Система кодів і субкодів, що зустрічаються у Повідомленні

Код

Модель Ум6ерто Еко

Основу моделі склали кілька розроблених авторів фундаментальних положень:

а) заперечення базової сутності лінгвістики в семіотичному аналізі;

б) утвердження як основних об'єктів семіотичного аналізу (так званих «крапок неправди»): на думку Умберто Еко, література й мистецтво фіксують те, чого не було, замість того щоб оповідати про те, що було насправді;

в) пріоритетне значення в семіотиці має візуальна комунікація.

Під лексикодами, або вторинними кодами, У. Еко розуміє різного роду значення, які відомі не всім, а тільки частини аудиторії.

Розробка У. Еко надалі послужила базовою основою для створення конкретних моделей візуальної комунікації. Ці останні в цей час широке використовуються PR-Фахівцями.

Під кодом ми розуміємо систему комунікативних конвенцій, парадигматично з'єднуючі елементи, серії знаків із серіями семантичних блоків (або змістів), і систем, що встановлюють структуру обох: кожна з них управляється правилами комбінаторики, що визначають порядок, у якому елементи (знаки й семантичні блоки) синтагматично вибудувані. Під кодом ми розуміємо, наприклад, вербальну мову(англійську, італійську або німецьку); візуальні системи (сигнали світлофора, карткові ігри) і т.д.

При прийманні повідомлення виділення якогось одного коду й лексикона спрощується, якщо відомо контекст комунікації. Контекст "парламентські новини" спрощує виділення певного лексикона, необхідного для декодування повідомлення.

Використання субкоду в загальному трансформує процес позначення (зображення, denotation, denote) у процес означення (конотації, підтексту,н ашарувань, connotation, connote). Вираження "крилатий хлопчик" у поетично-еротичному контексті відноситься до міфології (міфологічний субкод) і не просто позначає (denotes) крилатого хлопчика, але означає (connotes) "Ерос". Контекст без зміни форми повідомлення для декодування останнього вимагає використання додаткового лексикона, що надає повідомленню інший рівень змісту. Людина, що не володіє міфологічним лексиконом, або не розуміюча з контексту, що він йому потрібний, інтерпретує це повідомлення як парадоксальне. Або вона може використовувати невірний субкод (наприклад, біблійний) і декодувати повідомлення випадковим (аберрантним) чином, вирішивши, що мова йде про серафима.

Після того, як ми дали ці визначення, спробуємо виділити серії кодів і субкодов, які з'являються в процесі створення й інтерпретації телевізійного повідомлення, і на які засновані різні рівні змісту.

Повідомлення, якщо воно складається з образів, музики, звуків і мовлення, можна розглядати як засноване на трьох основних кодах, що включають у себе субкоди:

1. Портретний код

A. Іконологічний субкод

B. Естетичний субкод

C. Еротичний субкод

D. Субкод монтажу

2. Лінгвістичний код

A. Спеціалізовані жаргони

B. Стилістичні синтагми

3. Звуковий код

A. Емоційні субкоди

B. Синтагми із придбаною стилістичною цінністю

C. Синтагми з конвенціональною цінністю

Дата добавления: 2014-01-07