Фундаменти на залізобетонних оболонках

Для зведення фундаментів опор великих і позакласних мостів часто застосовують збірні залізобетонні оболонки у вигляді колових циліндричних труб. Ланки оболонок діаметром від 0,6 до 2 м готують на заводах ЗБК методом центрифугування, а ланки великих розмірів - в циліндричних віброопалубках.

Оболонки виконують переважно з бетону класу В35 (рис. 5.7) із застосуванням як звичайної стержневої арматури класів А300С і А400С так і високоміцної напруженої класів А800, що встановлюється в товщині стінки в один ряд. Захисний шар бетону повинен бути не менше 4 см.

Секції оболонок з'єднують між собою болтами на фланцях (рис. 5.8, а), зварюванням кромок (обичайок) оболонок (рис. 5.8,6), зварюванням випусків арматури та іншими способами. Стикують ланки як до поглиблення оболонок, так і в процесі опускання поступовим їх нарощуванням. Металеві частини стиків перед зануренням обетоновують або захищають від корозії покриваючи бітумно-вугільним лаком, полімерними розчинами і іншими засобами.

Рис. 5.7. Залізобетонна оболонка: 1 - стінка оболонки; 2 - спіральна арматура; 3 – ніж; 4 - стрижні поздовжньої арматури; 5 – фланець; 6 – болт

Рис. 5.8. Стики ланок оболонок

Рис.5.9. Види опирання оболонок на грунт

Рис. 5.10. Види опирання оболонок на скальну породу: 1 - невивітрена скальна порода;

2 - вивітрений шар породи; 3 – грунт; 4 - оболонка; 5 – ніж

Нижню частину занурюваних оболонок підсилює влаштування металевого наконечника або ножа, які приєднують болтами на фланцях, зварюванням кромок (обичайок) або виготовленням спеціальної нижньої ланки оболонок.

Оболонки діаметром більше 1 м занурюють з відкритою порожниною. Порожнини занурені у різні грунти оболонок діаметром більше 1 м з мінімальною товщиною стінок, як правило, заповнюють бетоном При потовщених стінках оболонок (більше 16 см) часто обмежуються влаштуваням бетонної пробки, а в стінках потовщеної оболонки дають дворядне армування.

З метою підвищення несучої здатності фундаментів на залізобетонних оболонках (при недостатньо високій міцності грунтів в основі) після занурення в нижній частині влаштовують розширення спеціальними буровими верстатами.

Обпирання оболонки на скельні грунти основи може бути різним. Наприклад, при міцній невивітренній скелі товстостінна оболонка може своїм ножем входити у верхній її шар, що досягається граничним впливом віброзанурювача. Порожнину оболонки можна заповнювати піщано гравійної сумішшю, бетоном або влаштовувати внизу бетонну пробку. При затрудненому досягненні ножем оболонки скельної породи або великій товщі слабкої скелі зсередини оболонка разбурюється свердловиною, яку потім заповнюють бетоном. У разі необхідності попередньо в свердловину можна опустити і потім забетонувати арматурний каркас.

Дата добавления: 2014-01-07