Методи збирання фактичного матеріалу

Методи організації досліджень

Найчастіше використовують лонгітюдний і порівняльний методи.

Лонгітюдний (від лат. тривалість) метод характеризується тим, що протягом тривалого часу послідовно вивчаються ті самі досліджувані. При цьому можуть застосовуватися найрізноманітніші методи збору фактичного матеріалу, але вони скеровані на той самий об’єкт дослідження.

За порівняльного методу паралельно та одночасно вивчаються різні об’єкти дослідження, хоча при цьому визначаються єдиний предмет і загальне завдання дослідження. Це можуть бути дослідження особливостей психіки школярів різного віку (порівняльно-онтогенетичне дослідження), психіки здорових і психічно хворих досліджуваних (порівняльно-патологічне дослідження), вивчення досліджуваних, які знаходяться в різних соціальних чи педагогічних умовах (порівняльно-соціальне, порівняльно-педагогічне дослідження).

Найчастіше застосовуються такі методи:

• спостереження;

• експеримент;

• бесіда;

• вивчення продуктів діяльності;

• анкета;

• тести.

1. Метод спостереження - це цілеспрямоване вивчення на основі сприйняття дій і вчинків особистості в різних природних ситуаціях. Основні вимоги до спостерігача - збереження природності психічних проявів, дотримання ціліспрямованності спостереження з чіткими завданнями та цілями, фіксація результатів.

Недолік методу: спостерігач (експериментатор) знаходиться в пасивній позиції: він змушений очікувати, коли настануть психічні явища, які його цікавлять.

2. Метод експерименту - збирання фактів у спеціально створених умовах, які забезпечують активний прояв досліджуваних психічних явищ. Є два види психологічного експерименту: лабораторний і природний.

Лабораторний експеримент може здійснюватись як із використанням апаратури, так і без неї, але із застосуванням спеціально розроблених експериментальних матеріалів. Він часто скеровується на вивчення цілісної діяльності людини. У спеціальних умовах може вивчатися взаємодія різних компонентів (моторних, перцептивних, мнемонічних, інтелектуальних, вольових, характерологічних) у процесі психічної діяльності людини.

У природному експерименті, на відміну від лабораторного, зберігається зміст звичайної діяльності людини, але створюються умови, за яких обов’язково викликається (провокується) досліджуване психічне явище.

Лабораторний і природний експерименти можуть бути констатуючими, скерованими на виявлення рівня тих чи інших особливостей психічного розвитку безпосередньо до моменту проведення дослідження, і формуючими, скерованими на вивчення психічного явища безпосередньо в процесі активного формування тих чи інших психічних особливостей.

3. Метод бесіди - це збирання фактів про психічні явища у процесі особистого спілкування за спеціально складеною програмою. Дуже часто цей метод використовується для отримання додаткових даних.

4. Метод вивчення продуктів діяльності є збиранням фактів в процесі аналізу матеріалізованих результатів психічної діяльності. Це можуть бути продукти трудоваї (виготовлені токарем деталі, проект інженера, картина художника тощо); навчальної (написаний твір, розв’язана задача, виконане креслення); ігрової (споруджений із кубиків «будинок», зроблена з піску «фортеця» і под.) діяльності.

За продуктом діяльності відтворюється процес виготовлення, при цьому відображається (проектується) ставлення людини до самої діяльності, навколишнього світу, природи, виявляється рівень розвитку розумових, сенсорних, моторних навичок. Цінність методу полягає в тому, що можна час від часу повертатися до аналізу матеріалізованих продуктів діяльності. Недолік: не всі психічні якості можна розкрити в продуктах діяльності. Тому метод вживається як допоміжний.

5. Метод анкети полягає у збиранні фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. У складанні анкети велике значення має чіткість змісту запитань і чіткість їх формулювання. Анкети поділяються на два види; закриті й відкриті. У відкритих анкетах досліджувані повинні самі сформулювати відповіді на поставлені запитання; у закритих їм пропонується вибрати одну із запропонованих відповідей.

Перевага відкритої анкети полягає в можливості отримати повніші дані про досліджуваних. Недолік - у тяжкості опрацювання через різноманітність відповідей. Закриті анкети є легкими для опрацювання, але їхні дані (відповіді) не виходять за задані наперед формулювання.

Позитивність методу анкет полягає в тому, що отримується велика кількість матеріалу, достовірність якого визначається «законом великих чисел». Недолік: відповіді не завжди є адекватними реальній поведінці досліджуваних.

