Таксономія (класифікація) небезпек

Аварія - це небезпечна подія, що створює на об'єкті (території) органу СБ України загрозу для життя і здоров'я людей у результаті руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, чи завдає шкоди довкіллю.

Категорійно - понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.

Соціально-політична напруженість.

Соціальна напруженість – це стан суспільства або його частини, який характеризується соціальним невдоволенням інтересів протягом тривалого часу. Якщо соціальна напруженість у суспільстві своєчасно не зменшиться, то вона може перерости в соціальний конфлікт.

Внаслідок незадовільного соціально-економічного становища в країні набуває зростаючої тенденції незадоволення населення матеріальним станом, умовами проживання та праці, рівнем заробітної плати та пенсії тощо. У результаті цього знижується духовний та культурний рівень населення, підвищується рівень безробіття, виникають такі соціальні небезпеки, як пияцтво, бродяжництво, проституція, вандалізм, тероризм, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, побутовому або релігійному ґрунті. Це ставить під загрозу стабільний стійкий і безпечний розвиток суспільства.

Центральним поняттям безпеки життєдіяльності є поняття «Небезпека».

Небезпека – являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як прямо, так і згодом. Життєвий досвід людини показує, що шкоду людині може нанести будь-яка діяльність: робота на виробництві (трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги та навіть діяльність, пов’язана з навчанням.

Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов:

-небезпека реально існує і діє;

-людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

-людина не має достатньо ефективних засобів захисту.

Условия, по которым опасность может реализоваться в событие, называются опасной (аварийной) ситуацией. Аварійна ситуація - відхилення від нормальних умов життя і діяльності людей, які призвели (можуть призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів.

Аварії поділяються на дві категорії.

До I категорії належать аварії, які призвели до одного з таких наслідків:

1. загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; (Абзац другий пункту 1.6.1 в редакції Наказу СБУ N 686 від 18.10.2006)
2. стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону об'єкта України;
3. збільшилась гранична концентрація забруднювальних речовин у навколишньому середовищі більш як у 10 разів;
4. зруйновано будівлі, споруди чи їх основні конструкції, що створило загрозу для життя і здоров'я людей;
5. повністю зруйновано і вийшло з ладу обладнання, устаткування котлонагляду, що створило загрозу для життя і здоров'я людей.

До II категорії належать аварії, які призвели до одного з таких наслідків:

1. загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; (Абзац другий пункту 1.6.2 в редакції Наказу СБУ N 686 від 18.10.2006)
2. зруйновано будівлі, споруди чи їх основні конструкції, що створило загрозу для життя і здоров'я військовослужбовців цеху, дільниці з чисельністю 100 чоловік і більше; (Абзац третій пункту 1.6.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом СБУ N 686 від 18.10.2006)
3. пошкоджено обладнання, устаткування котлонагляду та зупинена його робота. Будівлі і споруди пошкоджень не отримали.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасового зупинення обладнання в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань, унаслідок яких не сталося пошкоджень і руйнувань обладнання, устаткування, будівельних конструкцій, а також не сталося випадків травматизму працівників, до числа аварій не відносяться.

Переважна кількість аварійних ситуацій на промислових об’єктах України виникає в результаті порушення технологічного процесу, порушення трудової та виробничої дисципліни, незадовільної організації виконання робіт.

Промислові об’єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти, що є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, називаються об’єктамипідвищеної небезпеки.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Крім небезпечних ситуацій, існують і екстремальні. Екстремальною називають ситуацію в процесі діяльності, коли у людини психофізіологічне навантаження досягає якої-небудь межі, при якій вона може втратити здатність до раціональних вчинків і діяти відповідно до обставин, які виникли. В екстремальних ситуаціях людина може опинитися у різносторонніх сферах діяльності: на виробництві, вулиці, у побуті або на відпочинку.

Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, масовими безладдями, соціально-політичними подіями, а також міжнаціональними та міждержавними конфліктами, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Можливість реалізації небезпеки і ступінь несприятливого впливу її на людину залежить від відповідних вражаючих факторів. Фактор (лат. factor – діючий, що вчиняє) – такий чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, або призводять до матеріальних збитків. Один і той же фактор може спричинити загибель людини, захворювання, чи не завдати ніякої шкоди завдяки її силі, здатності організму до протидії.

