Педагогічні погляди Йогана-Фрідріха Гербарта (1776 – 1841)

Німецький філософ ідеаліст, психолог, педагог. Консервативний німецький педагог, який створив цілий напрямок у педагогіці – Гербартіанську школу. Народився в сім’ї юриста, навчався вдома у гімназії, потім в Сієнському університеті.

Працював спочатку домашнім вчителем, потім захистив докторську дисертацію з філософії в Гетінгенському університеті, де і залишився працювати. У цей період опублікував такі праці: «Естетичне уявлення про світ, як основне завдання виховання», «Загальна педагогіка, виведене з мети вихання». Став дуже відомим. Його запросили працювати до Кенінсбергського університету, де стає завідувачем кафедри філософії і педагогіки. Читав лекції з педагогіки, філософії, психології. Домігся відкриття при університеті педагогічної семінарії з дослідницькою лабораторією, якою сам і керував (готували вчителів).

Написав і опублікував:

«Про виховання при графському сприянні», підручники з психології, «Лист про застосування психології до педагогіки».

Згодом повертається до Гетінгенського університету, очолив кафедру філософії, пише працю «Нариси: лекції з педагогіки», ця робота – доповнення до праці «Загальна педагогіка, виведена у мети виховання».

Світогляд склався під впливом ідеалістичної філософії Канта. Філософія Гербарта – метафізична. Він розглядав природу нерухому, в стані спокою, тому вона не змінюється.

Гербарт переконливо вірив у те, що світ складається з безлічі сутностей – реаліїв, які недоступності нашому пізнанню. Слідом за Песталоцці, який прагнув знайти у всьому найпростіші елементи. Гербарт розклав психічну діяльність людей на складові частини і виділів найпростіший елемент – уявлення. Він помилково стверджував, що всі психологічні функції людей – це не що інше, як видозмінні уявлення. Всю психологічну діяльність розумів як поєднання і взаємодію уявлень, вони знаходяться в постійному русі, близькі підсилюють одне одного. Психологічні погляди Гербарта привели його до педагогічного висновку: Якщо усі психологічні функції є своєрідними поєднаннями уявлень, то цілеспрямоване навчання розвиває не лише розум, а й внутрішній світ особистості, тобто здійснює цілеспрямоване виховання, тому правильно організоване навчання має виховуючий характер. Гербарт вперше в історії педагогіки визначив принцип виховуючого навчання, але пояснив його невірно тому, що він не розумів сутності різних властивостей психіки людини і помилково зводить складний і багатообразний процес психологічної діяльності і людини до механічного поєднання уявлень.

Виховні ідеї Гербарта

Мета виховання: виховувати доброчесну порядну людину, яка вміє пристосуватися до існуючих відносин, поважає встановлений правопорядок і скоряється йому.

Гербарт виділяє дві (2) групи цілей виховання:

- можливі цілі – зорієнтовані на перспективу;

- необхідні цілі – які, людина ставить собі зараз.

Зміст виховання

Запропонував п’ять (5) моральних ідей:

1. ідея внутрішньої свободи (дитину необхідно виховувати внутрішньо вільною);

2. ідея вдосконалення (дитину постійно необхідно вдосконалювати і спонукати до самовдосконалення);

3. ідея прихильності (у дітей треба розвивати, виховувати прихильність до інших людей, гуманне ставлення);

4. ідея права (виховувати і формувати особистість, яка буде діяти в рамках правового поля закону);

5. ідея справедливості (справедливе ставлення до інших людей і до себе).

Процес виховання Гербарт ділить на 3 етапи:

І. Керування;

ІІ. Навчання;

ІІІ. Моральне виховання;

Мета керування: навчити дітей дотримуватися порядку, безпосередньо в даний час. Шлях «подавления дикой резвости ребенка».

Види керування:

· погрози;

· нагляд;

· накази;

· заборони;

· покарання.

Гербарт запропонував систему керування на насильстві і муштрі.

Погрози – «ефект буває сумнівний», є діти, на яких вона не діє, тоді погроза повинна доповнюватися наглядом.

Нагляд – «навіть суворий нагляд може не дати необхідного результату, тому з наглядом повинні поєднуватися накази і покарання, а також заборони». Для дітей, які порушили норму, треба завести штрафну книгу – «кондуїт».

Покарання – вважав найефективнішим засобом виховання, у тім числі і фізичні покарання – бити дітей. Авторитет і любов до дітей – допоміжні засоби.

Дидактика Гербарта

Мета навчання – доброчесність. «Навчання без морального виховання – це засіб без мети, а моральне виховання без навчання – мета без засобу».

Зміст освіти

Всі предмети, які необхідно вивчати в школі, поділив на дві групи:

1. натуралістичні – пізнання природи;

2. історико – філологічні – пізнання людства.

Зв’язуючою ланкою є релігія, вона покликана охороняти все існуюче, вчитель зобов’язаний поставити на місце кожного учня, дозволяє собі ставитися критично до релігії. Навчання повинно базуватися на різних видах інтересів. Гербарт виділи 6 видів:

- емпіричний – що це таке?

- Спекулятивний – чому це так? – сутність – з’ясування причинно-наслідкових зв’язків;

- естетичний - інтерес до прекрасного;

- симпатичний – збуджувати, викликати інтерес до близьких людей;

- соціальний - інтерес до інших людей;

- релігійний - інтерес до Бога.

Найголовніше завдання вчителя – збуджувати і викликати інтереси.

Теорія ступенів навчання

(сучасна дидактика: стадії або етапи засвоєння знань)

(таблиця №1):

Сучасна дидактика виділяє такі етапи засвоєння знань:	За Гербартом:
§ сприйняття;   § осмислення – усвідомлення;     § закріплення;   § застосування;	§ виразність, чіткість (наочність)   § асоціація встановлюється зв'язок нових елементів знань з попередніми;   § система створює правило чи закон;   § метод відбувається застосування набутих знань на прикладах.

Гербарт вважав і переконливо стверджував, що ці ступені повинні були присутніми на всіх уроках (помилково).

Теорія видів навчання (методи):

§ Описове навчання – має на меті виявити досвід дитини, доповнити його на основі образної відповіді вчителя, наочних засобів, заучування матеріалу напам’ять.

§ Аналітичне навчання – поділ навчального матеріалу на складники і надання уяві учнів певної системи

§ Синтетичне навчання – узагальнення, синтез існуючого в свідомості відокремлено, зведення його до системи. Процес навчання має забезпечувати єдність трьох способів навчання.

Висновок: Гербарт вперше розробив психічні основи навчання, вперше ввів принцип виховуючого навчання, але пояснив помилково. Його ідеї зробили великий вплив на наступний розвиток світової теорії і практики навчання і

виховання.

1. Зробіть порівняльний аналіз сутності природовідповідності у теорії Ж.Ж.Руссо та Я.А.Коменського.

2. Зробіть порівняльний аналіз дидактичних поглядів

Й.-Ф. Гербарта та Ф.-В. -А. Дістервега.

3. Проаналізуйте проблеми виховання, що порушують педагоги-класики зарубіжної педагогічної думки.

Дата добавления: 2014-01-07