Особливості розвитку залоз внутрішньої секреції

Функціонування залоз внутрішньої секреції поряд з ЦНС займає найважливіше місце в регулюванні основних процесів життєдіяльності. Слід пам'ятати, що між усіма залозами внутрішньої секреції існує тісний зв'язок і їх діяльність протікає під контролем центральної нервової системи.

В молодшому шкільному віці особлива роль відводиться вилочковій, наднирковим, статевим залозам та гіпофізу.

Вилочкова (зобна) залоза (6) впливає на ріст і розвиток кісток, регулює обмін солей і пригнічує роботу статевих залоз. Її активність в ранньому віці поступово знижується починаючи з 11 — 15 років, а тканина залози починає перероджуватись в жирову клітковину. Раніше вважалось, що до 25 років вилочкова залоза повністю перероджується, але пізніше було виявлено, що між жировими клітками зберігаються ділянки активної тканини залози, що можливо мають і подальше гормональне значення.

Недорозвиненість вилочкової залози викликає порушення мінерального обміну: кістки стають м'якими та ламкими (легко викривляються, ламаються), заживлення переломів погіршується. Також розвивається м'язова слабкість, незграбність, можливі порушення психіки.

Щитоподібна залоза (7) виділяє в кров гормони тироксин і тирокальцитонін. Тироксин різко посилює окислювальні процеси, що відбуваються в клітинах, внаслідок чого значно зростає енергетичний обмін.

При надмірній кількості тироксину обмін речовин і віддача організмом енергії посилюється, підвищується збудливість ЦНС, збільшується частота пульсу, з'являється надмірна пітливість і т. д.

При недостатньому продукуванні щитоподібною залозою тироксину, виникає серйозне захворювання – кретинізм (8), який супроводжується затримкою росту, недорозвиненням вторинних статевих ознак та розумовою відсталістю іноді аж до ідіотизму.

Тирокальцитонін регулює вміст кальцію в крові. При його надмірному виділенні рівень кальцію в крові знижується і посилюються процеси закостеніння. Найбільша ефективність цього гормону в період росту і розвитку організму. В шкільному віці щитоподібна залоза посилено функціонує і навіть дещо збільшується у розмірі (9), що пов'язано із стрімким ростом організму і підвищеним обміном речовин. Але надмірно збудливі, емоційні діти повинні звертати на себе увагу педагога в зв'язку з можливістю наявності значної гіперфункції щитоподібної залози, що потребує спеціального лікування.

Гіпофіз має велике значення для нормального розвитку організму дитини шкільного віку, адже гормони гіпофіза сприяють росту скелету, видовженню кінцівок, підвищують обмін речовин, регулюють діяльність інших залоз внутрішньої секреції, впливають на серцево-судинну систему і теплорегуляцію тіла, а також стимулюють роботу статевих залоз.

Підвищення функції гіпофізу викликає посилений ріст тіла і може призвести до гігантизму (11, 12). В даному випадку відбувається особливо посилений ріст кінцівок. При зниженій функції гіпофізу спостерігається карликовість (12), ожиріння (13) та відсутність вторинних статевих ознак (Первичные половые признаки женщины: Женская половая система

Вульва

Клитор

Влагалище

Матка

Фаллопиевы трубы

Яичники

Вторичные половые признаки:

В среднем женщины ниже (на 12 см) и легче мужчин.

Развитые молочные железы.

Широкий таз (лобковые кости сходятся под тупым углом).

Меньшая доля мышечной ткани и бо́льшая доля жировой ткани (по отношению к массе тела). Средняя женщина физически слабее среднего мужчины.

Высокий тембр голоса.

Отсутствие стержневых волос на лице, слабо выраженное оволосение тела.

Волосы на лобке растут в форме треугольника (у мужчин — в форме ромба).

Дыхание преимущественно среднее (грудное).

В период половой зрелости мужчины, как правило, физически сильнее, выше ростом и тяжелее женщин. У мужчины хорошо развита мышечная система, у́же таз, шире плечевой пояс, преобладает грудобрюшной тип дыхания. У мужчин, в отличие от женщин, волосы на лобке растут в виде ромба вверх, доходя до пупка. Волосяной покров различной густоты имеется на лице, груди и других частях тела. Голос мужчины более низкий и резкий, чем у женщины. Походка у мужчины обычно более угловатая и резкая.).

Надниркові залози (14) посилено ростуть в 6 років та в період статевого дозрівання (10 - 15 років). Гормон мозкової речовини надниркових залоз - адреналін - впливає на серцево-судинну, дихальну системи, обмін речовин, шлунково-кишковий тракт, м'язову діяльність і т. ін. Підвищення вмісту адреналіну в крові відбувається при деяких емоційних станах (гнів, страх і т.п.), пояснюється впливом кори головного мозку на діяльність наднирників.

Кіркова речовина надниркових залоз життєво важлива для існування організму. Без даної субстанції організм гине. Вона продукує три групи гормонів:

а) мінералокортикоїди;

б) глюкокортикоїди;

в) статеві гормони.

При зниженні виділення цих гормонів м’язи значно слабшають і швидко втомлюються, порушується обмін, вуглеводів, білків, жирів, солей і води. Порушується в організмі строго підтримувана стабільність внутрішнього середовища, зокрема іонного складу; спостерігається зниженим опірності організму щодо захворювань та шкідливих чинників.

Підвищена діяльність кори надниркових залоз, окрім інших змін, викликає раннє статеве дозрівання і розвиток вторинних статевих ознак у шкільному віці.

Статеві залози посилюють свою діяльність в 6-8 річному віці. Під їх дією відбувається морфологічне та функціональне диференціювання тканин і органів.

Змінюється тип дихання. У хлопчиків формується черевний, а у дівчаток — грудний тип дихання. У дівчаток також відбувається інтенсивний ріст кісток тазу та специфічне відкладання жирової клітковини в певних місцях тіла.

Власне статеве дозрівання припадає на підлітковий період, але вже у віці 7-12 років, а то й раніше, слід починати проводити статеве виховання дитини.

Дата добавления: 2014-01-07