Відповідальність за порушення вимог охорони праці

Внутрішньовідомчий і громадський контроль за охороною праці

Внутрішньовідомчий контроль виражається в систематичній перевірці міністерствами і відомствами дотримання стандартів, норм і правил охорони праці, трудового законодавства на підпорядкованих їм підприємствах.

Громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві здійснюють профспілкові комітети та уповноважені з питань охорони праці. Професійні спілки та уповноважені з питань охорони праці здійснюють громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

Відповідно до Закону "Про охорону праці" у разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які, відповідно до законодавства, використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

У системі контролю за станом охорони праці важливе місце належить громадським інспекторам з охорони праці, які повинні вибиратися відкритим голосуванням в кожній профгрупі. Права та обов'язки громадського інспектора з охорони праці визначені спеціальним Положенням. Від якості їх роботи багато в чому залежить стан охорони праці на підприємстві або установі.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія складається з представників власника, профспілки, спеціалістів з охорони праці тощо. Рішення комісії носить дорадчо - рекомендаційний характер. На підприємствах, де існує цехова структура, створюються також цехові комісії з охорони праці. Очолює комісію охорони праці член комітету профспілки (цехкому) - старший громадський інспектор з охорони праці підприємства (цеху). Головою комісії і будь-яким громадським інспектором не може бути представник адміністрації.

Виділяють наступні види відповідальності: адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як для підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання у вигляді повної або обмеженої відповідальності.

Адміністративна відповідальність - це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає в застосуванні до них штрафних санкцій. Умови залучення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Стаття 41. Порушення строку проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці крім порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці про нещасний випадок на виробництві - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують найману працю, від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контроль і спостереження за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи Департаменту державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Державні інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Згідно зі ст. 188⁴ - невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів - тягне за собою накладення штрафу на працівників від 6 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом "Про охорону праці" та "Положенням про порядок накладення штрафів підприємства, установи та організацій порушення нормативних актів про охорону праці", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1993 р. № 754, встановлено відповідальність підприємств, установ, організацій у вигляді штрафу за:

- порушення вимог актів законодавства, правил, норм, інструкцій з охорони праці, обов'язкові для виконання;

- невиконання приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Ці штрафи накладаються за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві посадовими особами Держгірпромнагляд (Управління організації наглядової діяльності) у наступних розмірах:

- головою Держгірпромнагляд - до 2% місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

- заступником голови Держгірпромнагляд - до 1,5% місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

- начальниками територіальних управлінь - до 1%.

Максимальний розмір штрафу, що справляється з підприємства не може перевищувати 2% місячного фонду зарплати).

Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві і кожен випадок професійного захворювання, які сталися з його вини, а саме у разі:

- нещасного випадку, що не привів до стійкої втрати працездатності працівника - у розмірі, визначеному з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;

- нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати працездатності, і за професійне захворювання - у розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності;

- смерті потерпілого - у розмірі дворічного заробітку потерпілого.

Кримінальний Кодекс України передбачає покарання за злочини у галузі охорони праці, передбачені ст. 271-275.

Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:

1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі:

- карається штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки:

- карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці:

1. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно -правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого:

- карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки:

- карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою:

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого:

- карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки:

- карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд:

1. Порушення при розробці, конструюванню, виготовленню чи зберіганню промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого:

- караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки:

- карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дата добавления: 2014-01-07