Підготовчі роботи

Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад

Проекти формування меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад склада­ються з метою створення територіальних умов для самостійного розв'язання територіальними громадами та їх органами всіх питань місцевого життя, враховуючи інтереси населення, що проживає на цих територіях, на підставі законодавства України та повної еконо­мічної самостійності.

Межі території сільських, селищних і міських рад установлю­ються одночасно в межах усієї області або адміністративного райо­ну, в адміністративному підпорядкуванні яких є рада.

Межування району на території сільських? селищних і міських рад проводиться, як правило, по межах землеволодінь і землекорис­тувань та чітко виражених контурах або існуючих урочищах.

Межа території сільської, селищної або міської ради визначаєть­ся з використанням техніко-економічного обґрунтування розвитку сіл, селищ, міст.

Територія сільської, селищної або міської ради формується із земель усіх без винятку землеволодінь і землекористувань. До її складу вхо­дять землі всіх категорій, незалежно від їх цільового призначення.

Проекти формування меж міст погоджують обласні ради, обласні державні адміністрації і затверджує Верховна Рада України.

Проект формування меж території сільських і селищних рад по­годжують районні державні адміністрації, районні ради і затвер­джує обласна рада.

Роботи, пов'язані з формуванням меж території сільських, сели­щних і міських рад, виконують у такому порядку:

♦ підготовчі роботи;

♦ розроблення схем формування території сільських, селищних і міських рад у межах адміністративних районів;

♦ розроблення проектів формування меж території сільських, се­лищних і міський рад;

♦ погодження та затвердження проектів формування меж;

♦ виготовлення проектної документації;

♦ перенесення проектів у натуру (на місцевість).

Формування меж території сільських, селищних і міських рад передбачає розроблення схеми землеустрою адміністративного ра­йону.

Схеми землеустрою мають містити:

♦ аналіз стану використання території адміністративного району та функціонування систем розселення;

♦ аналіз намірів і потреб використання окремих територій, ви­значених у загальнодержавних програмах соціального, економічно­го розвитку, програмі використання й охорони земель та генераль­ній схемі планування територій;

♦ аналіз диспропорцій використання земель у межах існуючих територій;

♦ аналіз екологічного стану землекористування;

♦ напрями вдосконалення системи землекористування. Підготовчі роботи складаються із:

♦ збирання, систематизації та аналізу матеріалів, які характери­зують природні й соціально-економічні умови району в цілому та в розрізі рад;

♦ вивчення планово-картографічних матеріалів;

♦ збирання, вивчення й систематизації земельно-облікових, істо­ричних матеріалів, матеріалів ґрунтових, геоботанічних, меліора­тивних, водогосподарських, агролісомеліоративних, шляхових та інших вишукувань і обстежень, матеріалів землеустрою і лісо-устрою, проектів меліорації земель тощо;

♦ вивчення й аналізу даних про фактичний стан і перспективи розселення;

♦ проведення польового обстеження територій району в розрізі рад, а також меж землеволодінь і землекористувачів із метою формування їхніх меж.

9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж

Межі формують на картосхемах, які складають у масштабі 1: 50 000 — 1: 25 000 на всю територію адміністративної одиниці. На 5 картосхемі показують населені пункти, межі землеволодінь і землекористувань, наносять проектні межі території сільських, селищ-3. них і міських рад.

Формування меж проводять з урахуванням існуючої системи розселення і перспектив його розвитку, розміщення землеволодінь і землекористувань, гідрографії й рельєфу місцевості, забезпечення 1 компактності територій та функціональних зв'язків між об'єктами І виробництва, а також об'єктами обслуговування населення.

9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж

Межі територій сільських, селищних і міських рад проектують на | планах у масштабі 1: 25 000 - 1: 10 000 на підставі розробленої схеми формування меж.

При обстеженні територій уточнюють назви, місцеположення та 5 фактично зайняту площу всіх землевласників і землекористувачів, | що перебувають на території, визначають склад угідь. У процесі проектування межі уточнюють на місцевості в присутності представників суміжних територій сільських, селищних і місь­ких рад, про що складають акт польового обстеження та погодження суміжних меж за формою.

Проектні межі територій погоджують і розглядають повноважні представники місцевих адміністрацій, відповідних рад та представ­ники зацікавлених землевласників і землекористувачів.

На території рад визначають межі особливо цінних продуктив­них земель, а також земель заповідників, національних дендроло­гічних і меморіальних парків, ботанічних садів, поховань і археоло­гічних пам'яток.

