Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ОКЛЮЗІЯ ТА АРТИКУЛЯЦІЯ

Виконання основних функцій зубощелепной системи пов'язане з різним характером рухів нижньої щелепи. Для того, щоб правильно оцінити механізм руху нижньої щелепи і визначити характер співвідношення зубних рядів, необхідно знати певні поняття і терміни.

Оклюзія – це зімкнення зубних рядів в цілому або окремих груп зубів верхньої і нижньої щелеп при різних жувальних рухах останьої.

Артикуляція – це просторове співвідношення зубних рядів і щелеп при всіх рухах нижньої щелепи (по В.Н.Копейкіну).

Залежно від положення нижньої щелепи по відношенню до верхньої можна розрізнити:

 

Ø стан відносного фізіологічного спокою – одне з положень артикуляцій нижньої щелепи при мінімальній активності жувальних м'язів і повному розслабленні мімічної мускулатури.

 

Ø центральна оклюзія – характеризується зімкненням зубів при максимальній кількості контактуючих крапок для даного

 

виду прикусу. Середня лінія обличчя при цьому співпадає з лінією, що проходить між центральними різцями. Голівка нижньої щелепи розташовується в основі скату суглобового горбка. При цьому відбувається одночасне і рівномірне скорочення жувальних м'язів і м'язів, що піднімають нижню щелепу.

 

Ø бічні оклюзії – права та ліва. При зміщенні нижньої щелепи вправо, на боці зміщення голівка нижньої щелепи залишається біля основи суглобового горбка трохи повертаючись, а на протилежній лівій стороні вона розташовується біля вершини горбка. Права бічна оклюзія супроводжується скороченням латерального крилоподібного м’яза протилежного (лівого) боку і, навпаки, ліва бічна оклюзія – скороченням одноіменного м’язу правої сторони. Серединна лінія обличчя не співпадає з лінією, що проходить між різцями нижньої щелепи.

 

Ø передня оклюзія – відбувається під час висування нижньої щелепи вперед. Середня лінія обличчя, як і при центральній оклюзії, співпадає з середньою лінією, що проходить між різцями. Голівка нижньої щелепи зміщена вперед і розташована біля вершини суглобового горбка.

 

Ø деякі автори розрізняють ще і задню оклюзію.

 

 

Співвідношення та характер змикання зубних рядів у центральній оклюзії називається прикусом. Всі види прикусів діляться на дві групи: фізіологічні і патологічні.

«Форма окремих зубів, зубних, альвеолярних і базальних дуг, а також їх взаємовідношення в стані відносного спокою

 

жувальної мускулатури, що несе на собі конституціональні і етнічні ознаки, з яких складається анатомічна норма жувального апарату у великих контингентів людей, визначається як фізіологічний прикус» (С.І.Криштаб).



Е.І.Гаврилов до фізіологічних прикусів відносить прикуси, які забезпечують повноцінну функцію жування, мови і естетичний оптимум.

 

До фізіологічних прикусів відносять:

Ø Ортогнатичний

Ø Прямий

Ø Біпрогнатичний

Ø Опістогнатичний

 

Ортогнатичний прикус характеризується такими ознаками змикання:

· кожен зуб змикається з двома антагоністами, виняток становлять зуби «мудрості» верхньої щелепи і перші різці нижньої щелепи;

· кожен верхній зуб змикається з однойменним нижнім і тим що розташований позаду;

· кожен нижній – з однойменним верхнім і тим, що розташований попереду;

· щічні горбки верхніх премоляров і моляров розташовані зовні від однойменних горбків нижніх премолярів і молярів.

 

 

Рис.2 Види прикусу:

а – ортогнатичний; б – прямий; в біпрогнатичний; г – прогнатичний; д-прогенічний.

 

 

Говорячи про ознаки змикання передніх зубів, насамперед варто мати на увазі особливості перекриття. Верхні передні зуби перекривають нижні приблизно на 1/3 висоти коронки. Нижні передні зуби своїми ріжучими краями контактують із піднебінною поверхнею верхніх. Це так називаний ріжучобугорковий контакт. При змиканні зубних рядів лінії між центральними різцями верхньої і нижньої щелеп лежать в одній сагітальній площині. Це забезпечує естетичний оптимум.

Особливості змикання бічних зубів полягають у наступному: у трансверзальній площині щічні бугорки верхніх бічних зубів розташовані зовні від однойменних бугорків нижніх зубів. Завдяки цьому піднебінні бугорки верхніх зубів

 

розміщуються в подовжніх бороздках нижніх зубів. Перекриття верхніми передніми і бічними зубами нижніх пояснюється більшою шириною верхньої зубної дуги. Ця особливість змикання зубних рядів у щічному напрямку забезпечує свободу і великий розмах бічних рухів нижньої щелепи, розширяючи оклюзіонне поле.

