Технологія занурення оболонок

Технологія занурення оболонки складається з ряду операцій:

1) транспортування ланок в межах будмайданчика;

2) подйом і встановлення їх в напрямляючі пристрої;

3) з'єднання ланок між собою;

4) встановлення і закріплення віброзанурювача на оболонці;

5) занурення оболонки і супутні роботи.

Ланки транспортують як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні. Якщо вони доставлені із заводу або виготовлені на будмайданчику далеко від місця занурення, ланки перевозять в горизонтальному положенні на вагонетках, а по воді на плавучих засобах. Перед установкою ланок їх розмічають по довжині фарбою для зручності спостереження за швидкістю і глибиною занурення.

Залежно від можливостей застосовуваного кранового обладнання (висота підйому гака і вантажопідйомність) оболонки стикують з окремих ланок на повну довжину або нарощують в міру їх занурення. Ланки з'єднують між собою болтами на фланцях або зварюванням. Болтовий стик більш простий і надійний в роботі, хоча вимагає більшої витрати сталі, ніж зварний. Зварний стик менш технологічний, його зазвичай застосовують, монтуючи оболонку на повну довжину в горизонтальному положенні на стелажі. Для водонепроникності після затягування всіх болтів стик обварюють по периметру і обетоновують. Непокриті бетоном металеві поверхні стиків оболонки для оберігання від корозії покривають декількома шарами гарячого бітуму, епоксидним клеєм або іншими водостійкими покриттями. Міцність стику повинна бути не менше сумарної міцності всіх стержнів робочої арматури оболонки.

Перші секції оболонок довжиною менше глибини води тимчасово підвішують на каркаси хомутами, після чого нарощуюєтся чергова верхня ланка. Піднімають і встановлюють віброзанурювач на оболонку краном. Віброзанурювач встановлюють на головку оболонки і з'єднують з нею перехідником тільки після перевірки правильності положення направляючих пристроїв. Занурення паль і оболонок вібрацією аналогічні.

Якщо потужність віброзанурювача недостатня, то сили тертя між грунтом і поверхнею оболонки можна зменшити розпушуванням грунту напірної водою (підмивом). Воду подають під тиском трубами, розташованими рівномірно по зовнішньому периметру оболонки. Підмив рекомендується в піщаних і супіщаних слабозв'язаних грунтах, коли амплітуда коливання оболонок стане менше 5мм. У глині підмив малоефективний. Підмивні труби встановлюють з розрахунку - одна труба на 1 м периметру оболонки. При заглибленні похилих оболонок дві з підмивних труб обов'язково встановлюють з боків оболонки. Нижні кінці труб оснащують насадками з одним центральним і чотирма бічними отворами.

Насосну установку для підмиву розраховують на подачу 50 - 100 м³ / год води на кожну підмивну трубу. Тиск на виході з труб повинен бути не менше 0,5 МПа для розпушування дрібнозернистих піщаних грунтів, не менше 1,0 МПа для крупнозернистих галійних або супіщаних. Низ підмивних труб не доводять до ножа оболонки на 0,5-1,5 м, щоб уникнути напливу грунту всередину в процесі віброзанурення. Занурюючи оболонки на глибину більше 20-25 м, ефективність підмиву підвищують нагнітанням стиснутого повітря одночасно з водою через спеціальні повітропідвідні сталеві труби або шланги, скріплюючи їх з підмивними трубами і розташовуючи нижні кінці приблизно на 1 м вище. Витрата повітря на виході повинна бути не менше 2-3 м³/хв.

При влаштуванні основ з оболонок великого діаметра (більше 2 м) в піщаних грунтах для подолання сил тертя часто одного зовнішнього підмиву виявляється недостатньо. Тоді додатково застосовують підмив зсередини оболонки. Для цього через отвори в наголовник віброзанурювача в порожнину оболонки пропускають підмивні труби, сполучені з насосом високого тиску. Нагнітаючи в них воду, забезпечують розмив піщаного грунту всередині оболонки, полегшуючи тим самим її занурення.

Рис. 5.12. Технологічна послідовність заглиблення оболонки з підмивом для глинистих грунтів: 1 - портальний кран; 2 - чергова секція оболонки; 3 – оболонка; 4 – каркас;

5 - підмивні труби; 6 - віброзанурювач

Питання для самоконтролю:

1. Дерев’яні палі, вимоги до них.

2. Залізобетонні палі, вимоги до них.

3. Способи занкркння паль у грунт.

4. Палі, вимоги до них.

5. Занурення паль у воду.

6. Обладнання для забивання паль.

7. Послідовність занурення паль.

8. Занурення паль забиванням.

9. Занурення паль вібруванням.

10. Занурення паль підмивом водою.

11. Приймання забитих паль.

12. Фундаменти на залізобетонних оболонка.

13. Занурення оболонок.

Лекція6

БУДІВНИЦТВО ДЕРЕВ'ЯНИХ МОСТІВ

Дата добавления: 2014-01-07