Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Термінознавство як наука. Його основні напрями та проблематика




Лекція № 2

Питання для самоперевірки

1. Які фактори впливають на формування термінології?

2. Що необхідно враховувати для вирішення питань унормування та стандартизації термінологічної лексики?

3. Чим термінологічна лексика відрізняється від загальновживаної?

4. Що таке термін?

5. Які дефініції терміна Ви знаєте?

6. Назвіть суттєві ознаки терміна.

 

 

 

Термінознавство - це наука про терміни. На жаль, сучасні термінологічні словники цього слова не фіксують, хоч воно з'явилося у 60-х роках ХХ ст. Натомість у цьому значенні часто вживаються слово «термінологія», що відповідає принципові систематичності і однотипності лінгвістичних понять Правомірність позначати одною назвою кілька понять на зразок морфологія, фразеологія відстоює професор І. Ковалик. Зважаючи на те, що термінологія звичайна як назва системи термінів, вводимо у постійне вживання назву термінознавство. Це дає змогу уникнути зайвої полісемії. Отже, термінознавство - це наука, яка займається загальнотеоретичними питаннями терміна, термінології, номенклатури.

Слово термін прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові означало «межу», «рубіж». У середньовіччі це слово набуло вже значення «визначення», «позначення».

В Україні ця назва поширюється все с XVIII ст. Зокрема, Г. Кониський вважає, що це «зображення певної речі або поняття» у вашому розумінні. Виходячи з цього трактування, український філософ створює своєрідну теорію терміна. Термін розглядається подвійно: абсолютно або стосовно себе, стосовно або порівняно з іншими.

Увага до проблеми українського терміна постійно була в центрі уваги наукового Товариства ім. Т. Шевченка. При характеристиці терміна бралися до уваги такі його риси, як відповідність слова поняттю і структура номінативної одиниці. Термін мусив відповідати духові мови, бути коротким, не містити синонімів.

У зарубіжному мовознавстві історія терміна на думку А. Хаютіна, зароджується лише на початку XX ст. Трактується термін неоднозначно. Так, англійці Гринаф та Картридж порівнювали термін з систематичними знаками і формулами, які не входять до словникового складу мови (1901 р.), француз Е. Жильбер писав про терміни, як про елементи особливої наукової мови, яким не властива чіткість, логічність, однак ототожнив їх з символами та символічними знаками хімії й математики (1945 р.), німець А. Ширмер вперше у 1913 р. зіставив загальновживану і спеціальну лексику. Ж. Вандрісе та Й. Сміт (1925, 1937 р. р.) ототожнювали терміни з жаргонами.

У радянському мовознавстві вихідною працею з термінології вважалася стаття Г. О. Винокура «О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии», що датується 1939 р., де автор трактує терміни як «слова в особливій функції». Цією функцією, на думку автора, є функція назви. 3 деякими положениями цієї праці полемізує О. Реформатський висовуючи на перший план дефінітивну функцію терміна. Термін трактується як одиниця термінологічного поля, в якому він моносимічний, точний, позбавлений експресії, систематично нейтральний.



Сучасні словники по-різному визначають термін. Так, в УРЕ термін (від лат. terminus) - слово або словосполучення, що виражає спеціальне поняття якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя (т.14, с.359). Шеститомний «Українсько-російський словник» за редактуванням І. Кириченка пояснює : термін - це слово, що має певне, твердо встановлене значення і використовуються у певному людському колективі у процесі соціального спілкування (т.6., с.35). Підручник М. Жовтобрюха і Б. Кулина подає термін як «спеціальне слово, яке вживається для точного найменування головного поняття з якої не будь галузі знання» (с.65) Близьким до трактування терміна в УРЕ є його дефініція у «Словнику лінгвістичних термінів» Д. Ганича та I. Олійника - це слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя (с.306).

У спеціальних монографічних дослідженнях «терміни визначаються як номінанти системи понять (реалій) науки, техніки, офіційної мови та їх відображення у виробництві, суспільному житті чи їх окремих сферах; причому кожний термін в конкретній галузі має суспільно усвідомлення значення». (Крижанівська А., Симоненко Н. Актуальні проблеми утверджування наукової термінології. К., 1987, с.15)

Терміном сьогодні називають: 1) деякі групи лексики та діалектології; 2) групи лексики, пов'язані з професією людини, крім науки і техніки; 3) суспільну лексику промислів та ремесел; 4) спеціальну лексику науки, техніки; 5) наукові терміни (тобто власне терміни).

Усе це призводить до плутанини та неоднозначності у трактуванні цього поняття. Деорінтація терміна повинна відбивати те, що це особливий тип слова, який зіставляється з поняттям і вступає у системні відношення з іншими подібними одиницями мови, утворюючи разом з ними особливу систему -термінологію.

