Управління гірничим тиском повним обваленням порід

Гірничим тиском повним обваленням порід

ТЕМА: Управління гірничим тиском в очисних вибоях. Управління

Управління гірничим тиском — сукупність заходів щодо регулювання про-явів гірничого тиску в робочому просторі очисного вибою і прилягаючих до нього підготовчих виробок з метою забезпечення безпеки і необхідних виробничих умов. Ці заходи зводяться до правильного вибору кріплення гірничих виробок, попередженню масових обвалень порід, гірничих ударів і раптових викидів вугілля або газу.

При відробці пологих і похилих пластів гірничий тиск виявляється в основному з боку покрівлі, тому частіше застосовують термін управління покрівлею, а при відробці крутопохилих і крутих пластів — управління боковими породами.

В залежності від будови, властивостей бокових порід, характеру прояву гірничого тиску і здійснення заходів щодо регулювання гірничого тиску у вугільних шахтах застосовують шість способів управління гірничим тиском: повне обвалення, плавне опускання, часткова закладка, часткове обвалення, утримання на клітках і повній закладці.

Найбільш розповсюджений спосіб управління покрівлею — повне обвалення. Цей спосіб більш економічний. Він відрізняється малою трудомісткістю, високою продуктивністю і дозволяє повністю механізувати роботи з управління покрівлею.

Пласти тонкі і середній потужності. Призначення способу — попередити або послабити інтенсивне обвалення основної покрівлі, зменшити опускання товщі порід, що залягають вище шляхом заповнення виробленого простору зруйнованими породами безпосередньої покрівлі.

Сутність способу в тому, що в міру посування очисного вибою і збільшення розмірів консолі безпосередньої покрівлі роблять її періодичне обвалення (посадку) за межами привибійного простору на величину кроку мимовільного обвалення безпосередньої покрівлі. Величина кроку обвалення залежить від стійкості порід і приймається кратній ширині смуги вугілля, що виймається в лаві, (захвату комбайна).

Пологі і похилі пласти. Управління покрівлею повним обваленням засто-совують у породах I і II класів за класифікацією ВУГІ; I-III класів — за кла-сифікацією ДонУГІ, тобто коли в безпосередній покрівлі залягають породи, схи-льні до обвалення після видалення кріплення.

При застосуванні дерев'яного кріплення в лаві потужність легкообвалюючих порід повинна бути не менше 6—8-кратної потужності пласта (I клас за класифікацією ВУГІ). У цих умовах безпосередня покрівля, обвалюючись, розпушується і збільшується в об’ємі в 1,15—1,3 рази, заповнює вироблений простір. Основна покрівля прогинається без вторинних осідань і спирається на обвалені породи безпосередньої покрівлі.

При застосуванні металевого кріплення, що володіє більшою несучою здатністю, повне обвалення можна застосовувати при потужності безпосередньої покрівлі менше 6—8-кратної потужності шару, а також у породах середньо- і труднообвалюючих при наявності вторинних осідань основної покрівлі. При трудноуправляючих породах основної покрівлі повне обвалення можна застосовувати тільки після попереднього розміцнення порід.

Технологія робіт по управлінню покрівлею на похилих та крутих пластах. При застосуванні дерев'яного привибійного кріплення в якості посадочного засто-совують органне, кущове кріплення, посадочні стійки ОКУ і механізоване кріплення «Супутник». Органку встановлюють паралельно вибою лави на границі привибійного простору. Через кожні 5 м в органці залишають «вікна» — проходи шириною не менш 0,7 м (мал.4.4) для виходу до вибою робітників, зайнятих на посадці покрівлі.

Мал..4.4. Управління покрівлею повним обваленням на пологому пласті:

а – схема лави; б – обвалення на однорядну органку; в – обвалення на посадочні стійки ОКУ.

Вибивку стійок органного і привибійного кріплення ведуть у напрямку від виробленого простору до вибою. Кріплення вибивають повністю, за винятком контрольних стійок. Перед вибивкою стійок необхідно оглянути робоче місце, кріплення, обстукати покрівлю, обібрати навислі шматки породи й установити, якщо потрібно, додаткові стійки. Вибивають стійки кувалдою, обухом обушка або сокири з подовженою ручкою. При кутах залягання пластів більш 15º вибивку стійок і посадку покрівлі дозволяється проводити тільки знизу вверх, а при менших кутах - і зверху вниз. Посадку покрівлі можна проводити по всій довжині лави або окремими ділянками, число яких повинно бути мінімальним. Ці ділянки відокремлюють одну від одної органкою. На пластах з кутами залягання до 15º одночасно з посадкою допускається проведення в лаві і інші роботи (крім під-ривання і роботи механізмів, що створюють шум) за умови перебування людей на відстані не ближче 30 м від місця посадки.

