Пластмаси

Це матеріали, основу яких складають полімери, що знаходяться в період формування виробу у в’язкотекучому або високоеластичному стані, а при експлуатації – в

склоподібному або кристалічному стані. Для різних видів пластмас ставлять свої специфічні вимоги. Пластмаси як полімерні сполуки діляться на 2 основні групи:

a) термопластичні (термопласти) – під час їх твердіння не проходять хімічні реакції і матеріали не втрачають властивості пом’якшуватись при повторному нагріванні, тобто вони зворотні.

b) термореактивні (реактопласти), при переробці яких у виріб відбувається хімічна реакція, що призводить до втрати властивості пом’якшуватись при повторному нагріванні, тобто вони є незворотні.

В стоматології останнім часом утримують першість пластмаси на основі акрилової та метакрилової кислот. Провідну роль ці матеріали утримують завдяки своїм головним властивостям:

- зручність переробки;

- механічна міцність;

- хімічна стабільність;

- естетичні якості.

Більшість базисних матеріалів нині містять поліметилметакрилат (ПММА) в якості основного інгредієнту. Удосконалення акрилових базисних матеріалів ведеться в наступних напрямках:

- сополімеризація (утворення макромолекули з двох чи більше мономерів) акрилатів;

- зміни в режимі переробки полімер-мономерних акрилових композицій під час виготовлення зубних протезів.

Пластмаси діляться на:

1) базисні (Фторакс, Етакрил, Акрел, Акроніл, Бакрил).

Виготовляють базиси знімних протезів;

2) еластичні (Еладент-100, ПМ-01, Ортосіл-М, Сімпа, Моллосіл, Новус) Виготовляють м'яку підкладку у двошаровому базисі знімних протезів;

3) швидкотвердіючі (протакрил, протакрил-м, редонт, карбопласт). Проводять ремонт знімних протезів, перебазування, індивідуальні ложки;

4) облицювальні (Сінма-М, Superpont, Superpont С+В).

Виготовляють фасетки, пластмасові коронки;

5) полімерні матеріали для тимчасових протезів (Протемп, Мега-М, Темпрон, Уніфаст, ковпачки Стріп Краун, Пелла). Виготовляють провізорні (тимчасові) коронки і мостоподібні протези;

6) полімерні матеріали для промислового виготовлення гарнітурів штучних зубів (Естедент-02, Івокріл, Біогал-Е). Виготовляють штучні зуби для знімних протезів;

7) композиційні полімери (компомери, композити):

a) пломбувальні (Консайз, Пертак II,Карізма). Проводять реставрація облицювань комбінованих коронок і мостоподібних протезів;

б) облицювальні (Рокатек, Артгласс, SR-Хромазіт, Спектразіт, Дурогал, керамери Таргіс, Вектріс). Виготовляють композитні вкладки й коронки, облицювання комбінованих коронок і мостоподібних протезів.

Керамічні маси (стоматологічна порцеляна, сітали)

Порцеляна – це білий запечений, непроникний для води та газів, прозорий керамічний продукт, що виготовляється з тонкої суміші каоліну, кварцового піску та польового шпату з додаванням у разі необхідності різноманітних барвників.

Сітали являють собою склокристалічні матеріали, отримані в результаті термообробки окремих видів скла.

Порцелянові маси використовуються в якості матеріалу для:

- заводського виготовлення стандартних штучних зубів;

- індивідуального виготовлення порцелянових коронок та вкладок в умовах зуботехнічної лабораторії;

- облицювання суцільнолитих каркасів металевих незнімних протезів.

Каолін, що входить до складу порцеляни, зв’язує частини наповнювача – кварцу, утворюючи тверду основу порцеляни, окремі зерна якої цементуються під час спікання польовим шпатом. Каолін – це глина, вміст якої в порцеляні від 3% до 65%. Каолін відповідає за прозорість та температуру спікання маси. Температура плавлення його 1800°С. Польовий шпат являє собою безводні алюмосилікати калію, натрію, кальцію. Вміст його в суміші досягає 60-70%. Чим більше його в суміші, тим прозоріша порцелянова маса. Крім того польовий шпат знижує температуру плавлення суміші, забезпечує пластичність порцеляновій масі, створює блискучу глазуровану поверхню після спікання. Температура плавлення польовий шпату 1180-1200°С. Кварц являє собою оксид кремнію. Вміст його в суміші 25-30%. Кварц зменшує усадження та крихкість порцеляни,

надає керамічному виробу твердості та хімічної стійкості. Температура плавлення 1710°С. Барвниками зазвичай є оксиди металів. Вони забарвлюють порцелянову масу в різні кольори, властиві природним зубам. Сучасна стоматологічна порцеляна за температурою спікання поділяється на:

- тугоплавку (1300-1370°С);

- середньоплавку (1080-1260°С);

- низькоплавку (870-1065°С).

-

Тугоплавка порцеляна використовується для виготовлення штучних зубів для знімних протезів. Середньоплавка та низькоплавка порцеляни використовуються для виготовлення коронок, вкладок, мостоподібних протезів.

Термін «сітали» походить від слів «скло» та «кристал». В іноземній літературі подібні матеріали відомі як «пірокерам», «вітрокерам», «склопорцеляна». Винахідником склокристалічного матеріалу «пірокерам» є S.D.Stookey(США).

Сітали використовують при протезуванні фронтального відділу зубних рядів штучними коронками та невеликими мостоподібним протезами. До переваг сіталів можна віднести високу міцність, твердість, термічну та хімічну стійкість, низький коефіцієнт розширення. Недоліками сіталів є однокольоровість маси і можливість корекції кольору тільки нанесенням на поверхню протеза емалевого барвника.

Порцеляна (кераміка), а також сітали останнім часом широко використовуються в комбінації з металічним каркасом у якості естетичного облицювального матеріалу. Облицювання – це покриття поверхні виробу природним або штучним матеріалом, що має високі захисні та декоративні властивості. В стоматології облицювання використовується для маскування та

ізоляції каркаса зубного протеза, імітації природних твердих тканин зуба.

Дата добавления: 2014-01-07