На сьогодні у науці виділяються такі ознаки терміна: 1) термін однозначний у межах головної термінологічної системи; 2) термін точний та байдужий до контексту; 3) значення терміна дорівнює поняттю в обсязі пізнаного; 4) термін стилістично нейтральний; 5) термін систематичний; 6) наявність у терміна чіткої дефініції; 7) у терміна не повинно бути синонімів чи омонімів. 3 працею В. Даниленко у літературу увійшла протилежна точка зору, згідно з якою синонімія в термінології розглядується як природний вияв законів розвинення лексики, літературної мови; 8) у багатьох термінологічних дослідженнях суттєвою ознакою терміна була його короткість (стислість) у плані вираження. Однак термінологам давно вже зрозуміло, що цей критерій здебільшого швидше бажаний, ніж реальний.

Систему термінів нерідко іменують ще термінологією. Сьогодні під термінологією розуміють: науку про терміни, частину словникового складу мови, що охоплює спеціальну лексику, систему позначень наукових і професійних понять будь-якої однієї галузі знань. Однак для першого значення є вже відповідник «термінознавство», а для другого - професійна лексика. Отже, на думку більшості мовознавців, термінологія - це не система термінів, а сукупність термінів, що входять у певну термінологічну систему.

Термінологію необхідно відрізняти від професійної лексики. Одиницею професійної лексики є професіоналізми, які позначають спеціальні поняття, знаряддя чи продукти праці. Різниця між терміном та професіоналізмом полягає у тому, що термін - це офіційна, указана назва певного поняття, а професіоналізм - напівофіційне слово, сферою вживання якого є мовлення («баранка» у водіїв).

Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, нерідко мають частину спільного термінологічного фонду. Ізольованих терміносистем немає.

Починаючи з XVIII ст., у деяких європейських мовах починає вживатися слово «номенклатура». З'являється воно у французькій мові у ХVІ ст. Утворене від (лат. nomenclatura) - розпис імен. Поштовхом для розповсюдження цього слова стала створена відомим шведським ботаніком К. Лінеєм класифікація рослин. Тому слово містить в собі зміст, «система назв, що мають зовнішню схожість». Тобто виступало синонімом до слова «номінація».

Сьогодні під номенклатурою розуміють: 1) сукупність назв; 2) сукупність умовних символів, графічних позначок, що нерідко складаються з цифр та букв; 3) сукупність термінів без дефініцій; 4) сукупність міжнародних (греко-латинських) назв на позначення видів та елементів у біології, хімії, медицині тощо. Г. Винокур вважає що їх окремою системою абстрактних та умовних символів. Однак більшість учених вкладає в слово «номенклатура» сукупність умовних символів, графічних позначень, греко-латинських назв на позначення певного маркування, тобто це те, що виражається іншими знаками.

Систематична і термінологічна робота почалася у середини ХІХ ст. у сучасному термінознавстві виділяють такі проблеми: лінгвістичні питання термінознавства; термінознавство окремих сучасних мов; історія формування, встановлення окремих термінологій і діалектне термінознавство; пізнавально- зіставне термінознавство, термінознавство зіставних типів. В основі даної класифікації лежить лінгвістична концепція.

Термінознавство як синтетична міжгалузева дисципліна охоплює такі напрями роботи:

1) Лексикографічний (створення різного роду словників).

2) Уніфікація і стандартизація термінів.

Уніфікація - це упорядкування термінологій різних галузей науки, техніки, економіки відповідно до понять, ними позначуваними, і на міжгалузевому рівні.

Стандартизація - це вироблення терміна-еталона, який би відповідав усім лінгвістичним та логічним вимогам, що висувалися до терміна, і використовувався б у межах певної терміносистеми та на міжгалузевому рівні.

3) Створення категорій і баз даних.

4) Переклад термінів.

5) Термінологічне редагування.

6) Організаційний напрям. Він охоплює видання спеціальних журналів, збірників з проблем термінознавства.

 

 

Література

1. Ковалик І. І. Логіко-лінгвістична концепція технічної термінології у слов’нських мовах // Вісн. Львів ун-ту, сер. Філології, 1969 р., №6, ст.112-126.

2. Крижанівська А. Г., Симоненко Л. О. Актуальні проблеми упорядкування наукової термінології К., 1987 р.

3. Шелов С. Д. Термінологія, професійна лексика та професіоналізми // Вопросы языкознания, 1984 р., №5, ст.85-94.

4. Секунда Т. Принципи складання української технічної термінології. К., 1989 р.

5. Киян Т. Н. Лингвистические аспекты терминоведения К., 1989 р.

 





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1558; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.166.235.48
Генерация страницы за: 0.006 сек.