При посадці спочатку вибивають стійки старої органки, потім завальну стійку комплекту кріплення, після цього вибивають стійки, розташовані ближче до вибою, і витягають верхняк (обапол, розпил). Вибиті стійки, обаполи, розпили викидають до вибою через «вікна» в органці, щоб вони не заважали виходу людей. Стійки, що вибити неможливо, підрубують, щоб вони ламалися при обваленні покрівлі. Робітники, зайняті вибивкою кріплення, повинні знаходитися в закріплених місцях і стежити за станом кріплення і покрівлі, а у випадку небезпеки йти за нову органку. Нову органку встановлюють з випередженням місця посадки не менш чим на 6—7 м.

При механізованому способі посадки покрівлі стійки старого органного і привибійного кріплення витягають за допомогою лебідки, встановленої на вениляційному штреку. Канат лебідки пропускають через блок, закріплений у верхній частині лави, і розтягують повздовж старої органки. Витяг кріплення ведуть ділянками довжиною по 5-б м знизу вверх. Стійки на ділянці охоплюють петлею канату. Робітники ідуть за нову органку і включають лебідку.

У лавах, закріплених металевим привибійним кріпленням, у якості спе-ціального кріплення застосовують органку з тих же стійок, що і для привибіного кріплення, посадкові стійки ОКУ або кріплення «Супутник».

Технологія посадки покрівлі при застосуванні органки з металевих стійок така ж, як і при застосуванні дерев'яного кріплення. На пластах з кутами залягання до 25º одночасно з посадкою допускається проведення і інших робіт в лаві на відстані від місця посадки, обумовленій паспортом управління гірничим тиском і кріплення очисної виробки.

Перед початком робіт з пересувки посадкових стійок ОКУ необхідно огля-нути і привести в безпечний стан робоче місце, зачистити ґрунт, оглянути стан кріплення і покрівлі, забрати шматки породи, що заважають пересувці. Потім, знаходячись під захистом ще не пересунених тумб, ударом кувалди (обушка) по тонкому кінці клина замкового пристрою знімають навантаження з посадочної стійки. Після цього опускають налагоджувальний гвинт і пересувають стійку на місце вручну або за допомогою лебідок і інших пристосувань. Пересунену стійку вичищують від штибу і породи, розвертають клином до вибою і розпирають між покрівлею і підошвою. Пересувку наступних посадочних стійок ОКУ роблять аналогічно. Витяг металевих стійок і зняття верхняків роблять слідом за пересув-кою посадкових стійок або стійок органного кріплення. При цьому необхідно зас-тосовувати дерев'яні контрольні стійки.

Перед витягом металевих стійок і зняттям верхняків необхідно оглянути й обібрати покрівлю, при необхідності установити запобіжні стійки. Робітники, зайняті витягом стійок і зняттям верхняків, повинні знаходитися в закріпленому просторі і спостерігати за поводженням покрівлі і контрольних стійок. Першою витягають стійку з боку завалу і знімають верхняк, після цього — стійки і верхняки, розташовані ближче до вибою. Розвантаження стійок тертя роблять ударом кувалди (обушка) по тонкому кінці горизонтального клина замкового пристрою. Потім металевим гачком підтягують до себе стійку і переносять ближче до вибою. Розвантаження гідравлічних стійок роблять відкриттям розвантажувального кла-пана, для чого гачок зачіпають за сергу і ривком відкривають його. Звільнену стійку гачком підтягують до себе. Переносять ближче до вибою і встановлюють на нове місце або вкладають з боку виробленого простору біля конвеєрної лінії. Після розвантаження стійки шарнірний металевий верхняк, повертаючись в шарнірі, повисає або одним кінцем падає на підошву. Ударом по штирі-шарнірі верхняк звільняють і переносять до вибою.

Пересувку посадочного кріплення «Супутник» роблять після пересувки конвеєра. Перед пересувкою стійку вичищають від вугілля і породи, зачищають місце для її пересувки і установки. Потім поворотом рукоятки блоку управління, розміщеного біля конвеєра, звільнюють стійку з-під навантаження, гідродомкратом пересувають її на нове місце і розпирають між покрівлею і підошвою.

Запитання для самоконтролю.

1. Способи управління гірничим тиском.

2. Управління покрівлею на пологих і похилих пластах.

3. Технологія робіт.по управлінні покрівлею на пологих і похилих пластах.

Дата добавления: 2014-01-07