Змикання жувальних зубів у передньозадньому (сагітальному) напрямку звичайно вивчають по особливостях контакту перших постійних молярів. При ортогнатичному прикусі передній щічний горбик першого верхнього моляра розташовується на щічній стороні нижнього першого моляра, у поперечній бороздці між щічними бугорками. Таке положення бугорків бічних зубів, що антагонують, іноді називають мезіодистальним співвідношенням.

Прямий прикус. При прямому прикусі передні зуби верхньої і нижньої щелеп змикаються ріжучими краями, а змикання бічних зубів відповідає ортогнатичному прикусу. Ріжучі краї передніх зубів при прямому прикусі можуть піддаватися посиленому стиранню, але відполіровані стерті поверхні, що утворюються при цьому, відрізняються великою резистентністю до карієсу, а пародонт рідко залучається до запального процесу.

 

Ортогнатичний прикус із глибоким різцевим перекриттям. При нормальному ортогнатичному прикусі нижні зуби повинні бути перекриті верхніми не більш, ніж на ½ висоти коронок. Збільшення ж ступеня перекриття зі зберіганням ріжучобугоркового контакту приводить до утворення глибокого різцевого перекриття. У стані

 

центральної оклюзії зберігаються множинні контакти, а взаємовідношення перших молярів відповідають ортогнатичному прикусу.

При відсутньості контакту між фронтальними зубами верхньої і нижньої щелеп мова йде вже про одну із аномальних форм – глибокий прикус.

 

Біпрогнатичний прикус. При біпрогнатичному прикусі альвеолярні відростки і фронтальні зуби нахилені вперед, а при опістогнатичному прикусі ці зуби разом з альвеолярним паростком займають стрімке положення або нахилені кзаду. У стані центральної оклюзії взаємовідношення перших молярів відповідає ортогнатичному прикусу і при цьому зберігаються множинні межзубні контакти.

 

Для патологічних видів прикусу характерне порушення як у взаємовідношеннях зубних рядів, так і функції жування, мови, зовнішнього вигляду.

 

До патологічних прикусів відносяться:

Ø Прогнатія

Ø Прогенія

Ø Глибокий прикус

Ø Відкритий прикус

Ø Перехресний прикус

 

Прогнатія – висунення верхньої щелепи вперед. Фронтальні зуби верхньої щелепи висунуті вперед, між ними і зубами нижньої щелепи є щілина. Часто нижні зуби торкаються слизової оболонки, тобто виникає травмуючий прикус.

У кутніх зубах – передній щічний горбик першого верхнього моляра потрапляє на однойменний горбик першого нижнього моляра, а іноді в бороздку, утворену другим

 

премоляром і передньощічним горбком першого нижнього моляра.

Прогенія – висунення нижньої щелепи вперед, внаслідок чого нижні фронтальні зуби перекривають верхні, при значному висуненні утворюється щілина між зубами. У кутніх зубах – передньощічний горбик верхнього першого моляра контактує із заднім щічним горбиком однойменного нижнього моляра, або потрапляє в бороздку між першим і другим молярамі. Зубна дуга нижньої щелепи ширше верхньої, внаслідок чого щічні горбки жувальних зубів лежать зовні від однойменних верхніх.

 

Глибокий прикус– це велике перекриття передніми зубами верхньої щелепи передніх зубів нижньої щелепи за відсутності різцево-горбкового контакту. Ріжучі краї нижніх зубів можуть торкатися шийок верхніх зубів або травмувати слизову оболонку верхньої щелепи. У кутніх зубах – як при ортогнатичному прикусі.

 

Відкритий прикус – відсутнє змикання передніх зубів, в контакті лише моляри. Відкусування їжі відбувається бічними зубами, ускладнено розжовування їжі, у розтиранні їжі значну участь бере язик, який збільшується в розмірах, порушується мова, змінюється зовнішній вигляд.

 

Перехресний прикус – щічні горбки нижніх кутніх жувальних зубів розташовані зовні від однойменних верхніх.

 

Передні зуби змикаються правильно. Прикус виникає унаслідок звуження верхньої зубної дуги і може бути одностороннім чи двостороннім.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| ОКЛЮЗІЯ ТА АРТИКУЛЯЦІЯ

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 484; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.145.101.33
Генерация страницы за: 0.126 сек.