Питання 1. Управління як сутністна основа менеджменту

Тема 1. Поняття та сутність менеджменту

1. Управління як сутністна основа менеджменту

2. Сутність, цілі та завдання менеджменту

Управління за своєю суттю властиве будь-якій діяльності і представляє собою цілеспрямовану дію на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин.

Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією тощо).

Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

Введите текст или адрес веб-сайта либо переведите документ.

Отмена

v Subʺekt upravleniya napravlyaet obʺektu upravleniya impulʹsy vozdyeĭstviya, kotorye soderzhat v sebe v yavnom ili v kosvennom vide informatsiyu otnositelʹno togo, kak dolzhen funktsionirovatʹ v dalʹnyeĭshem obʺekt upravleniya. Dannye impulʹsy nazyvayut·sya vupravlencheskimi komandami, Obʺekt upravleniya poluchaet upravlencheskie komandy i funktsioniruet v sootvet·stvii s ih soderzhaniem.

Перевод: русский > украинский

З початку 20 століття управління починає виділятися у самостійну діяльність і відповідно починає розвиватится відповідна галузь знань – наука про управління – менеджмент.

На рубежі XIX-XX ст. в промисловому виробництві розвинених країн відбулися серйозні зрушення. Так, різко зросли його масштаби і концентрація, що виразилося в появі підприємств-гігантів, на яких чисельність зайнятих становила тисячі і десятки тисяч робітників та інженерів, застосовувалися дороге устаткування і складні технологічні процеси, засновані на останніх досягненнях науково-технічної думки. Зміни умов виробництва зажадали настільки ж докорінної зміни управління виробництвом, тим більше, що необхідні передумови для поновлення організації виробництва значною мірою вже були - це досвід індустріального управління, накопичений у XIX столітті, і досягнення у таких галузях знання, як економіка, соціологія, психологія.

Саме в цей історичний період набуває розвитку підприємництво як соціальний інститут, широкого розповсюдження набувають різні форми організацій, особливо в сфері виробництва.

Обов΄язковими умовами формування організації є наявність:

¾ хоча б однієї спільної мети, яку приймають всі члени групи;

¾ щонайменше двох осіб, яківважають себе членами групи;

¾ розподілу праці між учасниками групи;

¾ системи управління, за допомогою якої здійснюється координація дій людей у процессі господарської діяльності.

Отже, управління в організації – це цілеспрямована діяльність щодо координації дій учасників основних господарських процесів:

· отримання сировини чи ресурсів із зовнішнього середовища;

· виготовлення продукції (переробка сировини і ресурсів);

· видача продукту у зовнішнє середовище.

Ці процеси є життєвоважливими для організації. Але на них значно впливають і змінюють їх ефективність такі фактори:

· система відносин між людьми в процесі спільної праці;

· зміна умов зовнішнього середовища;

· поведінка керівника й співвідношення влади і лідерства в організації.

Саме необхідність враховувати вплив цих та інших, не пов΄язаних зі змістом основних господарських процесів, факторів робить менеджмент, на відмінну від суто управління, більш багатоаспектним явищем, яке охоплює всі процеси, які відбуваються в організації та її взаємодію із зовнішнім середовищем.

Дата добавления: 2014-01-07