Поняття інформаційних технологій та їх класифікація. Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку

Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку

Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні

Обчислювальні системи та мережі

Поняття інформаційних технологій та їх класифікація

Тема 3: Інформаційні технології оброблення економічної інформації

За видами розрізнюють такі штрихові коди: UPC-12, EAN-13, EAN-8, UCC/EAN-128 (Code-39).

UPC-12 є дванадцяти розрядним кодом (рис. 2.2), в якому виокремлюють: ознаку системи нумерації (перша цифра коду), номер виробника (наступні п’ять цифр), код продукту (цифри з сьомої до одинадцятої) і контрольне число (остання цифра коду).

У наведеному прикладі: 460 — код країни (Росія); 0023 — код виробника; 10012 — код товару; 9 — контрольне число.

При виборі методів класифікації і кодування об’єктів обліку слід ураховувати і можливість розширення кодованої множини об’єктів і внесення відповідних змін; однозначність ідентифікованих об’єктів; мінімальну довжину коду; можливість автоматизованого оброблення облікової інформації; простоту методу кодування; застосування загальноприйнятих позначень.

(1 година)

4. Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО)

Створення та функціонування інформаційних систем в управлінні тісно пов’язані з розвитком інформаційної технології — голов­ною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.

Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.

Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для розв’язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислю­валь­них машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тіль­ки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.

Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, «дружнє» програмне забезпечення та сучасні засоби комунікації. Принципова відміна нової інформаційної технології полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми й розміщення інформації, а й у зміні її змісту.

І сьогодні можна говорити про забезпечувальні ІТ і функціональні ІТ.

Забезпечувальні ІТ — технології оброблення інформації, які використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв’язання різних задач.

Функціональні ІТ — це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізується, будь-яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть перебувати як забезпечувальні технології (наприклад, текстові й табличні процесори), так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, предметні технології що реалізуються).

Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:

за способом реалізації в АІС;

за ступенем охоплення задач управління;

за класом технологічних операцій, що реалізуються;

за типом користувацького інтерфейсу;

за способом побудови мережі;

за обслуговуючими предметними сферами.

Одна з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій — напрям технології «клієнт—сервер». Цей підхід реалізується в технології зв’язування та запровадження об’єктів (ОLЕ), організації локальних мереж і мережевих операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.

Архітектура системи керування базою даних (СКБД) типу «клієнт—сервер» передбачає розміщення клієнтської частини СКБД на робочій станції, а серверної — на комп’ютері — сервері баз даних. Робоча станція надсилає на сервер запити на одержання інформації. Ці запити обробляються на сервері серверною частиною СКБД, а результати повертаються на робочу станцію. Така технологія продуктивна через мінімізацію обсягу інформації, яка передається мережею, краще забезпечує захист інформації від несанкціонованого доступу та цілісність даних.

Як серверна частина СКБД найчастіше вибирається потужна СКБД класу Місrоsoft SQL Server, Oracle, Informix із розвиненими можливостями захисту даних, розвиненою мовою програмування, здатною працювати з розподіленою базою даних. Як клієнт­ська частина використовуються прикладні програми на FохРrо, Ассеss або інших засобах, здатні звертатися до сервера із запитами через інтерфейс ОDВС.

Дата добавления: 2014-01-07