Погляди командування Сухопутних військ армій провідних держав світу на використання мотопіхотного (танкового) взводу у наступі

Організація, озброєння і бойова техніка танкового взводу

На БТР М 113

Організація, озброєння і бойова техніка мотопіхотного відділення

Мотопіхотне відділення на БТР М 113 є найменшою організаційною одиницею, яке організаційно входить до складу мотопіхотного взводу. Може діяти як самостійно так і у складі взводу. Мотопіхотне відділення складається з:

- командира відділення - М 16 А2

- заступника командира відділення - М 16 А2

- командира маневреної групи - М 16 А2

- оператора ПУ ПТКР «Дракон» - М 16 А2, ПУ ПТКР «Дракон»

- кулеметника - М 60

- помічника кулеметника - М 16 А2

- стрільця - гранатометника - М 16 А2, М 203

- стрільця - гранатометника - М 16 А2, М 203

- стрільця - М 16 А2

- стрільця - М 16 А2

- водія БТР М 113 - М 16 А2

Всього у мотопіхотному відділенні на БТР М 113:

- особового складу - БТР М 113 - 5,56 мм гвинтівок М 16 А2 - 7,62 мм кулеметів М 60 - ПУ ПТКР «Дракон» - підствольних гранатометів М 203

- 11 чол - 1 - 10 - 1 - 1 - 2

Організація, озброєння і бойова техніка мотопіхотного взводу

на БТР М 113

Мотопіхотний взвод на БТР М 113 є найменшим тактичним підрозділом, який організаційно входить до складу мотопіхотної роти. Може діяти як самостійно так і у складі роти. Мотопіхотний взвод складається з:

- управління взводу;

- трьох мотопіхотних відділень

Управління мотопіхотного взводу складається з:

- командира взводу;

- помічника командира взводу;

- оператора ПУ ПТКР «Дракон»

- радиста - телефоніста;

- водія БТР М 113

Всього у мотопіхотному взводі на БТР М 113:

- особового складу - БТР М 113 - 5,56 мм гвинтівок М 16 А2 - 7,62 мм кулеметів М 60 - ПУ ПТКР «Дракон» - підствольних гранатометів М 203

- 38 - 4 - 35 - 3 - 4 - 6

на М 1 «Абрамс»

Танковий взвод на М 1 «Абрамс» є найменшим тактичним підрозділом, який організаційно входить до складу танкової роти. Може діяти як самостійно так і у складі роти.

Танковий взвод складається з:

- управління;

- трьох танкових екіпажів.

До екіпажу танка входять:

- командир танку;

- навідник;

- механік - водій;

- заряджаючий.

Всього у танковому взводі:

- особового складу – 16 чол

- танк М 1 «Абрамс» – 4 од

Наступ по поглядам командування Сухопутних військ армій провідних держав світу, є основним видом бойових дій, що забезпечує можливість нанесення максимального ураження противнику та досягнення мети.

Використовуючи ініціативу, той, хто наступає, порушує цілісність оборони противника, дезорганізовує його лінії комунікацій і систему управління, наносить ураження підрозділам противника, що обороняються. Удари по противнику, що обороняється, передбачається наносити одночасно і на всю глибину бойових порядків.

Сутність наступу полягає у знищенні противника шляхом застосування ядерної, хімічної зброї, вогню артилерії та мінометів, ударів авіації, у глибину розташування противника для захоплення або знищення його живої сили, озброєння, бойової техніки і оволодіння життєво важливими районами або окремими ділянками місцевості, оборонними позиціями та іншими об’єктами в глибині оборони противника.

Основне завдання мотопіхоти у наступі – швидко зблизитися з противником та використовуючи результати застосування звичайної і тактичної ядерної зброї, маневр і ударну силу, знищити або полонити його.

В залежності від обстановки наступ може вестися:

- на завчасно підготовлену або поспішно зайняту оборону з положення безпосереднього зіткнення з противником;

- при відсутності зіткнення з ним (з ходу).

Завчасно підготовлений наступ може проводитися після ведення бойових дій в обороні, на добре обладнану оборону, коли противник випередивши в розгортанні, має перевагу в силах і засобах, при несприятливих умовах місцевості та при труднощах в матеріально - технічному забезпеченні підрозділів, що наступають.

Наступ на підготовлену оборону розглядається як найбільш характерний вид наступального бою, котрий частіше всього буде проводитися в умовах безпосереднього зіткнення з противником (заздалегідь підготовлений наступ). Наступ здійснюється в раніше створеному бойовому порядку після проведення:

- перегрупування;

- зміни підрозділів.

Суть цього наступу полягає в тому, що підрозділи завчасно і скрито займають вихідне положення і після сильної вогневої підготовки та ударів авіації переходять в атаку.

При такому способі переходу в наступ надається можливість (позитивні сторони):

- краще вивчити оборону противника і місцевість;

- детально підготувати наступ у всіх ланках;

- надійно подавити оборону вогнем всіх засобів;

- досягнення одночасного переходу танків і мотопіхоти в атаку.

