Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості державного регулювання зовнішньої торгівлі України в умовах членства у СОТ




ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ЗЕД УКРАЇНИ.

2009 р. – скорочення обсягів експорту та імпорту товарів при збереженні негативного сальдо на тлі світової фінансово-економічної кризи та обмеження можливостей використання регулятивних заходів зобов'язаннями перед СОТ;

2010 р. – подолання наслідків кризи та поступове відновлення росту обсягів зовнішньої торгівлі товарами при одночасному збільшенні негативного торгового сальдо (за попередніми даними, воно склало - 9,3 млрд. дол.).

Особливості сучасного стану зовнішньої торгівлі України товарами:

Ÿ висока зовнішня відкритість національної економіки – у 2009 р. квота ЗТО сягнула 72,5 %;

Ÿ поглиблення дисбалансу між експортом та імпортом – починаючи з 2005 р. має місце негативне сальдо торговельного балансу, яке досягло у 2008 р. найнижчої позначки -18,6 млрд. дол., або 20 % ВВП;

Ÿ біполярна структура зовнішньої торгівлі – в експорті переважає продаж сировинних товарів і напівфабрикатів до країн ЄС і готової промислової продукції до країн СНД, а в імпорті – закупівля енергоносіїв в країнах СНД та товарів високого ступеня обробки в ЄС;

Ÿ недостатня географічна диверсифікація експорту та імпорту – сумарна питома вага семи найбільших торговельних партнерів України у 2009 р. складала 46 % товарного експорту та 55 % імпорту;

Ÿ висока концентрація товарної структури експорту та імпорту –в експорті переважають товари, вироблені підприємствами чорної металургії (у 2009 р. їхня частка склала 31 %) та продукція АПК (19 %), а в імпорті – енергоносії (32 % товарного імпорту у 2009 р.) і продукція машинобудування (14 %);

Ÿ залежність експорту від кон'юнктури на зовнішніх ринках через велику частку металургійної продукції в експорті та енергоносіїв в імпорті.

Сучасний етап розвитку державного регулювання зовнішньої торгівлі України розпочався у травні 2008 р., коли Україна вступила до СОТ.

Зміни у торговельній політиці, які зумовлені зобов'язаннями, взятими Україною при вступі до СОТ, вже спричинили певну дію на зовнішню торгівлю:

- покращилася позиція вітчизняних експортерів металопродукції, продукції хімічної промисловості тощо. Це відбулося через зменшення можливостей для іноземних конкурентів щодо ініціації антидемпінгових, компенсаційних та інших спеціальних заходів проти української продукції. Якщо у середині 2007 р. проти експортованих з України товарів впроваджувалося 37 обмежувальних заходів, то у 2008-2009 рр. - не було застосовано обмежувальних заходів. Завдяки застосуванню норм СОТ у червні 2009 р. було припинено дію спеціального мита, запровадженого Туреччиною щодо поставок українського скла.

- скасування кількісних обмеженьна імпорт металопродукції з України; це стосується відміни квотування ввозу українських сталеливарних виробів до країн ЄС.

Після вступу України до СОТ:

1. Розвитку експорту товарів сприяють зниження імпортних тарифів на українські товари; скасування кількісних обмежень на імпорт товарів з України; зниження або скасування українських обмежень на експорт сільськогосподарської продукції; зменшення кількості антидемпінгових розслідувань проти українських товарів.

2. До чинників розвитку імпорту товарів належать зниження ставок ввізного мита на деякі види продукції, передусім сільськогосподарської; полегшення доступу до українських ринків продукції імпортного виробництва внаслідок зниження нетарифних бар'єрів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 457; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.