Оплата праці працівників

Оплата праці являє собою грошове вираження вартості та ціни робочої сили у формі грошової або натуральної винагороди, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Оплата праці виконує відтворювальну і мотиваційну функції. Відтворювальнафункція полягає у забезпеченні нормального відтворення робочої сили відповідної кваліфікації, мотиваційна — у спонуканні працівників до ефективних дій на робочих місцях. Як соціально-економічна категорія зарплата є основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток виробництва, зростання продуктивності праці, скорочення витрат та ін.

Організація оплати праці у будівельних організаціях (незалежно від форм власності) здійснюється на підставі:

Ø державного регулювання оплати праці;

Ø тарифної системи оплати праці;

Ø преміювання працівників;

Ø договірного регулювання оплати праці.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, оподаткуванням доходів працівників тощо. Норми оплати праці і гарантії для працівників на компенсації встановлюються Кодексом законів про працю. Регулювання оплати праці здійснюється на основі системи угод. Генеральна Угода укладається між КМ України і Українською спілкою промисловців і підприємців та профспілковими об'єднаннями України як чинний акт соціального партнерства, що визначає узгоджені позиції і дії сторін за основними принципами проведення соціально-економічної політики у державі, забезпечення прав і гарантій трудящих, досягнення злагоди в суспільстві.

Основу організації оплати працістановить тарифна система оплати праці – це сукупність нормативів, які визначають диференціацію оплати праці залежно від складності й умов праці, форми заробітної плати, яка застосовується в будівництві. Основними елементами тарифної системи є:

· тарифні сітки і тарифні ставки;

· схеми посадових окладів працівників;

· тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій.

Тарифна сітка – це шкала розрядів із відповідним коефіцієнтом. Вона застосовується для обліку в оплаті праці робітників різного рівня кваліфікації. Тарифна сітка пов’язана з тарифно-кваліфікаційним довідником і містить 15 тарифних розрядів з діапазоном тарифних коефіцієнтів від 1 до 4,1. Розмір тарифної ставки першого розряду встановлено на рівні мінімального розміру заробітної плати. Тарифні ставки інших розрядів (С_рі) визначають множенням тарифної ставки першого розряду (С_р1) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (К_і):

С_рі = С_р1 х К_і, грн. (4.9)

Форми і системи оплати праці, норми праці, тарифні ставки і посадові оклади, розцінки, премії та ін. встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від національної належності, статі, мови, політичних поглядів тощо.

У будівельних організаціях усіх форм власності в Україні застосовуються дві форми оплати праці – погодинна і відрядна.

Погодинна зарплата — це оплата праці за відпрацьований час з урахуванням рівня кваліфікації і застосовується на роботах, що не підлягають нормуванню й обліку по трудомісткості, тісно пов’язана з роботою машин і регламентується нею. Ця форма має такі підсистеми:

1. Пряма погодинна

З_п.пог = Ф_міс х С_г, грн ., (4.10)

де Ф_міс — фактично відпрацьований за місяць час, год./міс;

С_г — годинна тарифна ставка відповідно до розряду робітника, грн.

2. Погодинно - преміальна система

З_п.прем ⁼ З_тар + Д_пр, грн ., (4.11)

де З_тар- — тарифна зарплата за прямою погодинною системою, грн.,

Д_пр — сума преміальних доплат, грн.

Сума преміальних доплат визначається із залежності

Д_пр = грн. (4.12)

Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи і застосовується в основному для оплати праці спеціалістів, службовців і керівників.

Відрядна форма зарплати залежить від кількості виконаної роботи згідно встановлених відрядних розцінок за одиницю роботи, виражену в натуральних одиницях виміру, і має такі системи:

1. Пряму відрядну обчислюють за формулою

З_п.відр.= , грн., (4.13)

де Pi — годинна тарифна ставка, встановлена відповідно до розряду виконуваної роботи, грн./год.;

N_фі — норма часу за одиницю роботи, год.;

п — кількість видів робіт.

2. Відрядно-преміальна визначається із залежності

З_в.прем = З_тар. + Д_пр.в., грн ., (4.14)

де З_тар.в — тарифний заробіток робітника, грн.;

Д_пр.в. — сума преміальних доплат.

Різновидом відрядно-преміальної форми є відрядно-прогресивна, за якою за обсяг виконаної роботи в межах встановленої норми нараховується відрядна розцінка, розрахована у звичайний спосіб, а за обсяг робіт, виконаний понад план, - прогресивно наростаюча розцінка.