6. Метод тестів. Вони призначені для того, щоб установити наявність чи відсутність уже відомих психологічних особливостей у тих чи інших досліджуваних.

Тести мають відповідати таким вимогам:

1. Стандартизації яка досягається за рахунок, багаторазової перевірки на великій кількості досліджуваних.

2. Кожен тест повинен давати всім досліджуваним однакові можливості для проявлення наявних у них психологічних особливостей.

Виконання цієї вимоги досягається за рахунок того, що в кожному тесті вміщено різні за змістом і формою подачі завдання, завдяки чому в одних досліджуваних з’являються можливості виконати одні завдання, а в інших - інші.

3. Інтерпретація результатів виконання тесту.

Тести - це найчастіше разові випробування, вони дозволяють зробити зріз, зафіксувати те, що є на даний момент.

Тому не можна на основі результатів тесту будувати прогнози, передбачати можливості чи міру успішності подальшого психічного розвитку.

4. Структура психологічних знань

Розвиток психології спричиняє появу нових проблем, що вимагають пошуку нових підходів до їх вирішення, створення нового понятійного апарату і розроблення нових методів дослідження.

Сучасна психологія є розгалуженою системою наукових дисциплін, які перебувають на різних сходинках формування і пов’язані з різними галузями практики. Деякі з них мають давні традиції, чітко сформульований предмет, проблематику і методи дослідження. Інші тільки починають розвиватися. За даними американської психологічної асоціації, нині налічується більше сотні різних галузей психології. Єдиного підходу до їх класифікаціх не існуе. Не віддаючи переваги жодній із систем класифікації, можна, однак, виокремити найважливіші психологічні галузі.

Загальна психологія є базовою для всіх галузей психологічної науки. Вона систематизує і узагальнює результати досліджень інших галузей, розробляеє фундаментальні теоретичні проблеми психологи, розкриває загальні закономірності, теоретичні принципи, формулює основні наукові поняття.

Психологія праці досліджує психологічні особливості трудової діяльності, психологічні основи наукової організації праці, вивчає професійні можливості людини, закономірності формування спільних для різних професій навичок і вмінь, виявляє вплив виробничого середовища на працездатність робітника тощо.

Інженерна психологія вивчає особливості діяльності оператора в автоматизованих системах управління, розподілу та узгодження функцій між людиною і машиною.

Авіаційна психологія досліджує психологічні закономірності діяльності людини в процесі льотного навчання і виконання польотів. Розкриває психологічні вимоги до професійного відбору авіаційних кадрів.

Військова психологія дослоджує особливості поведінки людини в умовах бойових дій, підготовки військових кадрів, розробляє методи психологічної пропаганди і контрпропаганди тощо.

Соціальна психологія вивчає психічні явища, що виникають у процесі взаємодії людей у різних соціальних групах. Зокрема, вона дослоджує вплив засобів масової комунікації на свідомість людей, закономірності виникнення і поширення масових соціально-психологічних явищ (моди, чуток, паніки тощо).

Медична психологія вивчає психологічні аспекти взаємодії лікаря і хворого. У свою чергу, ця галузь поділяється на нейропсихологію, психофармакологію, психотерапію, психопрофілактику і психогігієну.

Юридична психологія розглядає психологічні аспекти, пов’язані з реалізацією системи права. У ній виділяють судову, криманальну і виправно-трудову психології.

Економічна психологія вивчає роль людського фактора у виконані економіко-господарських завдань на макро- та мікроекономічному рівнях.

Екологічна психологія досліджує психологічні аспекти взаємодіє між людиною і природою, а також подолання соціально-психологічних наслідків природних та техногенних катастроф.

Етнічна психологія вивчає психолопчні особливості етнічних спільнот.

Психологія спорту аналізує психологічні особливості підготовки спортсменов, їх поведінки на спортивних змаганнях та способи психологочної реабілітації після участі в змаганнях.

Вікова психологія досліджує виникнення і розвиток психологічних якостей особистості на різних вікових етапах.

Педагогічна психологія — наука про психологічні закономірності навчання і виховання підростаючого поколоння та особливості педагогічної діяльності викладача і вчителя. Цей довгий перелік не вичерпує всієї різноманітності галузей сучасної психології. Подальший розвиток психології, безперечно, спричинить появу її нових гілок і галузей.

Дата добавления: 2014-01-07