За характером та природою дії всі вражаючі фактори згідно ГОСТ 12.0.002-80 поділяють на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних факторів належать: підвищені або понижені: температура, вологість, атмосферний тиск; підвищена швидкість руху повітря; недостатня освітленість; машини, механізми або їх елементи, що рухаються або обертаються; конструкції, що руйнуються; елементи середовища, нагріті до високих температур; устаткування, що має підвищений тиск або розрідження; підвищені рівні електромагнітного, іонізуючого та акустичного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги; перебування на висоті; невагомість і ряд інших.

Хімічні фактори – це хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому та газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення та характеру дії на організм людини. Існують три шляхи проникнення хімічних речовин в людський організм через: 1) органи дихання, 2) шлунково-кишковий тракт, 3) шкіряні покриви та слизові оболонки. За характером дії виділяють токсичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні речовини та такі, що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні фактори поділяються на макроорганізми (рослини та тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, простіші).

До психофізіологічних факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перенавантаження (емоційні, аналізаторів, монотонність праці).

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони поділяються на небезпечні та шкідливі.

Шкідливі фактори – такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття), зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.

Небезпечні фактори такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Одним из главных понятий безопасности жизнедеятельности является так называемая «аксиома о потенциальной опасности» – любая деятельность потенциально опасна, но и бездеятельность - опасна. Отличие деятельности от бездеятельности заключается в возможности управления риском.

Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів, систематизованих за окремими ознаками.

Таксономія небезпек — класифікація та систематизація явищ, процесів, інформації, об'єктів, які здатні завдати шкоди.

Перелік назв, термінів можливих небезпек, тобто номенклатура небезпек, нараховує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну. В окремих випадках складається номенклатура небезпек для окремих об’єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці та інше).

Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії. Небезпеки існують у просторі й часі та реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. При ідентифікації небезпек, тобто при знаходженні типу небезпеки та встановленні її характеристик, необхідно виходити з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а підлягати небезпеці також може все живе й неживе. Ідентифікація необхідна для розробки заходів щодо запобігання небезпекам або вже ліквідації наслідків.

Класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоду людині (таксономія небезпек), повністю не розроблена. Прикладом таксономії небезпек може бути такий поділ:

– за походженням (природна, техногенна, екологічна);

– за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);

– за наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі);

– за шкодою (соціальна, технічна, екологічна);

– за сферою прояву (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна).

– по времени проявления отрицательных последствий: - импульсивные – время проявления незначительно; - кумулятивные – негативные последствия проявляются после превышения определённого порогового значения, достижение которого может происходить достаточно длительный период времени;

– Все возможные опасности можно разделить на две группы: - опасности реальные – т.е. существующие в данный момент времени; - опасности потенциальные (скрытые) – для реализации которых необходимы определённые условия. Потенційна небезпека – це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Потенційна небезпека може реалізуватися у формі хвороб або травм.

Найбільш вдалою класифікацією небезпек є класифікація за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на 4 групи:

1. природні,

2. техногенні,

3. соціально-політичні

4. комбіновані.

Подібна класифікація прийнята і в державних стандартах при визначенні надзвичайних ситуацій. Перші три класифікації належать до елементів життєвого середовища, яке оточує людину, – природного, техногенного та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які можуть спричинити шкоду людині або ж становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні тварини, рослини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси, заразні хвороби).

Техногенні небезпеки – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, з використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурі й тиску, електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, віброакустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, що породжують їх.

Соціальні небезпеки – це небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем (бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм, тютюнопаління). Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті. Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівні, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні та збройні конфлікти, війни.

Найбільшу кількість становлять комбіновані небезпеки – природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні.

Природно-техногенні небезпеки: смог, кислотні дощі, пилові бурі, ерозія ґрунтів, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища, які спонукала людська діяльність.

Природно-соціальні небезпеки: наркоманія, епідемія інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД.

Соціально-техногенні небезпеки: професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

Дата добавления: 2014-01-07