Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сучасні наукові підходи до моделювання та організації иавчально-виховного процесу в загальноосвітній школі

І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Без прагнення до наукової роботи вчитель елементарної школи потрапляє до впливу трьох демонів: механічності, рутинності, банальності, він заскліває, починає опускатися. А. Дистверг

Шкільна практика частіше вказує на те, що вчитель середньо­го загальноосвітнього навчального закладу рідко прагне до науко­вості в своїй педагогічній діяльності. Але саме наука та відповідна Їй теорія містять теоретичне обгрунтування, узагальнення досяг­нень практики, вказують на перспективні шляхи її розвитку; роб­лять діяльність вчителя свідомою, організованою на відміну від про­стого функціонування.

В цьому розділі коротко наведемо головні наукові підходи, по­няття теорії навчання, які складають основу педагогічної науки.

У сучасному діловому світі більше, ніж у будь-коли інші історичні часи, єдиним постійним фактором є зміни. Р. Уоттерман

В наш нестабільний час швидких змін актуальним стає звертан­ня до синергетичного підходу, який з'явився в середині XX ст. На рубежі століть ідея розвитку, еволюції проникає не тільки в усі га­лузі природних явищ, але й розповсюджується на соціальну сферу. Цей факт знайшов своє втілення у формуванні нового наукового на­прямку, який спрямований на вивчення механізмів самоорганізації складних систем в умовах нестабільності — синергетики. Вченими було визначено, що природні системи (до яких відноситься люди­на) здатні до самооновлення, пристосування до мінливих умов. У соціальних системах (до яких відноситься школа і навчальний процес) самооновлення відбувається важче. Одне із завдань синер­гетики — вивчення механізмів самоорганізації та саморозвитку в природі і перенесення їх на людське суспільство.

Засновниками цього філософського напрямку є І. Пригожий, Г. Хакен, С.П. Курдюмов та ін.

Синергетика походить від грецького «синергос» — сумісно дію­чий. Користуючись головними положеннями синергетичного підхо­ду, можна визначити такі найбільш суттєві умови для здійснення процесу самоорганізації педагогічної системи [65, 66]:

1. Педагогічна система повинна бути відкритою для взаємодії та взаємообміиу інформацією і «енергією» із оточуючим середовищем.

2. Педагогічна система повинна мати активну «енергетичну» основу — ініціативу до самовдосконалення та самоорганізації педа­гогів та учнів.

3.'Педагогічна система повинна мати вибір шляхів розвитку без здійснення на неї тиску ззовні.

4. Педагогічна система повинна мати «енергетичний» вихід, а саме, одержання емоційного задоволення від позитивних змін, ре­зультатів реалізованих ініціатив.

5. Педагогічна система повинна бути зорієнтована на цілі само­розвитку учнів, формування у них ціннісних орієнтирів.

6. Основу педагогічної системи складає людина, з її неповторні­стю, як постійне джерело стихійності й в той дає час розвитку.

7. Виділяється новий тип соціальних відношень— взаємодія, взаємокоординація, співробітництво і співтворчість перед невідо­мим майбутнім.,

8. Виникнення необхідності діалогу і сумісного творчого пошу­ку спеціалістами різних галузей знання.

Кожному педагогу слід пам'ятати, що нове розуміння освіче­ності, моральності, професійної майстерності та заповзятливості виводить на перший план у навчальному процесі розвиток здібнос­тей учнів, самовизначення у діяльності та спілкуванні, самозмінення, розкриття природного дару людини, розвиток здібностей мис­лити, говорити, діяти, а у підсумку — знайти своє місце в цьому світі, самореалізуватися. В процесі засвоєння знань та умінь учням необхідно розвивати психологічні механізми самоорганізації, тоб­то набуття учнями нових здібностей, нових способів дій з наукови­ми поняттями, матеріальними об'єктами, а також навичками спілкування і самоаналізу.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
IV. Особливості організації естетичного сприймання в початковій школі | Системний підхід
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 489; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.