Неправильно правильно

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО

Виписка з листа витяг з листа

Вирішення стосунків з'ясування стосунків

Відзив на реферат відгук на реферат

Святкова відкритка святкова листівка

Дубльонка шкірянка

Кровельщик покрівельник

Стала в нагоді стала в пригоді

Накопичувач енергії нагромаджувач

Напайка напаювання

Напильник напилок

Недолік хиба, вада, огріх

З панею Наталею з пані Наталею

3 Особливості вживання й правопису прикметника в професійному спілкуванні

Прикметник – це самостійна частина мови, яка виражає постійну ознаку предмета і відповідає на питання який? або чий?

Ця частина мови пояснює іменник, узгоджуючись із ним у роді, числі й відмінку: кваліфікований спеціаліст.

За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні й присвійні.

Якісні мають простий, вищий і найвищий ступені порівняння – веселий – веселіший – найвеселіший, відносні вказують на ознаки предмета за належністю до інших предметів, дій чи обставин – джерельна вода, а присвійні вказують на належність предмета людині або тварині – чий? Шевченкові твори, Ігорів зошит.

Вищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суф. - іш,

- ш – повніший або слів більш, менш – більш повний.

Найвищий – префікс най додається до форми вищого ступеня – найповніший, а також слів найбільш, найменш – найбільш повний.

Слід запам’ятати, що не можна:

1) змішувати просту й складену форми: не більш ефективніший, а більш ефективний;

2) змішувати рос. і укр. форми: не самий здібний, а найздібніший;

3) уживати вищий ступінь із займенником чим: я спокійніший чим ти – я спокійніший за тебе;

4) уживати форми вищого ступеня порівняння без прийменника від, за, сполучника ніж: Він старший мене – він старший за мене.

При творенні ступенів порівняння можливі чергування:

* приголосних – вузький – вужчий, товстий - товщий;

* основ – малий – менший, поганий – гірший.

У ділових документах переважають відносні прикметники, а при порівнянні якісних уживаються аналітичні форми: не важливіший, найважливіший, а більш важливий, найбільш важливий.

Варто запам'ятати:

Безналічний безготівковий

Вірний шлях правильний шлях

Вірний спосіб надійний спосіб

Внештатна посада позаштатна посада

Дана тема ця тема

Доходне місце зискове, вигідне місце

Дурний тон поганий тон

Недостойна поведінка негідна поведінка

Престижний учений авторитетний учений

Робочий телефон службовий телефон

Чугунний брухт чавунний брухт

Якісна гра доброякісна гра

4 Особливості вживання числівника в професійному спілкуванні

Числівник – це самостійна частина мови, яка відповідає на питання скільки? або котрий? і означає кількість або порядок слів при лічбі. Ця частина мови узгоджується відмінковими закінченнями з іменником – третій курс, четвертий рівень.

При вживанні числівників у професійному спілкуванні слід дотримуватися таких правил:

1 Після кількісних числівників 2, обидва, 3, 4 іменник стоїть у називному відмінку множини, але наголос має як у родовому однини: три рідні (рідних) сестри.

2 У числівниках 50, 60, 70, 80 відмінюється лише друга частина, у порядкових останнє слово – шістсот сімдесят третьому, у дробових числівниках перша частина відмінюється як кількісний, а друга, як порядковий числівник – трьох десятих.

3 У складених числівниках наприкінці першої частини м’який знак не пишеться – шістдесят, дев'ятсот; числівники від 11 до 19 мають наголос на складі на.

4 Прості кількісні числівники (1 – 10) записуються словами – до семи сторінок.

5 Складні й складені числівники записуються цифрами, крім випадків, коли з них починається речення.

6 Порядкові числівники в документах записуються з додаванням закінчень – 2 –ий день.

7 Числівники, що вказують тисячі, записуються так – 379 тис.

8 Дати або числа (які мають юридичну силу) складаються, як мінімум, із двох цифр – 04. 03. 06

9 Складні слова можна записувати так – 56-процентний.

10 Приблизна кількість відтворюється словами понад, зверх, більше, менше.

Варто запам'ятати:

Дата добавления: 2014-01-07