Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні фактори та принципи, що визначають розвиток психології




Методи історії психології.

1). Історико-генетичний або теоретичної реконструкції (вивчення та описання ідей минулого, без яких неможливо врахування загальної логіки розвитку в певний історичний період).

2). Історико-функційний (аналізується наступний розвиток наукових ідей).

3). Біографічний та автобіографічний методи (дозволяють виявити можливі причини та умови формування наукових поглядів вченого, етапи наукової праці). У зарубіжній науці найбільш цікава із робіт такого роду є серія „Історія психології в автобіографіях” ред. К. Мерчісон (1930-1967, т. 1-4) і Е. Борінг ((1967-1974), т. 5-6). У вітчизняній психології книга А.Р. Лурії „Етапи пройденого шляху. Наукова автобіографія” (М.,1982).

4). Систематизація психологічних висловлювань.

5). Метод інтерв’ю за допомогою якого вивчаються творчі механізми процесу зародження наукового знання, генезис наукових інтересів і т.д. Бесіда за попередньо складеним дослідником переліком питань, спрямованих на отримання матеріалів у відповідності з певним завданням дослідження. Прикладом використання цього методу в історії психології є бесіди американського психолога Р.Івенса з К. Юнгом, Е. Фроммом. Із вітчизняних дослідників цим методом користувалися В. Умріхін, М.О. Данілічева.

До 100-річчя О.М. Леонтьєва (1903-2003) був зібраний матеріал 40 інтерв’ю з відомими психологами, учнями О.М. Леонтьєва, в яких відтворюється історія створеної ним школи.

Основними джерелами історії психології є перш за все праці психологів минулого, а також філософів, в яких досліджувалися психологічні проблеми, а також архівні матеріали, художня література. Важливим джерелом розвитку психологічних знань є суспільна практика – медицина, навчання і виховання, юридична практика, матеріальне виробництво. До нашого часу найбільш засвоєна психологами є медицина, особливо психіатрія. Проблеми, що пов’язані із пошуком та використанням джерел, утворили особливу область – джереловедення історії психології.

 

 

Аналіз розвитку психологічних знань потребує вивчення історичного фону, який визначають такі основні фактори:

1) Когнітивні – загальні умови та закони наукового пізнання;

2) Соціально-культурні – впливають на вибір проблеми, а також на характер її рішення.

3) Фактор взаємозв’язку психології із іншими науками – характеризує її розвиток на всіх етапах історії. Вплив математики, фізики, астрономії, мовознавства, фізіології, біології, етнографії, логіки та ін. Наук на психологію різнобічний. По-перше, в рамках цих наук накопичувалися знання про психічні явища. По-друге, в психології використовувалися методи цих наук, н-д: Вундт запозичив експеримент із фізіології органів чуття, психофізики і психометрії. По-третє, відбувалося використання наукової методології. Так, розвиток механіки в ХУІІ – ХУІІІ ст. обумовило виникнення механістичної моделі поведінки тварин (і людини) Р. Декартом, механістичної концепції асоціацій Д. Гартлі.

Принципи:

1) Принцип історизму – розглядає певний відрізок минулого у всій повноті його змісту, в системі відповідних соціокультурних умов. У відповідності з цим принципом здійснюється оцінка минулого. В ній виявляється те нове, що містить в собі знання, що розглядається у порівнянні з попереднім етапом.

Порушенням принципу історизму у розумінні минулого є презентизм та антикваризм.

Презентизм має значення лише для сучасного етапу розвитку науки, орієнтується лише на виділення таких фрагментів, які відповідають сучасним поглядом. Призводить до модернізації історичного процесу.

Антикваризм – протилежний попередньому так як розглядає минуле, історію не співвідносячи до завдань сучасності. Проста реєстрація подій у їх часовій послідовності.

2) Соціально-політичний – включення психологічних концепцій в контекст соціального життя означає в той же час і перевірку їх істинності критерієм соціальної практики. Ідеологічна сутність вказує на відповідальність вченого у зв’язку з роллю, яку виконує психологічна наука в житті суспільства.

3) Об’єктивізму – розглядає наукові концепції поза їх реальною роллю в житті суспільства.

4) Суб’єктивізму – призводить до одностороннього уявлення про шляхи розвитку науки, проявляється в оцінці минулого, односторонньому підході до відбирання матеріалу, у замовчуванні деяких фактів чи діяльності.

5) Детермінізму – розкриття способу причинного пояснення психічного як обумовленого факторами, що його породжують. Був введений М.Г. Ярошевським. В історії представлені різні типи детермінізму: предмеханістичний, механістичний, біодетермінізм, психодетермінізм, соціодетермінізм.

6) Культурологічний – значення історії культури для становлення психологічних знань. На певних етапах розвитку культури на перший план виходить художнє бачення, художній інсайт, і лише згодом він трансформується в наукову гіпотезу й теорію.

7) Вчинковий принцип – дає змогу бачити логічну структуру психології, будувати її систему. Відкривається можливість показати дійсні зв’язки психології з іншими формами людської свідомості. Вчинок виступає також загальним феноменом людської культури. Зрозуміти історично усвідомлювані форми вчинку означає зрозуміти якісно відмінні етапи становлення самої психології, зрозуміти її історію.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1852; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.