Електричний удар – це збудження живих тканин організму ел. струмом, що проходить через нього, і виникнення довільних судорожних скорочень м’язів

Електротравма – це травма, викликана дією ел. струму або ел. дуги у вигляді місцевих пошкоджень тканин і органів: ел. опіки, ел. знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження в результаті довільних скорочень м’язів при протіканні струму (пориви шкіри, кровоносних судин, нервів, вивихи суглобів, переломи кісток), а також електрофтальмія – запалення очей в результаті дії ультрафіолетових променів електричної дуги.

Тривалість проходження струму через організм істотно впливає на наслідок ураження: зі зростанням тривалості дії струму зростає ймовірність важкого або смертельного наслідку.

Постійний струм. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Цей висновок випливає з порівняння значень порогових невідпускаючих струмів (50—80 мА для постійного та 10—15 мА для струму частотою 50 Гц) і гранично витримуваних напруг-, людина, тримаючи циліндричні електроди в руках, в змозі витримати (за больовими відчуттями) прикладену до неї напругу не більше 21—22 В при 50 Гц і не більше 100—105 В для постійного струму. Постійний струм, проходячи через тіло людини, викликає слабші скорочення м'язів і менш неприємні відчуття порівняно зі змінним того ж значення. Лише в момент замикання і розмикання ланки струму людина відчуває короткочасні болісні відчуття внаслідок судомного скорочення м'язів. Порівняльна оцінка постійного та змінного струмів справедлива лише для напруг до 500 В. Вважається, що при більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим, ніж змінний частотою 50 Гід.

Розрізняють 4 стадії дії ел. струму на організм людини:

І стадія – термічна дія (характеризується нагріванням тканин і виникненням опіків);

ІІ стадія – хімічна дія (електролітична дія струму призводить до розкладу рідин, включаючи і кров);

ІІІ стадія – механічна дія (механічне пошкодження (розриви) тканин організму);

ІV стадія – біологічна дія (проявляється в порушенні біологічних процесів у живому організмі, наростанні нових клітин, наростанні онкопухлин).

Розрізняють 2 види ураження організму людини ел. струмом:

1. Електричні травми.

2. Електричні удари.

Розрізняють 4 стадії ушкодження електрострумом:

1. Судорожний стан без втрати свідомості;

2. Судорожний стан з втратою свідомості;

3. Фібриляція легенів та серця, тобто легені не працюють (не засвоюють кисень) і хаотичні, різночасні скорочення м’язів серця;

4. Клінічна смерть.

Найбільш небезпечним є струм величиною 50 мА і частотою 50Гц. Але постійний струм в 3-4 рази безпечніший перемінного струму.

1А (один ампер) – це 1кг маси падає з висоти 75м (або 75 кг з висоти 1м).

На організм тварини ел. струм діє так само, як і на організм людини. Досліди над тваринами показали, що небезпечна дія струму тим менша, чим більша маса тварини, але опір тіла великої рогатої худоби, коней та ін. тварин значно менший ніж у людини, і при однаковій напрузі через організм тварини проходить більший струм ніж через тіло людини. Опір тіла великої рогатої худоби складає 400-600 Ом, а при падінні тварини зменшується до 50-100 Ом в залежності від вологості тіла.

3. Уявлення про напругу дотику та крокову напругу.

Безпека людини і с/г тварин значною мірою залежить від:

- вологості і t повітря;

- ступеня електропровідності підлоги і стін;

- наявності в повітрі приміщень хім.. речовин і електропровідного пилу;

- а також металевих конструкцій, з’єднаних із землею (еквівалент землі).

Дата добавления: 2014-01-07