Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття, предмет та метод Конституційного Права України




Конституційне право України є провідною галуззю національного права і являє собою систему правових норм, які закріплюють та регулюють основи конституційного ладу, правовий статус особи, державний і територіальний устрій, систему, порядок формування і принципи організації та діяльності органів Української держави.

Саме з цієї галузі права студенти починають вивчення діючої системи права України.

Правильне уявлення про інститути конституційного права, оволодіння основними юридичними поняттями має важливе значення і дає ключ до правильного розуміння суті права України та окремих його галузей.

Провідна роль конституційного права України зумовлена такими чинниками:

1. Предметом конституційного права є особливе коло суспільних відносин, що мають важливе значення для суспільства, держави і особи. Ці відносини стосуються всіх найважливіших сфер суспіль­ного життя: економіки, політики, ідеології, соціальних відносин.

2. Конституційне право дістало назву від латинського слова «сonstitutio» — конституція, яке означає «встановлення», «устрій».

У сучасному розумінні конституція — це Основний Закон держави, що визначає найважливіші засади організації суспільства, є основою правової системи держави. Норми Конституції є вихідними для всіх інших галузей права.

3. Конституційне право закріплює основоположні принципи конституційного ладу, визначає основні права і свободи людини і громадянина, встановлює принципи державно-територіального устрою, засновує систему органів державної влади і місцевого самоврядування та наділяє їх відповідною компетенцією.

4. Конституційне право регулює сам процес утворення права, визначає види правових актів і становить правову базу національного законодавства України.

5. Конституційне право, базуючись на Конституції України, закріплює принцип верховенства права, який означає: Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

В літературі давно дискутується питання: якій назві - "конституційне" чи "державне" право - надати перевагу. В багатьох країнах набув поширення термін "конституційне право". Це стосується насамперед країн, де склалася англосаксонська і романська правові системи, що уособлюють конституційний устрій, найбільш характерними рисами якого є громадянське суспільство і правова держава.

Для німецької правової системи характерне вживання терміну "державне право", що є відображенням історичних реалій, в яких відбулося становлення і розвиток німецької державності.

В СРСР було державне, а не конституційне право, що зумовлювалось низкою політичних, правових й ідеологічних причин. Найголовніша з них - конституційний лад, який не знав ні розподілу влади, ні судового захист прав особи, ні інших, справні демократичних інститутів.



Термін "державне право" є більш ширшим від терміна "конституційне право" і включає адміністративне, фінансове та процесуальне право.

Так, конституційне право України – це провідна галузь права, яка становить сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють основу соціально-економічної структури суспільства, його політичну систему, правовий статус особи з метою забезпечення умов для здійснення державної влади в країні.

Основним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом України.

Структура предмета конституційного права України:

- відносини політичного характеру (наприклад, форма правління, форма державного устрою);

- найважливіші економічні відносини (скажімо, реґламентація існуючих форм власності та механізмів її захисту);

- відносини, що стосуються правового статусу людини і громадянина (громадянство, основні права, свободи та обов'язки особи, ступінь їх гарантованості з боку держави);

- відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов'язані з державно-територіальним устроєм України;

- відносини щодо організації та діяльності державного апарату України;

- відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.

Метод правового регулювання конституційного права - система прийомів і способів, за допомогою яких норми галузі права впливають на конкретні суспільні відносини, впорядковують їх щодо цілей і завдань правового регулювання.

Характерні риси методу конституційно-правового регулювання:

1. найбільша загальність;

2. максимально високий юридичний рівень (Конституція України має абсолютну вищу юридичну силу, а всі інші акти повинні беззастережно їй відповідати);

3. імперативність і централізованість регулювання (напр., відносини між суб'єктами права ґрунтуються на засадах субординації, тобто підпорядкування одного суб'єкта іншому);

4. установчий характер (Конституція встановлює основи конституційного ладу, принципи взаємовідносин держави й особи);

5. універсальність (дія методу поширюється на всі галузі національного права);

6. поєднання прямого і опосередкованого регулювання (з одного боку, Конституція - це надзвичайно постійний, стійкий політико-правовий документ, з іншого - вона не може враховувати розвиток суспільних відносин).

Методи конституційно-правового регулювання:

1. метод загального реґламентування;

2. установчі методи;

3. методи декларацій;

4. встановлення принципів, цілей і завдань організації і діяльності суб'єктів конституційного права;

5. позитивні зобов'язання, покладення обов'язків та відповідальності (сплата податків);

6. дозвіл (ВРУ може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань),

7. заборона (цензура заборонена - ст. 15 КУ) тощо.

 





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 804; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.162.125.164
Генерация страницы за: 0.085 сек.