Час – 4 години. 7.1. Зміст стратегії організації фінансів

Література: [3 c.224-235], [4 c.191-222].

7.1. Зміст стратегії організації фінансів

Фінансова діяльність включає в себе сукупність операцій по надходженню і витрачанню засобів у грошовій оцінці та ефективному їх використанню в процесі виробництва і реалізації продукції.

Мета аналізу фінан­сового стану підприємств – поліпшити організацію фінансів та підвищити ефективність їх використання в процесі господарської діяль­ності.

Зміст аналізу фінансового стану полягає у вивченні:

Ø розміщення й використання засобів виробництва;

Ø платоспроможності підприємства;

Ø забезпеченості власними оборотними коштами;

Ø стану виробничих запасів та власних і позичених джерел їх утворення;

Ø стану фінансової дисципліни в розрахунках з іншими підприємствами, організаціями та державою;

Ø використання коштів господарства за призначенням;

Ø виявлення шляхів підвищення ефективності використання фінансових ресурсів;

Ø вивчення ознак банкрутства;

Ø реакції підприємства на кризисний стан;

Ø вибір стратегії запобігання банкрутству та інші.

Самоокупність – це діяльність, при якій ресурси, вкладені у виробництво та реалізацію продукції, окупаються прибутком, відповідним нормативному рівню рентабельності.

Самофінансування – це забезпечення потреб підприємства у фінансових ресурсах по формуванню та ефективному використанню всіх господарських засобів, як основних, так і оборотних, розширенню виробництва за рахунок грошових надходжень від реалізації своєї продукції, робіт і послуг.

При самофінансу­ванні користуються як власними, так і залученими коштами у вигляді кредитів банку та інших джерел. Однак обов'язковою умовою при цьому є своєчасне повер­нення кредитів за рахунок власних нагромаджень підприємства.

Господарські засоби розділяються відповідно на основні та оборотні.

Основна частина оборотних коштів знаходиться у сфері вироб­ництва, друга частина розмі­щується у сфері обігу.

До власних належать закріплені за підприємством засоби у статутному фонді, які потім поповнюються за рахунок прибутку господарства. Основним джерелом залучених коштів є короткотермінові та інші кредити банку. Крім цього, оборотні кошти можуть формуватися за рахунок кредиторської заборгованості, фондів економічного стимулю­вання, спеціальних фондів та інших джерел.

Розвиток ринкової економіки зумовлює два основних напрямі аналізу фінансового стану підприємства.

Перший — це проведення об'єктивної оцінки вартості господарських засобів, що знаходяться реально в розпорядженні підприємства, і, відповідно, рівня його платоспроможності, – в першу чергу "ліквідності балансу", під якою розуміють такий стан активів і пасивів окремих розділів балансу підприємства, який забезпечує своєчасне погашення платіжних зобов'язань не лише наявними грошовими коштами, але й порівняно легкою і не збитковою реалізацією майна.

Другий напрямок аналізу — це традиційний аналіз стану й рівня ефективності використання оборотних засобів і джерел їх формування з метою пошуку резервів поліпшення результатів фінансової діяльності підприємства.

Підвищення необхідності відродження першого напрямку аналізу фінансового стану зумовлюється тим, що в умовах ринкової економіки з’являється можливість, якої раніше не існувало, ліквідації підприємства залежно від збиткових результатів господарської діяльності. Разом з тим потреба у проведенні аналізу ліквідності балансу не знижує, а навпаки, підвищує роль традиційного внутрігосподарського аналізу розміщення й використання оборотних засобів, пошуку резервів зміцнення фінансового лану підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07