Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поштові протоколи smtp, рор3, імар4




Розглянемо найбільш розповсюджені типи форматів поштових повідомлень та їх взаємодію між собою.

Будь-яке поштове повідомлення складається з конверта повідомлення і тіла повідомлення. Конверт містить інформацію, необхідну для доставки та обробки повідомлення. Тіло повідомлення містить інформацію, яку відправник передає отримувачу. Всі поштові системи використовують інформацію з тіла повідомлення для побудови конверта.

У найпростішому випадку конверт складається лише із заголовка. Кожен рядок заголовка містить ім’я поля заголовка і дані поля заголовка. Ім’я поля відділяється від даних символом „:”. Мінімальний заголовок обов’язково повинен містити наступні поля:

· „From:” - містить адресу відправника. Як правило, цей ідентифікатор встановлюється у параметрах настройки програми поштового клієнта. Дане поле може містити кілька адрес відправників, від імені яких було відправлено поштове повідомлення.

· „То:” – містить адресу (адреси) отримувача (отримувачів) повідомлення. Будь-яке повідомлення мусить містити або поле „То:”, або поле „Сс:”, яке містить адреси отримувачів копій даного повідомлення.

· “Date:” – містить дату відправки повідомлення поштовою системою. Воно містить дату, час та часову зону. Формат дати також залежить від поштової системи.

Наступні поля є необов’язковими.

· “Subject:” – містить тему даного повідомлення, заповнюється користувачем самостійно залежно від інформаційної частини повідомлення.

· “Message-Id:” – містить унікальний ідентифікатор повідомлення. Він використовується для посилань інших повідомлень на дане і ідентифікації частин даного повідомлення. Склад ідентифікатора визначається типом поштової системи і, як правило, складається з рядка символів і адреси хоста відправника.

· “Reply-To:” – містить адресу поштового ящика, куди слід направляти відповіді на дане повідомлення. Відповіді на повідомлення, в заголовку якого міститься це поле, направляються за вказаною в ньому адресою. Якщо дане поле відсутнє, то відповіді направляються за адресою, вказаною в полі „From:”.

· “Received:” – поле добудовується при проходженні через проміжні сервери і містить поля з адресами і часом обробки повідомлення проміжними серверами.

Також заголовок може містити записи типу і версії програмного забезпечення клієнта (“X-Mailer:”), коментарі (“Comments:”), пріоритетність (“Priority:”) та ін.

На початковому етапі розвитку електронної пошти було цілком достатньо передавати між користувачами лише текстові повідомлення, які містили символи з набору ASCII. Якщо користувачу було необхідно відправити зображення або виконуваний файл, він кодував його цими символами і вставляв у текст повідомлення.

З розширенням можливостей електронної пошти стало необхідним передавати поштою тексти, написані на різних національних мовах, зображення, виконувані файли, відео та ін. Стара схема передачі таких даних ставала незручною через те, що:

- різні клієнти працювали з різними типами кодування, що части призводило до неможливості прочитати отримані дані адресатом;

- не було визначено структуру розміщення і ідентифікації типу закодованих даних. Щоб зрозуміти, що являє собою отримана інформація, слід було вибрати її з повідомлення і розкодувати.

Тому для більш зручної роботи з складеними і нестандартними (не ASCII) повідомленнями було розроблено стандарт МІМЕ (Multipurpose Internet Mail Extension, багатоцільове розширення електронної пошти).

Повідомлення побудовано із використанням МІМЕ, якщо у ньому присутні наступні поля:

· “MIME-Version:” – поле містить рядок версії МІМЕ розширення даного повідомлення.

· „Content-Type:” – вказує на склад повідомлення:

1. „text” – повідомлення містить текстову інформацію у вигляді послідовності символів із набору, вказаного параметром „charset” (us-ascii, iso-8859-1, koi8-r, windows-1251 та ін.)

2. „multipart” – означає, що дане повідомлення складається з кількох окремих блоків, кожен з яких описує свій склад самостійно.

3. “application”, “image”, “video”, “audio” – означає, що повідомлення містить двійкові дані певного типу.

4. “ message ” – повідомлення містить інше повідомлення.

· “Content-Transfer-Encoding” – містить ідентифікатор типу кодування, яка використовується у даному повідомленні або його частині.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 412; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.