При цьому слід чітко встановити показники, за якими здійснюється преміювання, і розмір премії за виконання і перевиконання цих показників. Це можуть бути показники зростання виробітку, продуктивності праці, збільшення обсягів робіт, виконання норм виробітку, економії матеріалів тощо.

3. Непряма відрядна використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників (наприклад, робітників-механізаторів, які обслуговують будівельні машини у складі бригади). Заробітна плата за цією системою залежить від результатів роботи бригади (тобто непрямо від обсягів виконаних робіт).

4. Колективна (бригадна) система оплати праці

1) Метод годино-коефіцієнтів

а) загальна кількість годино-коефіцієнтів, відпрацьованих бригадою:

Г_к.бр.= Т_фі К_і, (4.15)

де Т_ф —кількість годин відпрацьованих і-м робітником, год./міс.;

К_і — тарифний коефіцієнт за розрядом і-го робітника;

m — кількість членів бригади,чол.;

б) сума бригадного заробітку на один годино-коефіцієнт

З_1г.к. = ,грн.; (4.16)

в) заробіток і-го робітника

Зі = Т_фіКі З_1г.к., грн. (4.17)

2) Метод коефіцієнта виконання норм використовують, коли члени бригади працюють у різних умовах. Розподіл бригадного заробітку:

а) визначають заробіток бригади

З_бр.вик.=Т_фі Т_с , грн., (4.18)

де Т_с — годинна тарифна ставка і-го робітника,грн./год.;

б) знаходять коефіцієнт виконання норм

К_вн = ; (4.19)

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють так:

Зі ⁼ Т_фі Т_с К_вн. (4.20)

За безтарифною системою зарплата працівника залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Т_ф). Послідовність розрахунків:

1. Визначається кількість балів, набрана кожним і-м працівником

Бі= К х Тф х КТУ, (4.21)

де Тф — відпрацьована кількість людино-днів одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів (Бсум) працівників

Б_сум =, (4.22)

де m — чисельність працівників.

3. Визначається частка фонду оплати праці, що припадає на один бал

d = . (4.23)

4. Нараховується заробітна плата і-го працівника

Зі = d х Б_і. (4.24)

Різновидом безтарифної системи оплати праці є к онтрактна система оплати праці, яка ґрунтується на контракті укладеному між роботодавцем і виконавцем. У договорі обумовлюються умови праці, а також строк дії контракту. Основна перевага контрактної системи – це чіткий розподіл прав та обов’язків працівника і керівників будівельних організацій. В умовах ринку це досить ефективна система.

Система участі в прибутках передбачає розподіл прибутку між працівниками у формі грошових виплат (акцій).

Основна заробітна плата — це винагорода, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками робітників та посадовими окладами для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і за особливі умови праці.

· Надбавки до тарифних ставок та посадових окладів:

- за звання майстра і класи кваліфікації; персональні надбавки; високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань; за суміщення професій, розширення зон обслуговування тощо.

· Доплати до середнього заробітку за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному та безперервному режимі виробництва (у вихідні дні, в нічний час) та ін.

· Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — виплати у формі винагород, премій, компенсаційних та інших грошових й матеріальних виплат. Премії за виробничі результати, економію матеріальних ресурсів, підвищення продуктивності праці, зменшення простоїв, тощо. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.

Відрахування на соціальні заходи у складі відрахувань на обов'язкове соціальне, пенсійне, медичне страхування, додаткове пенсійне страхування та інші обов’язкові збори і відрахування на соціальні заходи здійснюють за встановленим законодавством порядком і нормами.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників:

Ф_т.пог.=Ч_і Ф_ді С_1і К_сер.і. , грн., (4.25)

де Ч_і — чисельність погодинників, які працюють в і-х умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол.;

Ф_ді — дійсний фонд часу роботи одного робітника-погодинника, нормо-год./рік;

С_1і — годинна тарифна ставка погодинника першого розряду, грн./год.;

К_сер.і — середній тарифний коефіцієнт погодинників.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників:

Ф_т.відр.= Т_і Т_с.1 К_сер.і.,грн., (4.26)

де Т_і — сумарна трудомісткість робіт при і-х умовах праці, нормо-год./рік;

Т_с.1 — годинна тарифна ставка відрядника першого розряду, грн./год.;

К_сер.і — середній тарифний коефіцієнт відрядників за і-ми умовами праці.

Дата добавления: 2014-01-07