Порогові значення ел. струму

Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, ел. дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравми поділяються на два види:

- електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і - електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття «електротравматизм».

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані

з його життєвими функціями.

2.Фактори, що впливають на наслідки дії електричного струму

Ел. струм, протікаючи через живий організм, спричиняє термічну, механічну, електролітичну і біологічну дії.

Ураження людей ел. струмом має свої специфічні особливості, оскільки організм людини не здатний на відстані виявляти електричну напругу.

Характер дії ел. струму при випадковому проходженні його через організм людини залежить від багатьох факторів:

1. Ел. опір шкіряного покрову людини 800-10000 Ом, він може змінюватися залежно від артеріального тиску, стану шкіри, інтенсивності потовиділення, маси тіла, при збудженні нервової системи, депресії, сп’янінні. (при простудних захворюваннях, туберкульозі, плевритах опір зменшується до 500 Ом). Опір тіла людини в практичних розрахунках приймається рівним 1000 Ом.

2. Від площі і щільності контакту.

3. Від сили і частоти проходження струму.

4. Від тривалості його дії.

Ел. напруга створює умови для проходження електричного струму через тіло людини, а різкі наслідки дії його на організм залежать від сили струму.

I = ампер сила струму (А) =

Ел. струм напругою 12-36 В не проходить через суху, здорову і чисту шкіру рук.

Струм напругою 127-120В практично проходить через усі ділянки шкіряного покрову людини.

Якщо через людину проходить струм:

1. 0,5-1,5 (мА) міліампер – це:а) невідчутний;

б) відчутний струм (тремтіння пальців, подразнення шкіри в місцях дотику

в) відпускаючий.

2. 10-25 (мА) – це: г) невідпускаючий струм (виникає сильне подразнення чутливих нервів (сильний біль у пальцях) і довільне скорочення м’язів, коли людина самостійно не може розтиснути пальці, які охоплюють струмопровідний елемент обладнання або ел. провідника).

3. > 50 (80-100) (мА)або (0,08-0,1) (А) - це: д) фібриляційний або смертельний струм (параліч дихання, фібриляція серця (швидкі хаотичні й різночасні скорочення окремих волокон серцевого м’язу) і зупинка серця. Зупинка кровообігу спричиняє смерть).

Якщо потерпілому через 4-5 хв., після зупинки дихання, не надати необхідної допомоги, в організмі починають виникати фізіологічні зміни, внаслідок яких потерпілого буде важко повернути до життя.

Найбільшу небезпеку представляє струм, який проходить від руки до ноги т.я. він охоплює найбільш важливі органи людини (серце, легені). Або, якщо струм проходить через тильну сторону руки, область серця, хребта, гомілок, місця сплетення нервових волокон.

Вид враження ел. струмом в значному ступені визначається індивідуальними властивостями людини. У однієї і тієї ж людини порогові значення струму змінюються в залежності від його фізичного і психічного стану (алкогольне сп’яніння зменшує опір організму, захворювання серця, органів внутрішньої секреції, туберкульозу, нервові захворювання). Тому обслуговування ел. устаткування доручається особам, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.

Види струму.

Змінний струм. Через наявність в опорі тіла людини ємнісної складової зростання частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла та зростанням струму, що проходить через тіло людини Можна було б припустити, що зростання частоти призведе до підвищення цієї небезпеки. Однак це припущення справедливе лише в діапазоні частот до 50 Гц. Подальше ж підвищення частоти, незважаючи на зростання струму, що проходить через людину, супроводжується зниженням небезпеки ураження, котра повністю зникає при частоті 450—500 Гц, тобто струм такої та більшої частоти — не може викликати смертельного ураження внаслідок припинення роботи серця або легенів, а також інших життєво важливих органів. Однак ці струми зберігають небезпеку опіків при виникненні електричної дуги та при проходженні іх безпосередньо через тіло людини. Значення фібриляційного струму при частотах 50—100 Гц практично однакові; при частоті 200 Гц фібриляційний струм зростає приблизно в два разив порівнянні з його значенням при 50—100 Гц, а при частоті 400 Гц — більше, ніж в 3 рази.

Дата добавления: 2014-01-07