9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування(зміни) меж

Проекти формування або зміни меж міст розглядають відповідні місцеві адміністрації та на сесіях рад і з їх висновками подають на розгляд обласної державної адміністрації, а потім — на розгляд сесії обласної ради.

Обласна рада розглядає проекти формування або зміни меж міст, погоджує проектні рішення і вносить пропозиції до Верховної Ради України щодо їх затвердження.

Проекти формування або зміни меж територій сільських, селищ­них рад розглядають відповідні ради на сесіях і з їх висновками по­дають на розгляд районної державної адміністрації, а потім — на розгляд сесії районної ради.

Районна рада розглядає проекти формування або зміни меж те­риторій відповідних рад по кожній раді окремо і надає пропозиції щодо їх затвердження до обласної ради.

9.2.5. Виготовлення проектної документації

Проектна документація з формування або зміни меж територій сільських, селищних і міських рад складається з таких матеріалів:

♦ пояснювальної записки;

♦ графічних матеріалів;

♦ матеріалів погодження та затвердження проекту.

Пояснювальна записка містить: завдання на розроблення проек­ту; техніко-економічні показники; коротку характеристику області, району; особливості формування меж районів сільських, селищних рад; їх загальну площу та склад земельних угідь; короткий опис ви­конання робіт. До записки додається список усіх землевласників і землекористувачів у межах територій кожної ради, а також їхній склад угідь.

Зведену відомість землевласників і землекористувачів розроб­ляють по кожній адміністративно-територіальній одиниці.

Пояснювальну записку виготовляють у трьох примірниках, пер­ший із яких передають проектній організації, другий — районній раді, третій — місцевій державній адміністрації.

Для кожної сільської, селищної і міської ради пояснювальну за­писку виготовляють окремо. Ця записка містить: коротку природну та соціально-економічну характеристику території; характеристику меж сільської, селищної і міської ради; площу та склад угідь по зем­леволодіннях та землекористуваннях; перелік особливо цінних зе­мель, площі земель населених пунктів.

Пояснювальну записку виготовляють у двох примірниках, пер­ший із яких передають проектній організації, другий — сільській, селищній і міській раді.

Графічні матеріали проекту складаються із креслення меж тери­торії відповідної ради; картосхеми формування або зміни меж райо­нів сільських, селищних і міських рад у цілому по адміністративно­му району; креслення перенесення проекту меж у натуру (на місце­вість).

Креслення меж складають у масштабі 1: 25 000 - 1: 10 000. На кресленні показують: адміністративну межу території відповідної ради, геодезичні дані (міра ліній, румби); межі землеволодінь і землекористувань і геодезичні дані по них; межі населених пунктів і геодезичні дані по них; площі землеволодінь і землекористувань; межі та площі земель запасу; межі особливо цінних продуктивних земель.

На кресленні наводять відповідне внутрішньорамкове оформлення, що має спеціальне навантаження (перелік особливо цінних | земель, опис суміжних земель та ін.). Подають перелік землевлас­ників і землекористувачів, зазначають площу їхніх земель.

Креслення виготовляють у трьох примірниках, перший із яких передають проектній організації, другий — відповідним радам, тре-з тій — місцевій державній адміністрації.

Картосхеми формування меж території відповідних рад складають у масштабі 1: 50 000 - 1: 25 000. На картосхемі показують проектні межі районів відповідних рад, межі землеволодінь і землекористувань. На картосхемі подають перелік рад, вказують їх площу, е кількість населених пунктів та чисельність населення.

Картосхему виготовляють у трьох примірниках, перший із яких ^ передають проектній організації, другий — районній раді, третій — місцевій державній адміністрації (четвертий і п'ятий можна виготов-С лати для обласних адміністрацій і рад).

Креслення перенесення проекту формування меж території ради 5 в натуру (на місцевість) виготовляють для їх закріплення на місцевості.

Креслення складають на плані у масштабі 1: 25 000 -1: 10 000. На кресленні показують: місця закладання межових знаків, при­в'язку теодолітних ходів до пунктів тріангуляції або інших геодезич­них знаків, координати яких обчислені в державній системі 1942 та 1963 рр. При цьому максимально використовують межові знаки, встановлені по окружних межах землевласників і землекористува­чів.

Наводять необхідні геодезичні дані (міри ліній, кути, румби або дирекційні кути), порядок виконання робіт.

Креслення виготовляють у двох примірниках, перший з яких передають проектній організації, другий — замовнику.

