Речовинний склад руд

Асоціації елементів у земній корі.

Знаходження елементів у земній корі у стані постійної міграції призводить нерідко до утворення природних асоціацій сумісно мігруючих елементів. Утворення подібних асоціацій зумовлено в першу чергу близькістю будови зовнішніх електронних оболонок атомів.

Найважливішими властивостями, які визначають утворення асоціацій на шляхах міграції елементів, є розчинність, щільність, величина енергії кристалічних ґраток мінералів, летючість парів з'єднань. Близькість цих властивостей визначає можливість сумісної міграції або сумісного утворення твердих фаз хімічних елементів, що входять до тієї чи іншої асоціації. При цьому виникають так звані парагенетичні асоціації мінералів, що виникають сумісно.

Встановлена закономірна приуроченість тих чи інших мінералів до певних типів гірських порід та генетично пов’язаних з ними родовищ. Знання парагенетичних асоціацій допомагає вести цілеспрямовані пошуки та розвідку корисних копалин, здійснювати науковий прогноз. До найбільш характерних парагенезисів належать наступні:

1. Ультаосновні породи ( дуніти, перидотити).

Cr, Fe, Mg (хроміт, олівін, серпентин)

Cr, Fe, Pt, Ir.

2. Основні породи (габро, норити, діабази)?

Fe, Ti, V (магнетит, ільменіт)

Fe, Wi, Cu, Co, Pt, Pd (піротин, пентландит, халькопірит, магнетит, платина).

3. Лужні породи (сієніти, нефелінові сієніти).

3.1. Ca, P, Fe, F, Zn, Ti, Nb, рідкі землі (апатит, нефелін, рідкоземельні мінерали).

4. Кислі та ультра кислі породи (граніти, аляскітові граніти).

4.1. W, Mo, Sn, Li, F, B іноді Be, Bi, Nb, Ta (вольфраміт, шеєліт, молібденіт, каситерит, топаз, флюорит, турмалін, беріл, сподумен та інші мінерали у пегматитових та гідротермальних родовищах.

5. Кислі та помірно кислі породи (граніти, гранодіорити, кварцеві діорити та монцоніти).

5.1. Zn, Pb, Ag, іноді Cu, Au, Cd, In, Ge у поліметалевих родовищах (сфалерит, галеніт, пірит, халькопірит, золото).

5.2. Ag, Bi, Co, Ni, U в уранових родовищах (срібло, аргентин, тональтин, хлоантин, нікелін, уранова смолка).

5.3. Hg, Sb, Ba, F, іноді As (кіновар, антимоніт, флюорит, барит, реальгар, ауріпігмент).

6. Залишкові родовища кори звітрювання:

6.1. Fe, Mn, іноді Ni, Co, Mg (кори звітрювання ультра основних порід).

6.2. Al, Fe (глиноземисті латерити, боксити у корі звітрювання лужних і кислих порід).

7. Осадові морські і озерно-морські утворення.

7.1. Fe, Mn (гідроокисли заліза, іноді сидерит, окисли і карбонати марганцю з опалом і халцедоном).

7.2. P, Ca, F (фосфорити).

7.3. V, U, Cu (бітумінозні сланці).

8. Осадові лагунні та озерні утворення:

8.1. Na, K, Ca, Mg, Cl, S, C, H, O (родовища солі, гіпсу, сірки, бітумів).

Вивчення речовинного складу, під яким розуміється хімічний і мінеральний їх склад, дає можливість з'ясувати генезис родовища, вибрати найбільш раціональний спосіб випробування руд, збагачення та подальшої переробки руд, а також вирішити питання комплексної переробки мінеральної сировини.

У мінеральному складі родовищ виділяють рудні або цінні мінерали та нерудні, тобто ті, які не використовуються при переробці даної руди, а ідуть у відвал. Розподіл цей певною мірою умовний, бо мінерали, які вважаються нерудними для одного родовища, можуть бути рудними для іншого.

До рудних відносяться мінерали, з яких вилучають ті чи інші метали (галеніт, сфалерит, магнетит), або вони самі використовуються як корисна копалина (сірка, сіль, азбест, алмаз). Серед нерудних, які супроводжують рудні, найбільш поширені кварц, карбонати барит, хлорит, серицит, гранат, піроксени, польові шпати, слюди та інші.

У залежності від кількісного співвідношення рудних та нерудних мінералів руди поділяються на масивні, або суцільні, та вкрапленні. У вигляді масивних руд зазвичай зустрічаються руди заліза, марганцю, графіту, іноді міді, свинцю, цинку та інші. Для більшості кольорових, рідкісних і коштовних металів характерні вкрапленні руди.

Відрізняють також прості і складні або комплексні руди. З простих вилучають один компонент (наприклад залізо, хром, марганець). Із складних руд вилучають декілька цінних компонентів одночасно. У випадку металевих корисних копалин прості за складом руди називаються монометалеві, складні – поліметалеві.

Крім головних компонентів в рудах часто присутні у незначній кількості елементи домішки, які вилучаються побіжно з основними. Побіжні компоненти можуть бути присутніми або у вигляді самостійних мінералів, або у вигляді ізоморфних домішок у головних мінералах. Наприклад: кадмій знаходиться у сфалериті, гафній у цирконі, реній у молібденіті.

Дата добавления: 2014-01-07