, визначених законодавством України, функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

До складу Мінприроди входять:

· Державна екологічна інспекція;

· Державна інспекція з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

· Державна гідрометеорологічна служба;

· Державна служба заповідної справи;

· Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря;

· Державна екологічна інспекція Азовського моря;

· Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція (від міста Скадовська (включно) до міста Генічеська (включно) Херсонської області навколо Кримського півострова).

2) Міністерство охорони здоров’я:

· реалізує державну політику щодо охорони здоров’я;

· організує вивчення впливу НПС на здоров’я людей, розробляє заходи, спрямовані на недопущення шкідливого впливу на людину;

· погоджує екологічні стандарти та нормативи.

До складу МОЗ входить Державна санітарно-епідеміологічна служба, завданнями якої є:

· здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

· узагальнення практики застосування законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення;

· визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь), запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини чинників середовища життєдіяльності;

· забезпечення гігієнічного нормуваня та державної реєстрації небезпечних для здоров'я і життя людини чинників середовища життєдіяльності;

· аналіз причин і умов виникнення ситуацій санітарного та епідемічного неблагополуччя (поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей), підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню таких ситуацій, контроль за здійсненням відповідних заходів;

· координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

 

3) Державний комітет ядерного регулювання України основними завданнями має:

· участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки;

· здійснення в межах своєї компетенції державного регулювання безпеки використання ядерної енергії, додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки;

· здійснення державного нагляду за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки;

· координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, що відповідно до законодавства здійснюють державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки

2. Органи спеціального поресурсового управління:

1) Державний комітет України по земельних ресурсах;

2) Державний комітет лісового господарства України

3) Державний комітет України по водному господарству.

3. Органи спеціалізованого функціонального управління:

1) Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

2) Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики;

3) Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

4) Державна служба безпеки дорожнього руху;

5) Регістр судноплавства України.

4. Органи спеціалізованого галузевого управління:

1) Міністерство палива та енергетики України;

2) Міністерство аграрної політики України

3) Державний департамент рибного господарства.

Органи місцевого самоврядування - це спеціально уповноважені представницькі інституції регіонального і місцевого рівня, які здійснюють управлінські функції в галузі екології.

Вони поділяються на обласні, районні, районні у містах, міські, селищні, сільські ради, які в межах своєї компетенції:

· забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;

· дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій;

· затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планування і забудови населених пунктів;

· видають і скасовують дозволи на відособлене спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

· затверджують місцеві екологічні програми (ст.15 ЗУ "Про охорону НПС").

Органи громадського управління в галузі екології – це громадські об'єднання і формування в галузі екології, які створюються на національному та місцевому рівнях.

До них належать:

1) Українське товариство охорони природи;

2) Українська екологічна академія наук;

3) Українська екологічна асоціація "Зелений світ";

4) Національний екологічний центр;

5) Український екологічний фонд.

Громадські об'єднання мають право:

· розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

· створювати громадські фонди охорони природи;

· в окремих випадках брати участь у перевірках виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;

· проводити громадську екологічну експертизу;

· виступати з ініціативою проведення референдумів з питань, пов'язаних з охороною НПС, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки.

Необхідно зазначити що деякими управлінськими повноваженнями в галузі використання природних ресурсів та охорони НПС наділена і Державна прикордонна служба України. Так, відповідно до ст.18 ЗУ "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р. користування водними об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення різних гідроспоруд, здійснення інших видів робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничої справи, геологічних розвідувань на державному кордоні України здійснюються за погодженням вищевказаних державних компетентних органів ДПС України.

Таким чином, в Україні склалася система органів управління в галузі екології. Кожний спеціально уповноважений орган у галузі охорони НПС і використання природних ресурсів має значну самостійність при прийнятті рішень, не узгоджуючи їх з іншими аналогічними органами. Такою ж самостійністю наділені місцеві ради, які можуть приймати життєво важливі для регіону, населеного пункту екологічні рішення без консультацій із спеціально уповноваженими природоохоронними органами. При цьому, формально повноваження щодо координації діяльності місцевих органів управління, міністерств, відомств у цій галузі покладено на виконавчі та розпорядчі органи місцевих рад, Міністерства охорони НПС та його органи на місцях. Такий підхід веде до неузгодженості, слабкої координації дій, дублювання цілей та завдань управлінської діяльності, неефективного витрачання бюджетних коштів і, як наслідок, до погіршення екологічної ситуації в різних регіонах країни. Росте чисельність державного апарату, як і в радянські часи, чітко простежується намагання вирішити все централізовано.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Поняття управління у сфері галузі екологічних правовідносин | Функції органів екологічного управління
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1017; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.058 сек.