Матеріали погодження та затвердження проекту складаються з:

♦ актів польового обстеження меж та їх погодження із суміжними радами;

♦ протоколів розгляду проекту формування або зміни меж;

♦ рішення відповідної ради про затвердження проектів формування або зміни меж територій сільських, селищних та міських рад, висновків відповідних рад і адміністрацій.

Матеріали погодження та затвердження проектів додають до пояснювальної записки.

9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)

Затверджений проект формування або зміни меж територій сільських, селищних чи міських рад переносять у натуру (на місцевість), якщо ці межі нечітко виражені в натурі або спірні.

Перенесенню в натуру передує його геодезична підготовка.

На кресленні перенесення проекту в натуру виписують натуральні геодезичні виміри, показують місця встановлення межових знаків, порядок виконання робіт.

Межові знаки встановлюють у таких місцях, де є можливість забезпечити їх надійне збереження.

Способи перенесення проекту в натуру мають бути простими і забезпечувати потрібну точність робіт.

Роботи, пов'язані з перенесенням меж, виконують за окремим договором із замовником.

9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів

Проекти встановлення меж сільських населених пунктів складають з метою забезпечення реалізації прав територіальних громад з регулювання земельних відносин на своїй території.

При формуванні меж території населеного пункту слід керуватися Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування» та іншими чинними нормативно-технічними до­кументами з цих питань.

Проекти містять техніко-економічне обґрунтування розмірів на­селених пунктів з урахуванням перспектив їх розвитку та проектів планування й забудови.

Проекти встановлення меж населених пунктів розробляють на підставі завдання на проектування (дод. 4), яке складається відпо­відною радою одночасно по всіх населених пунктах, розташованих на території цієї ради.

Проекти розглядає місцева рада, погоджує районна рада, затвер­джує обласна рада.

На основі затверджених проектів установлюють межі населених пунктів у натурі.

9.3.1. Підготовчі роботи

Підготовчі роботи передбачають збирання, вивчення та аналіз планово-картографічних матеріалів, земельно-облікової документа­ції, матеріалів відведення земель у межах селища, села, проекту | планування та забудови, проектів внутрішньогосподарського землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, даних про склад та чисельність населення.

Під час підготовчих робіт здійснюють:

♦ обстеження території сільського населеного пункту;

♦ вибір опорного планово-картографічного матеріалу;

♦ визначення обсягів польових вимірювальних робіт з метою

♦ приведення планово-картографічного матеріалу у відповідність з натурою;

♦ нанесення на планову основу меж усіх землеволодінь і землекористувань, що знаходяться на території сільського населеного 1 пункту;

♦ проведення польового обстеження й погодження меж сільських і населених пунктів

9.3.2. Складання проекту

У проекті встановлення меж сільських населених пунктів визначають функціонально взаємопов'язані території (земельні ділянки) 5 що використовуються для розміщення всього житлового та культур но-побутового будівництва, а також об'єктів виробничого призначення, створення систем інженерного обладнання і благоустрою, забезпечення санітарно-гігієнічних та рекреаційних умов, ведення особистого підсобного господарства, інших потреб.

Загальну площу населеного пункту визначають з урахуванням потреби населення в додатковій площі для індивідуальної забудови тощо.

У межі сільських населених пунктів входять:

♦ зони житлової забудови;

♦ території загального користування з громадськими будівлями, зеленими насадженнями, водоймами, майданами, вулицями, проїздами;

♦ ділянки для розміщення об'єктів комунального призначення (водозаборів, очисних споруд тощо);

♦ виробничі зони, що перебувають у межах села;

♦ землі, надані в установленому порядку організаціям, підприємствам, установам для цільового призначення в межах населеного пункту;

♦ рекреаційні зони, що розміщуються в межах населеного пункту а або безпосередньо прилягають до нього;сільськогосподарські угіддя, розташовані в межах населеного пункту;

♦ резервні території, потрібні для розширення забудови сільських населених пунктів згідно з перспективою їх розвитку й архітектурно-планувальною структурою.

Проект установлення меж сільських населених пунктів розробляють на основі та з урахуванням:

♦ вимог еколого-ландшафтної організації території сільськогосподарських підприємств;

♦ обґрунтованих даних проектів планування та забудови сіл;

♦ змін у межах населеного пункту, спричинених перерозподілом земель між землевласниками та землекористувачами відповідно до Земельного кодексу України;

♦ даних інвентаризації земель.

На стадії складання проекту площу населеного пункту обчислюють як суму контурів, що входять у межі населеного пункту. За основу беруть дані коригування планових матеріалів минулих років. Якщо до населеного пункту належить частина площі контуру, тообчислена площа всіх ділянок контуру має прив'язуватися до загальної площі контуру.