Негативними сторонами наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником є:

- тривале перебування в безпосередній близькості від противника створює загрозу нанесення з його сторони вогневих ударів по підрозділам, які приготувалися для наступу, що може привести до зриву наступу;

- концентрація вогневих засобів та живої сили на вузькій ділянці фронту.

Це дає можливість заздалегідь спланувати бойові дії і організувати взаємодію підрозділів на основі даних розвідки, оцінки можливостей своїх підрозділів та підрозділів противника, аналізу найважливіших цілей і інших факторів.

Для зайняття вихідного положення використовують траншеї, окопи та укриття, що є в наявності або обладнують нові. Вихідне положення для наступу займається скрито, як правило в нічний час або в інших умовах обмеженої видимості, щоб противник не виявив підготовку до наступу.

Вихідне положення займається в ніч перед атакою, або за добу до її початку.

Наступ з ходу передбачає висування підрозділів з глибини (районів зосередження, пунктів постійної дислокації) та вступ в бойові дії безпосередньо з маршу. Такий спосіб переходу в наступ може застосовуватися в тих випадках, коли противник поступається тим, хто наступає в силах та засобах, поспішно переходить до оборони, а також з метою досягнення раптовості. Успіху наступу з ходу в значній мірі буде сприяти глибоке вогневе ураження других ешелонів (резервів) противника.

Наступ з ходу – може здійснюватися з вихідного району віддаленого на 30 - 50 км від переднього краю оборони противника або в ході розвитку бойових дій.

Суть цього способу наступу полягає в тому, що підрозділи в призначений час під прикриттям вогню артилерії, ударів авіації та діючих попереду підрозділів висуваються з вихідного або інших районів, послідовно розгортаються з похідного в перед бойовий та бойовий порядки і в установлений час атакують передній край оборони противника.

Наступ з ходу найбільш забезпечує (позитивні сторони):

- скритність підготовки;

- раптовість дій;

- найменшу вразливість від вогню противника.

В той же час наступ з ходу вимагає (негативні сторони):

- вмілої організації наступу;

- чіткої взаємодії, висування підрозділів до оборони противника та забезпечення розгортання для організованого переходу в атаку;

- додаткові затрати сил особовим складом;

- підвищеним розходом пального і моторесурсів ще до початку бою.

Наступ з ходу при розгортанні підрозділів безпосередньо з маршу вважається найбільш характерним для навчального періоду війни, коли підрозділи можуть переходити в наступ, після висування з пункту постійної дислокації мирного часу або з району зосередження.

Польова артилерія та міномети, що приймають участь в вогневій підготовці, займають вогневі позиції з таким розрахунком, щоб бути готовими до ведення вогню до її початку. Завчасно висуваються також підрозділи протитанкових і зенітних засобів.

З метою забезпечення організованого виходу підрозділів до переднього краю оборони противника, їх своєчасного розгортання в перед бойовий та бойовий порядки, для зручності управління в ході висування на маршруті руху призначаються:

- маршрут висування;

- рубіж розгортання у взводні колони (2 - 3 км від вихідного рубежу);

- вихідний рубіж для наступу (1 - 3 км від переднього краю оборони противника);

- рубіж спішування (як можливо ближче до рубежу атаки);

- рубіж атаки.

Спішування рекомендується проводити можливо ближче до рубежу атаки, використовуючи природні укриття від спостереження і вогню противника, а також на захопленій позиції для ліквідування противника, що залишився.

Рубіж атаки призначається як можливо ближче до переднього краю оборони противника, забезпечити від вогню та спостереження противника і може бути у 100 - 150 м від переднього краю оборони противника під час наступу в пішому порядку, а при наступі на БМП (БТР) і на більшому віддаленні.

Рубіж атаки призначається підрозділам до батальйону включно для забезпечення узгоджених дій піхоти, що наступає та артилерії, що її підтримує.

Підрозділам вказуються рубежі регулювання для забезпечення їх узгодженого просування та рубіж безпечного віддалення від своїх військ, на якому вони не будуть враженні ударами польової артилерії і авіації.

Важливою умовою досягнення успіху в наступі є забезпечення переваги в силах та засобах на напрямку головного удару не менш 3:1 на користь тих, хто наступає.

Танки застосовуються, як правило, на напрямку зосередження основних зусиль або придаються мотопіхотним підрозділам для підтримки вогнем піхоти, що атакує, крім того, вони можуть діяти у складі резерву.

Піхота використовується для ведення бойових дій як на БМП (БТР) так і в пішому порядку. Піхота на БМП (БТР) може діяти на напрямку зосередження основних зусиль в тому випадку, якщо оборона противника слабо підготовлена в протитанковому відношенні або його протитанкові засоби надійно подавлені.

Дата добавления: 2014-01-07