Площі вираховують по окремих землеволодіннях та землекористуваннях, земельних угіддях загального користування. Проводять розшифровування земель, що не показані на плані, обстежуючи квартали населеного пункту. Як правило, на цій стадії робіт використовують дані попереднього вирахування площ.

Експлікація земель у межах населеного пункту складається по землевласниках і землекористувачах, землях загального користування.

За результатами проведеної роботи складають креслення проек­ту встановлення меж сільських населених пунктів.

9.3.3. Погодження та затвердження проекту

Проект установлення меж сільських населених пунктів погоджу­ється із суміжними землевласниками або землекористувачами, ра­йонними (міськими) землевпорядними, природоохоронними, сані­тарними органами та органом архітектури і подається на розгляд до сільської або селищної ради.

Сільська або селищна рада розглядає проект установлення меж сільських населених пунктів і зі своїм висновком подає проект на розгляд районної ради, яка зі своїм висновком подає на затвер­дження обласної ради.

Проект установлення меж сільських населених пунктів розгля­дає й затверджує обласна рада.

9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації

Проектна документація складається із:

♦ пояснювальної записки;

♦ графічних матеріалів;

♦ матеріалів погодження та затвердження,.

Пояснювальна записка передбачає:

♦ завдання на виконання робіт;

♦ коротку характеристику сільських населених пунктів;

♦ особливості формування території населеного пункту;

♦ погодження меж із суміжними землевласниками та землеко­ристувачами;

♦ короткий опис виконаних робіт;

♦ склад земель по угіддях, землевласниках і землекористувачах.

До архівного примірника додають:

♦ матеріали вирахування загальної площі села;

♦ матеріали польових вимірювань;

Графічні матеріали містять:

♦ копію креслення меж сільських населених пунктів у масштабі І 1: 10 000; 1: 25 000;

♦ креслення перенесення елементів проекту встановлення меж в натуру в масштабі 1: 10 000; 1: 5000 або 1: 2000;

♦ креслення меж сільського населеного пункту в масштабі 1: 25 000; 1: 10 000; 1: 5000 або 1: 2000.

На кресленні показують: окружну межу, номери межових знаків, румби та міри ліній, назви суміжних землеволодінь і землекористувань; межі, геодезичні дані та площі землеволодінь і землекористувань, що перебувають у межах населених пунктів; площі кварталів та загальну площу населеного пункту.

Креслення супроводжується експлікацією земель населеного пункту по землевласниках та землекористувачах, земельних угід­дях загального користування.

Землі громадян, що мають земельні ділянки під особистими підсобними господарствами, а також ділянки, надані їм для індивідуальної забудови, індивідуального городництва та садівництва, що розташовані в межах населеного пункту, приводяться в складі земель сільського населеного пункту загальною площею.

Матеріали погодження та затвердження проектної документації складаються із:

♦ акта польового обстеження, погодження меж населених пунктів;

♦ висновку сільської, селищної ради про розгляд проекту встановлення меж сільських населених пунктів;

♦ висновку районної ради про розгляд проекту встановлення меж сільських населених пунктів;

♦ рішення обласної ради про затвердження проекту встановлення меж сільських населених пунктів.

Проектну документацію виготовляють у трьох примірниках: перший примірник передають проектній організації, другий — сільській, селищній раді, третій — районній раді.

Якість виконуваних робіт забезпечується встановленою системою контролю, що здійснюється впродовж усього періоду проектування установлення меж сільських населених пунктів.

9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість) Затверджений обласною радою проект установлення меж сільських населених пунктів переноситься в натуру (на місцевість) на тих ділянках меж, які були спірні або нечітко виражені на місцевості.

Роботи, пов'язані з перенесенням усіх меж сільських населених пунктів у натуру (на місцевість) виконують за окремою заявкою за мовника.

Межові знаки встановлюють у таких місцях, де є можливість забезпечити їх надійне збереження. На тих відрізках меж, де проектні межі збігаються з природними, їх закріплюють лише кілками (дерев'яними
або металевими) завдовжки 0,3 - 0,4 м. При цьому 0,08 - 0,1 м їх довжини має бути над землею. Окопують такі межові знаки курганом діаметром 1,0 м висотою насипу 0,2 м. Такі знаки, як правило, є тимчасовими на період виконання польових геодезичних робіт.

Межові знаки встановлюють на тих відрізках меж населеного пункту, де нечітко виражена межа і є можливість самозахоплення земель. Потрібно забезпечити встановлення межових знаків довгострокового користування через 1,5 — 2,0 км, по периметру межі з метою їх подальшого використання для поновлення окремих відрізків межі села, вирішення земельних спорів, проведення робіт, пов'язаних з упорядкуванням земель землевласників і землекорис­тувачів у населених пунктах.

Такі знаки встановлюють ланками по три стовпи кожна. Місця встановлення межових знаків мають бути легкодоступними, добре розпізнаватися на місцевості, забезпечувати їх збереження, тех­ніку безпеки та зручність використання при наступній експлуатації.

Не дозволяється встановлення центрів тривалого зберігання на ріллі та болоті, проїжджій частині доріг, поблизу русел річок, що розливають­ся, поблизу берегів водосховищ та обривів на ярах і крутосхилах.

Замість двох-трьох сусідніх точок ходу допускається закріплюва­ти тільки одну точку за умови визначення дирекційного кута (ази­мута) із закріпленої точки на характерні, що легко розпізнаються, постійні місцеві предмети — орієнтири, як то: флюгери, радіо і те­левізійні щогли, антени, заводські труби, куполи церков тощо.

На всі закладені центри межових знаків складають абриси з І прив'язуванням до постійних предметів місцевості не менше ніж І" трьома промірами та наводять опис місцеположення знака в картках установленої форми (дод. 7).

Постійні межові знаки здають під охорону та на збереження селищним, сільським радам по акту (дод. 8).

Акт складають у трьох примірниках, один з яких залишається у проектній організації, другий передають селищній, сільській раді,

третій — районній раді.

Межові знаки прив'язують, як правило, за допомогою прокладання теодолітних ходів. Теодолітні ходи прокладають за допомо­зі гою оптичних теодолітів, світлодалекомірів та електронних тахеометрів. Координати межових знаків отримують від державної геодезичної мережі або меж землеволодінь і землекористувань. Довжина теодолітних ходів між твердими пунктами, а також периметр полігонів не повинні перевищувати:

♦ 13 км — при середній довжині сторін між точками 500 м і більше;

♦ 10 км — те саме, 250 м;

♦ 7 км — те саме, 150 м і менше.

Виконуючи роботи з точністю 1: 5000, довжини теодолітних ходів З слід зменшити в 1,5 раза.

У системі з вузловими точками довжину теодолітних ходів можна І збільшити на одну третину.

Діагональні ходи слід прокладати вздовж існуючих лінійних об'єктів (бажано по одній зі сторін смуги відведення або контуру) або в місцях розміщення ділянок землевласників і землекористувачів, межі яких підлягають наступному обміру або уточненню.

Горизонтальні кути в теодолітних ходах вимірюють теодолітами одним повним прийомом з допустимим розходженням між напівприйомами - 1´.

Кути вираховують із заокругленням до 0,1'.

Кутові неув'язки в полігонах і теодолітних ходах не повинні перевищувати , а при довжині сторін менше ніж 150 — ,

Відносні значення лінійних неув'язок не повинні перевищувати
1: 2000. В окремих місцях гірських та заболочених територій допускається зниження точності до 1: 1000.

Роботи виконують у державній системі координат 1942 та 1963 рр. або місцевій системі координат, яка має зв'язок з державною. Складається каталог координат межових знаків довгострокового зберігання, встановлених при прокладанні діагональних ходів.

Установлені межі проорюються в 1 - 2 борозни (за потреби).

Перенесенню проекту в натуру передує його геодезична підготовка: складання розбивного креслення, на якому вказують місця закладання межових знаків, прив'язування теодолітних ходів до меж землеволодінь або землекористувань, пунктів тріангуляції або інших геодезичних знаків, координати яких обчислені в системі 1942 та 1963 рр.

На кресленні наводять потрібні геодезичні дані (міри ліній, кути, румби або дирекційні кути), порядок виконання робіт.

За результатами виконаних робіт складають креслення меж * сільських населених пунктів у масштабі 1: 10 000, 1: 5000 або,1: 2000. Масштаб планового матеріалу визначають залежно від характеру контурності в населеному пункті з тим, щоб таке креслення стало основою для горизонтальної зйомки населеного пункту й упорядкування земель у ньому.

Креслення меж населеного пункту виготовляють на планшетах (тверда основа) або лавсановій плівці розміром 50 х 50 або 60 х 80 см. Крім графічної частини, на графічному матеріалі подають внутрішньорамкове й зарамкове оформлення, яке виконують на листах креслення відповідно до стандартів, норм і правил.

Дата добавления: 2014-01-07